Протокол, суд, ізолятор: як затримували кримського прихильника Олексія Навального

Днями з-під арешту вийшов лідер кримських прихильників Олексія Навального Дмитро Кісієв. Його затримали й відправили до ізолятора 26 березня ‒ в день протестів проти корупції в Росії. В інтерв'ю для Крим.Реалії активіст розповів про умови утримання під вартою, підвів підсумки антикорупційних акцій у Криму й повідомив, чим прихильники російської опозиції на півострові планують займатись у майбутньому.

‒ Дмитре, в першу чергу хочу запитати, як ваше самопочуття і здоров'я? Як важко ви перенесли 10 днів арешту?

‒ Знаєте, мені стільки солодкого передавали, що можна було між кімнатами торгувати. Я думав, у мене буде цукровий діабет. А якщо серйозно, то там погана вентиляція, багато диму від сигарет. Але поскаржитися я не можу. Там майже весь час опалення працювало, дотримувалися санітарні правила. Їжа тільки огидна, але на здоров'я це не вплинуло.

Із проблем ‒ в ізоляторі відсутні розетки, неможливо закип'ятити воду. У камерах цілодобово горить світло. Через це дуже важко заснути.

‒ Що являла собою камера, скільки людей окрім вас там було? І як із вами поводилися співробітники поліції?

‒ Співробітники поліції в ізоляторі були ввічливими, закон вони не порушували. Вони розуміли, що я не ув'язнений, не засуджений у кримінальній справі, в мене немає обмежень у правах, як, наприклад, у слідчому ізоляторі. Ставилися до нас, як до громадян, не позбавлених громадянських прав. Щодо того, скільки людей утримувалося в ізоляторі ‒ нас було троє. Там усього дев'ять кімнат, і в кожній ‒ по три людини. Часто я помічав, що ізолятор переповнений. Коли ми ходили на сніданок, обід і вечерю, бувало, що місць не вистачало. Деякі люди сідали навпочіпки, щоб просто взяти їжу. Майже всі за винятком одного хлопця були затримані за п'яне водіння.

‒ Розкажіть, як саме Вас затримали. Ми намагалися дізнатися це у ваших товаришів, але вони уявлення не мали, як це сталося.

‒ Це сталося на розі вулиць Павленка й бульвару Леніна (в Сімферополі ‒ КР). У постанові написано, що суд постановив, що, перебуваючи в громадському місці, я не виконав законної вимоги працівника поліції у зв'язку з виконанням ним обов'язків із охорони громадського порядку. Насправді я прямував до місця пікетування в центрі міста. Я не встиг навіть дійти туди, тому що я зрозумів, що мені потрібно відредагувати плакат. Напередодні, 25 березня, мене затримали, й у мене не було часу добре підготуватися.

Я зайшов у провулок, де майже нікого не було, й почав маркером редагувати плакат. Позаду мене припаркувалася машина, я не звернув на неї уваги. Звідти вийшли троє чи четверо осіб. Я не бачив, як вони підійшли. Коли вони підкралися ззаду, то вихопили плакат і пом'яли його. На суді вони сказали, що це я його пом'яв. Далі вони попросили проїхати з ними. Можливо, вони показали посвідчення, але я не бачив його і не міг зрозуміти, що це співробітники поліції. Вони були одягнені не у форми й були не на службовій машині.

​

‒ Тобто можна припустити, що за Вами стежили? І як тільки ви зайшли в не дуже жваве місце, там Вас затримали?

‒ Слухайте, я відчуваю, що за мною стежили ще після того, як я 25 березня вийшов із відділення поліції. Тоді нас повезли на огляд і вже о пів на першу ночі я відчував, що за нами стежать. Вранці 26 березня я пересувався громадським транспортом. Швидше за все, в тому районі, де вони мене втратили, вони розставили людей на зупинках. Мене впізнали й буквально через три хвилини, як я вийшов із громадського транспорту, мене затримали. Уявляєте: через три хвилини! Власне, на цьому все й закінчилося. Мене відвезли до відділення поліції в Залізничному районі, склали протокол, тримали три-чотири години, потім відвезли до суду. І вже о 6 годині я був доставлений до слідчого ізолятора, де я відбув 10 діб.

