Напередодні відкриття туристичного сезону в Криму накопичуються проблеми з пляжами. У Севастополі з різних причин не відкриються два пляжі: Сонячний – через реконструкцію скверу, і Блакитна бухта – через забруднення морської води. Ще десять залишаються безгоспними – ними не зацікавилися комерційні оператори. Те саме стосується багатьох пляжів у Керчі. А в селищі Миколаївка під Сімферополем місцева влада не змогла зміцнити берег і огородили більшу його частину. Наприкінці квітня з більш ніж 400 пляжів до сезону були готові лише 109.
На головні питання про пляжні перспективи Криму в ефірі Радіо Крим.Реалії відповідають голова Асоціації індустрії гостинності України, колишній міністр курортів і туризму Криму Олександр Лієв і севастопольський еколог Маргарита Литвиненко.
– Як визначається готовність пляжів до курортного сезону, Олександре?
Лієв: Щороку (до анексії – КР) вони проходили комплексну атестацію на право називатися громадськими пляжами. Наше міністерство брало на себе питання безпеки: фахівці обстежували дно, витягали небезпечні предмети, перевіряли готовність місцевого персоналу й різні параметри. Наприклад, в радіусі ста метрів на пляжі обов'язково має чергувати матрос-рятувальник, тобто навчена людина. Решта – технічні моменти і юридичні питання, які брала на себе місцева влада міста, селища тощо.
– Скільки пляжів зазвичай не встигали підготувати до літа в роки до російської анексії?
Лієв: У 2011 році у нас був найгірший показник для середини травня – 190 непідготовлених пляжів з 563-х. У рекордному за туристами 2013-му до того ж часу встигли підготувати 550, і то затримки трапилися через погоду.
– Що важливіше в цій справі – гроші чи дисципліна?
Якщо бізнес не розраховує заробити на туристах, значить приїжджає дуже небагато людейОлесандр Лієв
Лієв: На мій погляд, ні те, ні інше, швидше – сама наявність туристів. Орендар пляжу має розраховувати на те, що заробить якісь гроші. Коли стає ясно, що приїде мало відпочивальників, то нікому не захочеться вкладатися в збитковий пляж. Бажання чи небажання підприємців орендувати пляжі говорить про туристичну активність красномовніше за статистику, яку поширює російське керівництво Криму. Вони можуть називати будь-які цифри, але якщо бізнес не розраховує заробити на туристах, значить приїжджає дуже небагато людей.
– На чому зазвичай заробляють орендарі пляжів?
Лієв: Це завжди нестабільний сезонний бізнес, на ньому складно збагатитися. За моїми відомостями, в колишні часи чистий прибуток з одного пляжу міг скласти 10 тисяч доларів за 3 місяці. Якщо розтягнути це на весь рік, то вийде приблизно 800 доларів на місяць. Гроші надходили, як правило, за здачу в оренду тапчанів, але ми стимулювали підприємців надавати й інші послуги – наприклад, громадське харчування, бездротовий інтернет, дискотеки. Плату за вхід ми намагалися виключити, окрім санаторних пляжів.
– Спасибі, Олександре. Як ви оцінюєте ситуацію в Севастополі, Маргарито?
Литвиненко: Десять безгоспних пляжів у середині травня – найкраща ілюстрація того, як у нас йдуть справи. Місцева влада затягує підготовку пляжів, про сквер біля Сонячного – окрема історія. Так підгадати з ремонтом, щоб закрити місце відпочинку на все літо, – це треба постаратися.
– Чи справді в місті стало менше відпочивальників?
Ми об'їздили майже всі пляжі в регіоні – їх не можна назвати готовими до сезонуМаргатита Литвиненко
Литвиненко: Так, і це дуже помітно. На травневі свята туристів майже не було. Я спілкуюся з підприємцями, і вони не знають, як виживатимуть цього літа. Багатьох місцева влада затиснула в лещата і намагається відібрати орендовані ділянки, висуває нереалістичні вимоги. Ситуація гірша, ніж навіть у минулому році.
– Що з пляжами, які вважаються готовими до сезону?
Литвиненко: Я не думаю, що і вони безпечні для туристів. Ми об'їздили майже всі пляжі в регіоні – їх не можна назвати готовими до сезону. Взяти хоча б «Мис Кришталевий» – самий що ні на є центральний пляж Севастополя. Зараз там немає нормального покриття, не встановлені входи в воду, там брудна вода, сміття тощо. Складається враження, що місцевим чиновникам важливе одне – зробити хоч якось, щоб начальство не надавало по голові, а про відпочивальників ніхто не думає.
(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)
