У Криму за півроку різко зросла кількість ВІЛ-інфікованих. Російський центр профілактики та боротьби зі СНІДом повідомив, що в серпні зараженими виявилися 22 тисячі осіб, тоді як у січні їх було лише 16 тисяч. При цьому деякі кримські ЗМІ стверджують, що ВІЛ-інфікованих на півострові всього 10 тисяч. За статистикою 2013 року, в Криму було 28,5 випадків зараження ВІЛ на 100 тисяч населення, а 2016-го ‒ вже 40 випадків на 100 тисяч. У сусідній Росії цей показник останніми роками тримається на позначці 50.
Голова правління громадської організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ» Дмитро Шерембей вважає, що Росія заразила Крим своїм недбалим ставленням до ВІЛ.
‒ Є статистичні методи передбачення поведінки епідемії на будь-якій території. Якщо там немає програм профілактики, орієнтованих на найбільш вразливі групи населення, то в будь-якому випадку можна точно сказати, що вибух поширення вірусу передбачуваний. Таку динаміку ми спостерігаємо в Росії, тепер вона актуальна й для Криму. Різке зростання показника з 28,5 до 50, тобто фактично в два рази, красномовно про це свідчить. Контактів ВІЛ-інфікованих з тими, хто не знає про інфікування, стало більше. Якщо вірус уразить більше ніж 2% населення, то запуститься незворотний процес, і зупинити епідемію буде дуже складно. В Україні це вдалося, завдяки програмі профілактики.
Головний лікар Київського міського центру профілактики та боротьби зі СНІДом Олександр Юрченко відзначає, що в Криму не вистачає навіть препаратів для лікування ВІЛ.
Росія зруйнувала схему лікування й профілактики ВІЛ у КримуОлександр Юрченко
‒ Росія зруйнувала схему лікування й профілактики ВІЛ у Криму. Навіть більше, не вистачає препаратів, які зобов'язана закуповувати держава навіть в межах того невеликого бюджету, що є. Пацієнтам замінюють медикаменти не на більш ефективні, а на ті, які вдається дістати. Вони можуть бути більш токсичними й мати важкі побічні ефекти. При цьому американські й інші глобальні фонди боротьби з ВІЛ-інфекцією не працюють у Росії, а отже, їх підтримки через анексію зараз позбавлені й кримчани. На материковій Україні міжнародні програми зараз доступні. Щоб взяти участь у них, досить виїхати, звернутися до одного з центрів і надати посвідчення особи.
Дмитро Шерембей робить висновок, що ВІЛ-інфікованим або людям із груп ризику життєво необхідно виїжджати туди, де їм дійсно допоможуть.
Єдиний вихід отримати допомогу ‒ виїхати, наприклад, на материкову Україну. У Росії бюджет на боротьбу з ВІЛ мізернийДмитро Шерембей
‒ Дуже важливий підхід до споживачів наркотичних речовин ‒ вони будуть у будь-якому суспільстві. Можна або намагатися убезпечити їх від ВІЛ, розповідати про вірус і його профілактику, або вдавати, ніби їх взагалі немає. Дуже добре працюють програми обміну шприців, замісна терапія, реабілітація. У Криму сьогодні жодної з цих програм немає. Таким чином, середовище найбільшого ризику для зараження стає неконтрольованим. Єдиний вихід отримати допомогу ‒ виїхати, наприклад, на материкову Україну. У Росії бюджет на боротьбу з ВІЛ мізерний, а ймовірність переходу епідемії в незворотну фазу зростає з кожним роком.
(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)
