Після анексії Криму російські силовики почали зачищати інформаційний простір півострова. На журналістів тиснули по-різному: від проблем з документацією до кримінальних справ. Хтось зумів перефарбуватися під триколор, інші ж продовжили говорити про Крим з материкової частини України.
У 2015 році свої частоти втратили кримські радіостанції «Лідер ФМ», «Транс-М-радіо», керченська ТРК «Бриз», рок-радіо «Ассоль» і єдине на той момент у світі кримськотатарське радіо Meydan. Всі вони не отримали дозволу на роботу від Роскомнадзора ‒ нібито не виконали вимог щодо оформлення документів для перереєстрації.
«Слухайте. Думайте»
Журналістка з Криму Тетяна Курманова згадує про роки роботи на радіостанції «Ассоль» ‒ тоді вона практично без досвіду прийшла до редакції і знайшла своє місце. Зараз Тетяна продовжує роботу на «Громадському радіо». Її зона відповідальності ‒ Крим.
«Я переїжджала, не знаючи, де працюватиму, більше не могла перебувати там... У 2014 році на «Громадському радіо» вирішили робити спеціалізований продукт ‒ «Новини Криму». Ми з Вікою (Вікторія Єрмолаєва ‒ співведуча, редактор служби новин «Громадського радіо» ‒ КР) були авторами і ведучими цієї програми», ‒ розповідає Тетяна.
Створювати контент допомагають колеги з півострова. Кореспонденти працюють, дотримуючись найсуворіших заходів секретності: не називають у матеріалах своїх прізвищ, кодують бесіди і листування, а файли пересилають захищеними каналами.
«У нас є колеги, які навіть у важкі моменти безкоштовно роблять сюжети, новини, матеріали, передають синхрони (аудіо та відеозаписи ‒ КР). Проект «Новини Криму» ми робили як волонтери, тому що це важливо і потрібно, тим більше коли почався конфлікт на Донбасі і тема Криму в багатьох українських ЗМІ дещо відійшла на другий план», ‒ згадує Вікторія Єрмолаєва.
Журналістки зазначають, що через три роки після анексії півострова ситуація кардинально не змінилася: більшість ЗМІ кримську тему, як і раніше, ігнорують, кримчани ображаються, мовляв, їх забули, та й материкових проблем не поменшало.
Навіть серед наших журналістів ми не бачимо єдиного ставлення до КримуТетяна Курманова
«Навіть серед наших журналістів ми не бачимо єдиного ставлення до Криму. І від стереотипу, що на півострові залишилися «зрадники», позбавлятися все складніше. Та й проблеми кримчан-нерезидентів, які переїхали з Криму, залишаються відкритими. Ось платиш ти податки, але маєш кримську прописку ‒ значить ти недолюдина в цій державі, як би прикро це не звучало. Я особисто ‒ недолюдина там і недолюдина тут. Ставлення держави до своїх громадян мене лякає і ображає», ‒ ділиться думками Тетяна.
Про Крим в ефірі «Громадського радіо» говорять щодня, програми можна слухати через супутник і в інтернеті. Щоправда, на півострові доступ до сайту блокують, тому охочим доведеться скористатися спеціальними сайтами для обходу обмежень. А ось частоти в FM-діапазоні для мовлення на Крим із зведеної на Чонгарі вежі «Громадське радіо» не отримало, хоча заявки були подані, кажуть співробітники.
Однак у Криму радіо чують ‒ кримчани регулярно залишають відгуки. Тетяна Курманова впевнена: медіаграмотність ‒ це питання особисте, як гігієна або дієта. «І якщо ти не будеш підтримувати власну медіаграмотність, доведеться їсти і слухати, що попало».
«Сила бути собою»
Журналістка Олександра Сурган тільки починає свій шлях на радіо. В інтерв'ю вона говорить не про робочі моменти, а про колектив, кримське оточення, перший візит на радіо Meydan. Згадує, що прийшла туди, як в сім'ю ‒ «тут всі свої». Олександра поїхала з рідного Севастополя на навчання до Києва, але повернутися на анексований півострів вже не змогла. Приїжджаючи в рідне місто, помічає зміни в поведінці людей.
