Арбітражний суд Москви відмовив концерну Siemens в тому, щоб призупинити розгляд справи за позовом до структур «Ростех». Представник німецької сторони просив зробити це до закінчення паралельного процесу з ТОВ «Сіменс технології газових турбін», в якому позивач вимагає визнати незаконною угоду з постачання турбін між цією компанією та ВАТ «Технопромекспорт» від 10 березня 2015 року.
Раніше, 30 жовтня, суд залишив чинним рішення першої інстанції й відмовився заарештовувати газові турбіни, які знаходяться в Криму. За інформацією російського видання ТАСС, зараз в Арбітражному суді Москви розглядаються два позови німецького концерну до структур «Ростех» і один зустрічний позов від російської компанії до Siemens.
Президент українського Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар переконаний, що німецький концерн ‒ прямий співучасник схеми з обходу санкцій.
‒ Я вважаю, що суди Siemens проти російських компаній ‒ це частина постановочного шоу. Німецька компанія хоче показати себе непричетною до установки її турбін у Криму. Раніше концерн погрожував згорнути окремі спільні проекти або взагалі партнерство з Росією, але зараз вже нічого не чути. Суть великого задуму в тому, щоб виключити з контрактів заднім числом обмежувальні пункти, що зробило б транспортування обладнання на анексований півострів повністю законним з точки зору Росії. Вся медіашуміха навколо різних позовів створює ілюзію правового вирішення конфлікту. Мені здається, що Брюссель не обманеться, а європейське розслідування покаже, що Siemens все ж порушив санкції.
Партнер інформаційно-консалтингового агентства RusEnergy Михайло Крутіхін вважає, що принципова позиція Siemens не дозволить нормально експлуатувати газові турбіни в Криму.
‒ Ми бачимо плутанину в думках з російської сторони. Компанія, яка поставляла ці турбіни до Криму, раніше стверджувала, що вони повністю виготовлені в Росії, так що говорити тут нема про що. Тепер вони змінили позицію й визнають, що турбіни ‒ німецькі. Тобто ми бачимо крок до компромісу, але поки тривають суди, результат передбачити дуже важко. Думаю, що компанія Siemens в будь-якому випадку відмовиться постачати програмне забезпечення, запчастини та обслуговувати турбіни, якщо їх залишать у Криму, а це може серйозно ускладнити роботу цього обладнання. Тому режим надзвичайного стану в енергетиці півострова може тривати дуже довго, до декількох років. А німецький концерн продовжить вигідне співробітництво з Росією, яке не суперечить санкціям.
Доцент Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, фахівець в галузі міжнародного регулювання в сферах енергетики Антон Левін робить висновок, що Siemens цілком може залишитися у виграші навіть після такого гучного скандалу.
‒ Україна, на жаль, ніяк не може вплинути на судові розгляди в Росії, нехай навіть вони стосуються постачання турбін до анексованого Криму. Що до можливої реакції Європи, це можуть бути санкції або окремих країн, або всього Євросоюзу в цілому, але наскільки жорстко там захочуть покарати Siemens, велике питання. Причому питання не юридичне, а політико-економічне. Уже влітку цього року, коли скандал був у самому розпалі, німецький концерн опублікував план дій у зв'язку з постачанням турбін до Криму й декларував певні наміри, щоб не допускати таких ситуацій надалі. Щиро це було чи ні, але такий хід явно покликаний відвести від Siemens можливе покарання.
