Третій комітет Генасамблеї ООН 14 листопада проголосував за проект оновленої резолюції про порушення прав людини в анексованому Криму. Співавторами документа виступили 40 країн.
Резолюція підтверджує факт міжнародного збройного конфлікту між Україною й Росією й закликає Москву виконати рішення Міжнародного суду ООН. Вони стосуються скасування заборони на роботу Меджлісу кримськотатарського народу, а також навчання українською та кримськотатарською мовами. Представник Росії розкритикував документ, назвавши його провокацією й антиросійською пропагандою. Незабаром резолюцію винесуть на голосування Генасамблеї.
Постійний представник президента України в Криму Борис Бабин вважає, що у фокусі нової резолюції ООН ‒ не політика, а захист прав кримчан.
‒ У цій резолюції є перш за все правозахисний вимір. Вона спрямована не стільки на захист територіальної цілісності України, скільки на захист прав людини в анексованому Криму. На підставі попередньої декларації моніторингова місія ООН склала досить жорсткий звіт, який ще буде використовуватися в судах проти країни-агресора. Зараз цей звіт ліг в основу поправок до останньої резолюції. Та, в свою чергу, передбачає черговий моніторинговий звіт, який, імовірно, з'явиться 2018 року. ООН проводить системний аналіз деградації прав людини в Криму, й відмова Росії скасовувати заборону на роботу Меджлісу стала одним із яскравих свідчень цього процесу.
Борис Бабин зазначає, що недопуск місії ООН на півострів не заважає їй складати звіти про ситуацію у Криму, оскільки багато свідків зловживань російської влади виїжджають на територію материкової України й розповідають про ситуацію представникам міжнародних організацій.
Документ орієнтує систему ООН на оцінку шкоди, завданої окупацією, й дає підстави для введення нових санкцій проти агресораБорис Бабин
‒ Зрозуміло, що резолюція дуже болісно сприймається Росією. Документ орієнтує систему ООН на оцінку шкоди, завданої окупацією, й дає підстави для введення нових санкцій проти агресора. На жаль, ми поки що не очікуємо, що Росія виконає вимоги Міжнародного суду ООН. Для цього вона має програти в поточному конфлікті, що може статися тільки через економічні наслідки від санкцій.
Радіослухачі з Криму дивляться на проблеми порушення прав людини в Криму з різних точок зору:
«Я не проти ні України, ні Росії, але дивлюся на ситуацію з такої точки зору. Моєму чоловікові потрібна була операція на серці, при Україні за неї запросили 40 тисяч. Росія цю операцію зробила безкоштовно. Хіба це порушення прав людини?»
«Ми тут узагалі не чуємо української мови, українських передач, українських пісень. І ось так нібито не порушуються права україномовних? Чудово, що досі можна слухати передачі з материка, тому що в Криму є багато українців, яким необхідна українська мова! Я навіть не слухаю російські, кремлівські передачі, там суцільна брехня. У цьому сенсі дуже сильно порушуються права людини в Криму. Кримськотатарські передачі є, а українських немає, і нехай росіяни не брешуть!»
Координатор громадської ініціативи «КримSOS» Таміла Ташева робить висновок, що в кримському «інформаційному міхурі» легко не помітити факти порушень прав людини на півострові, і саме тому так важливі резолюції ООН.
Деякі кримчани не помічають порушення прав людини на півострові, оскільки інформаційне поле там абсолютно зачищенеТаміла Ташева
‒ Цілком можливо, що деякі кримчани не помічають порушення прав людини на півострові, оскільки інформаційне поле там абсолютно зачищене. ЗМІ розповідають про «усунення екстремістських осередків», в той час як йдеться про незаконні арешти кримськотатарських активістів. Переслідують нібито не українців, а диверсантів, не мусульман, а терористів, і так далі. Росія не робить абсолютно ніяких дій, щоб виконати вимоги Міжнародного суду ООН, навіть не створює видимість такої роботи. Однак це зовсім не означає, що резолюції не потрібно ухвалювати. Навпаки, саме вони проривають цю завісу мовчання, яку Росія намагається спорудити навколо Криму.
(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)