У Севастополі бояться говорити на повний голос і ставити запитанняОлександра Сурган
«Колись привітне і дуже балакуче, світле місто перетворилося на дуже тихе місце, де тепер вважають за краще спілкуватися пошепки. Тут бояться говорити на повний голос і ставити запитання. Коли я приїхала туди в 2014 році, це була нездорова феєрія з салютами. У 2015-му все затихло і прапорів поменшало. А зараз там чутно лише нервовий шепіт, особливо щодо політики», ‒ розповідає Олександра.
У такій атмосфері, говорить журналістка, кримчанам дуже важливо отримувати правдиву інформацію.
Це велика відповідальність, адже люди, які слухають, перебувають в інформаційному вакууміОлександра Сурган
«Материкова частина України більш розпещена інформацією і має можливість вибирати. Крим такої можливості не має. Це велика відповідальність ‒ не лише професійна, а й соціальна. І кожного разу, коли ти сідаєш перед мікрофоном, думаєш, що ти не маєш права брехати. Як би не хотілося щось приховати і згладити, ти маєш донести правду ‒ адже люди, які слухають, перебувають в інформаційному вакуумі», ‒ підкреслює Олександра.
Олександра каже, що для неї дуже важливо працювати з людьми і для людей вдома, а після деокупації вона і сама поїде на батьківщину. Поки зворотного зв'язку з Криму, за її словами, достатньо: кримчани пишуть листи, повідомлення, іноді телефонують в ефір ‒ передають привіти і замовляють пісні. В рамках аналітичної програми «Наші Люди» Олександра відповідає на запитання жителів півострова, передає побажання гостям ефіру. Поки чути відгук, зазначає ведуча, є відчуття, що її робота потрібна кримчанам.
На радіо Meydan кожну годину виходять новини, є ранкове шоу та аналітична програма. Це хороший результат, зазначає головний редактор Ельзара Баталова, адже все, що вдалося вивезти з Криму, ‒ це музичний контент, решту збирали в Києві з нуля.
Слухачі нам не зраджують. Музиканти активно надсилають свої пісні, поети ‒ вірші про батьківщинуЕльзара Баталова
«Радіо це унікальне, його обожнюють в Криму. Російська влада створила своє типу «кримськотатарське радіо», але слухачі нам не зраджують. Музиканти активно надсилають свої пісні, поети ‒ вірші про батьківщину. Ми відкриті для всіх, для нас немає підходу «формат-неформат». У нас зібрана база кримськотатарської музики, звучать легенди нашої культури, молодь та виконавці-початківці. Це об'єднувальна культурна платформа», ‒ каже Ельзара.
Радіо Meydan веде інтернет-трансляції, а в Криму його можна слухати і в FM-діапазоні: стабільний прийом забезпечений на півночі Криму, частково добиває і до Севастополя, кажуть співробітники.
«Кримчани мають право знати»
Після закриття низки радіостанцій на півострові український уряд поставив за мету розширювати інформаційний вплив на анексовану територію. На початку 2017 року в селищі Чонгар неподалік адмінкордону з Кримом запустили в роботу телерадіовежу. Тепер у FM-діапазоні на Джанкойський, Красноперекопський і частково ‒ Сімферопольський район Криму з неї мовлять чотири радіостанції. Серед них і Радіо Крим.Реалії ‒ голоси ведучих і гостей програм можна чути у будні о 8:35 і 18:30 на середніх хвилях АМ ‒ частота 549 кГц, в FM-діапазоні на частоті 100.7 МГц, а також на сайті Крим.Реалії.
За інформацією Мінінформполітики України, кількість українських радіостанцій, які ведуть мовлення на Крим, цього року збільшиться вдвічі.