Спеціально для Крим.Реалії
Екс-міністр фінансів Росії Олексій Кудрін на форумі в Нью-Йорку повідомив, що прямі іноземні інвестиції в російську економіку скоротилися всемеро ‒ з 70 до 10 млрд доларів на рік. Хороший приклад для тих, хто звик говорити, що «санкції не працюють».
Тому що логіка сучасної економіки в тому, що великі гроші люблять стабільність. А санкції підтримують високий рівень невизначеності щодо російських активів. У цьому сенсі працюють не тільки вже запроваджені санкції, а й загроза нових.
Навіть сама Росія вважає за краще зберігати свої золотовалютні резерви не всередині країни, а в США. Станом на сьогодні $100 млрд ‒ а це чверть усіх російських заощаджень ‒ інвестовані в держоблігації США. Те, що Кремль ‒ з усією своєю риторикою про радіоактивний попіл ‒ зберігає гроші в американських цінних паперах, лише підтверджує аксіому: важливі не слова, важлива надійність. Американські держоблігації стабільні ‒ як і американська економіка.
Росія вважає за краще зберігати свої золотовалютні резерви не всередині країни, а в США
Фінансами в Росії керують професіонали. Саме тому Москва не вкладається в проекти всередині країни. Тому що вкласти гроші в умовний «кримський міст» або чергове Сколково означає, що цих коштів дуже скоро не стане. Що вони розтечуться корупційними потічками в приватні руки, а держава змушена буде увімкнути друкарський верстат з усіма похідними наслідками.
Саме з цієї причини Росія всіма силами намагається скасувати західні санкції.
Річ не тільки в «державному іміджі». І не в «імперському самолюбстві». Річ у тім, що збереження санкцій зберігає за російською економікою статус «нестабільної», а за будь-якими російськими активами ‒ статус «невизначених». Можна, звичайно, щось Москві продати ‒ як це зробила з газовими турбінами компанія Siemens, ‒ але це не має жодного відношення до довготривалого вкладення грошей.
Економічні закони ‒ цинічні. Якби Росія просто була країною, яка порушує права людини, це не знизило б її інвестиційної привабливості. Цю привабливість знижують не абстрактні правозахисні звіти, а ті самі санкції, про безглуздість і даремність яких продовжує твердити Кремль.
І не випадково твердить. І не випадково йому ж вторять багато європейських політиків, які люблять цінники більше за цінності. Тому що саме санкції заважають заробляти самій Росії й заробляти іншим ‒ на Росії. Поки вони зберігаються ‒ міжнародний капітал скорочує свою присутність у країні. Поки вони зберігаються ‒ відтік капіталу перевищуватиме приплив.
Стабільність і прогнозованість ‒ два простих рецепти привабливості країни. А якщо країна анексує території, в результаті чого отримує санкції та незрозумілі перспективи, то це нічого доброго їй не обіцяє.
Як в старому підручнику з математики: однією трубою в басейн вливається 20 кубометрів води на годину, іншою витікає 40. Питання: наскільки швидко спорожніє басейн?
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
