Травень для українців – найбільш святковий місяць у році: тут і міжнародні святкові дні, як 1 травня, і дні пам’яті, як 8 травня, яке відзначають у світі, чи 9 травня, яке святкують на пострадянських теренах, і цілих два дні, присвячених жертвам радянського режиму – День пам’яті жертв геноциду кримських татар і День пам’яті жертв політичних репресій. Є й відносно нові свята, як День матері чи День Європи, але всі вони потрібні зараз Україні, вважає київський політолог Євген Магда.
– Чи не забагато свят, пам’ятних дат і вихідних цього місяця? Чи всі з них залишаться, чи якісь підуть у небуття?
Треба відрізняти вихідні і святкові дні. Цей спарений вихідний 1-2 травня – це суцільна картопля. А з іншого боку, спарений святковий день 8-9 травня – це правильно
– Я думаю, що тут треба відрізняти вихідні й святкові дні. Тому що цей спарений вихідний 1-2 травня – це суцільна картопля. Це вже традиція.
А з іншого боку, спарений святковий день 8-9 травня – я думаю, що це правильно. Тому що після десятиліть засилля радянської пропаганди, радянського усвідомлення перемоги над нацизмом ми не можемо перейти до європейського формату святкування завершення Другої світової війни в Європі за одним рішенням, за одним президентським указом, за одним рішенням Верховної Ради – як хочете. Нам потрібен перехідний період, хоча б на знак поваги до тих справжніх ветеранів Другої світової війни, які на сьогодні ще живі.
Тому я думаю, що Україна не повинна бути одним із європейських лідерів за кількістю вихідних днів, а з іншого боку, те, що Першотравень як свято залишиться, тому що це не спадщина радянської влади, і День перемоги залишиться. Інша справа – будемо святкувати 8 чи 9 травня, для мене це теж сумнівів не викликає.
– Є ще кілька дат, які є сумними пам’ятними датами у травні. Це 18 число – День пам’яті жертв геноциду кримських татар і окремо третя неділя травня – це День пам’яті жертв політичних репресій. Чи Ви вважаєте, що й ці дати потрібно відзначати окремо?
– Приклад кримських татар як жертв тоталітарних режимів, на мою думку, достатньо показовий. І давайте скажемо відверто, до анексії Криму в коридорах української влади побутувала думка, ставлення до кримських татар, що вони – «потенційні зрадники». Наче вони можуть виштовхати Крим ближче туди до турецького узбережжя, де живе набагато більше кримських татар, як відомо. Тому моменти, пов’язані з історичною пам’яттю... Я не вважаю, що їх забагато.
Кримські татари заслуговують на те, щоб річниця їхньої депортації відзначалася на загальнонаціональному рівні
І кримські татари, безумовно, заслуговують на те, щоб річниця їхньої депортації, а вона є достатньо показова для дій сталінського режиму, тим більше на українській території, тим більше в нинішніх суспільно-політичних реаліях, відзначалася на загальнонаціональному рівні.
– За роки незалежності з’явились і нові свята – це і день Матері, і День Європи. Як Ви ставитися до цих нових дат?
– День Матері, на мою думку, мав би поступово замінити 8 березня. Але я не прихильник якогось тиску в цьому питанні. Це такі питання емансипації, питання гендерної рівності, вони на сьогоднішній день існують.
Цього року святкування Дня Європи має бути максимальним якраз в переддень надання Україні безвізового режиму
Що стосується Дня Європи – то це день, який є приводом для українців згадати про належність до європейської сім’ї народів. І я думаю, що цього року святкування Дня Європи має бути максимальним якраз напередодні надання Україні безвізового режиму, яке на початку червня відбудеться вже в повному обсязі. Тоді ми переконаємося, що цей крок свідчить про обопільну зацікавленість і ЄС, і України в ЄС. Звісно, сьогодні складно говорити про майбутнє ЄС, але його цінності для України на сьогодні залишаються визначальним орієнтиром.
– В українській громаді немає єдності щодо того, які свята потрібно святкувати у травні. Наскільки, на Вашу думку, державні свята мають об’єднувати українську громаду? Наскільки це важливо?
Єдине об’єднавче свято – це все-таки День Незалежності. Тим більше в умовах російської гібридної війни
– Дійсно важливо. Але єдине об’єднавче свято, на мою думку, – це все-таки День Незалежності. День Незалежності, тим більше в умовах російської гібридної війни – це дійсно свято, яке потрібно відзначати яскраво. Якщо хочете, в європейському контексті. Тому що завдяки своїй незалежності Україна поступово, більш повільно, ніж багатьом із нас хочеться, але просувається до європейської сім’ї народів. Іде їй назустріч.
