«Членство України в НАТО – серйозний виклик для Кремля»

Верховна Рада України встановила курс на вступ до НАТО. Такий законопроект підтримали 276 народних депутатів. За словами його авторів, це сприятиме зміцненню національної безпеки країни, дасть гарантії її суверенітету і територіальної цілісності. Після анексії Криму і початку військових дій на Донбасі рішення про вступ до НАТО підтримували 54% українців. Зараз ця цифра знизилася до 40% – такі дані наводить Інститут соціології НАН України.

Експерт Інституту суспільно-економічних досліджень Микола Капітоненко вважає, що вступ України до НАТО поки що виключений, але це не робить саме прагнення безглуздим:

– Ухвалення цього законопроекту – результат тривалої парламентської роботи і внутрішньополітичного збігу обставин. Очевидно, що подібний жест в умовах російської агресії не тільки необхідний, але і популярний. Інша справа, що від нашого бажання мало що залежить, коли останнє слово за країнами – членами Альянсу. Отримати їхню згоду буде вкрай складно в умовах війни з Росією. Як не парадоксально, зараз ми далі від НАТО, ніж 10 років тому. Дуже добре, що ми закріпили прагнення вступити до цієї організації законодавчо, демонструючи послідовність зовнішньої політики, але не потрібно зациклюватися на формальності. Наша співпраця з НАТО може поглиблюватися і без вступу.

​Президент Росії Володимир Путін: «Я багато разів переймався цим питанням і публічно його ставив. НАТО створювалося як інструмент Холодної війни в боротьбі з Радянським Союзом і Варшавським договором так званим. Зараз немає ні того, ні іншого, а НАТО існує. Питання: а навіщо? Відповідь очевидна, що б там не говорили: це інструмент зовнішньої політики Сполучених Штатів. Поки ми бачимо розвиток військової інфраструктури, її наближення до наших кордонів, це нас не може не турбувати».

​Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг: «НАТО веде політичний діалог з Росією, так як ця країна є нашим найбільшим сусідом, і ми повинні вибудовувати відносини, уникати нової Холодної війни. Ми не прагнемо до конфронтації з Росією. Розширення нашої присутності в Східній Європі носить оборонний характер. Воно говорить про солідарність НАТО і направлено на запобігання можливому конфлікту».

​Микола Капітоненко зазначає, що вступ України до НАТО в нинішніх реаліях несе загрозу налагодженій системі колективної безпеки:

– Головний козир НАТО – це ефект стримування. Віра в те, що країни Альянсу прийдуть на допомогу один одному в разі агресії проти однієї з них, здатна запобігти великому конфлікту. Єдиний раз щось подібне відбувалося після терактів 11 вересня 2001 року, коли НАТО заступилося за США в боротьбі з терором. Саме тому вступ України може розбалансувати всю систему колективної безпеки. Як Альянсу вести себе в разі, коли агресія проти одного з його членів фактично відбулася кілька років тому? Це занадто складне рішення. Навіть якщо залишити за дужками Крим, потрібно дочекатися логічного завершення конфлікту на Донбасі, перш ніж подавати заявку на вступ.

Російський політолог Іван Преображенський робить висновок, що, анексувавши Крим, Кремль переграв сам себе у відносинах з НАТО:

– Страхи сьогоднішнього Кремля перед розширенням НАТО на схід успадковані ще від першого президента Бориса Єльцина, хоча тоді Росія не могла вважатися противником Альянсу. Зараз ці страхи знайшли реальні обриси. Якщо вступ Чорногорії не становить загрози для Кремля, то можливе членство України в НАТО – серйозний виклик. Звичайно, Володимир Путін під час анексії Криму розумів, що йде на конфронтацію з Альянсом. Більш того, він поставив перед собою мету довести недієздатність НАТО, його роз'єднаність. Поки що, незважаючи на всі зусилля, російський президент домігся рівно зворотного результату. Чи увійде Україна до Альянсу – це питання, але країни-учасниці демонструють єдність.

(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)