‒ Спочатку 26 березня Ви планували провести мітинг, але мерія відмовила вам у його узгодженні. Потім ви закликали соратників до проведення одиночних пікетів. Як Ви оцінюєте акції, проведені в Сімферополі?

‒ Вони не тільки в Сімферополі, але й у Севастополі були. У нас є хлопець ‒ Влас Сичугов, він майже китайську стіну вибудував із плакатів. Це було шість чи сім плакатів на конструкції, що легко розбирається. Як він мені повідомив, він простояв із ними дві години і його помітило більш ніж дві тисячі людей! До нього підходили співробітники поліції, з ним нічого не сталося. Він повідомив, що це одиничний пікет, і все було в порядку. Я дуже радий, що в нього вийшло. І в Севастополі був ще один чоловік, але в нього вихопили плакат. Узагалі молодіжна організація «Единой России» ‒ «Молодая гвардия» ‒ здійснювала незаконні дії ‒ перешкоджала пікетуванню в Сімферополі. Це кримінальне діяння. І що мене дуже сильно обурює ‒ це молодіжна організація партії влади! Партія влади йде на злочинні дії відносно до своїх громадян. Вони заважали пікетникам, виривали в них плакати, провокували на конфлікти. Це неприпустимо у правовій державі.

Незважаючи на погрози, громадяни Росії, які проживають у Криму і взагалі в усіх містах Росії, вчинили героїчний вчинок. Їм вдалося вийти на площі й оголосити про свої вимоги. Я пишаюся, що в мене є такі однодумці.

‒ Наскільки я розумію, протестувальники вимагали від прем'єра Росії Дмитра Медведєва відповісти на звинувачення, озвучені в розслідуванні Фонду боротьби з корупцією. Нещодавно, виступаючи в Тамбові, він це зробив. Що Ви думаєте про відповідь Медведєва?

‒ Це все смішно. Це дитячий садочок. Усім усе зрозуміло. Те, що він говорить ‒ це банальні відмазки. Міг би щось і краще придумати.

‒ Реакція російських силовиків не позбавила Вас бажання продовжувати протести проти корупції й займатися іншими видами суспільної діяльності?

‒ Реакція правоохоронців не позбавила бажання, вона тільки додала нам союзників і дала нам більше мотивації для того, щоб рухатись у цьому напрямку. Разом із Олексієм Єфремовим (громадським активістом із Сімферополя ‒ КР) ми плануємо створити суспільно-політичну організацію. У нас є плани.

Я ще працюю в напрямку штабу Навального. У мене є вказівки, якщо можна так сказати, від Леоніда Волкова (керівника передвиборного штабу Олексія Навального ‒ КР). Ми маємо зібрати підписи за висунення Олексія Навального в президенти (Росії ‒ КР). У цьому напрямку я вже точно рухаюся. Є громадська ініціатива, ми маємо зібрати підписи. Нам пришлють людину для верифікації з Москви. Так Леонід Волков мені сказав, ми з ним розмовляли щодо цього питання. Офіційний штаб вони не планують відкривати в Криму, але самоорганізацію вони вітають. Як мені сказали, зараз ‒ це дуже болюча тема для всіх. І вони думають, що робити з цього приводу. Взагалі, штаби зараз відкриваються в містах-мільйонниках у першу чергу. А потім час до Криму дійде, я сподіваюся.

‒ Раніше ваш соратник Олексій Єфремов говорив нам, що штаб Навального не хоче відкривати представництво в Криму, оскільки це ‒ суперечна територія. Як ви до цього ставитеся?

‒ Ви знаєте, ми живемо в цій реальності. Багатьом це не подобається, але ми живемо за тими законами, за якими живемо, за чинними законами. Якщо Олексій Навальний хоче бути президентом Росії, він має виконувати чинні закони. Він хотів тут провести незалежний референдум під наглядом усього світового співтовариства. Коли він стане президентом, нехай це здійснює. Але зараз він живе за тими законами, за якими ми живемо. Подобається це комусь чи ні.