Етикетка зразка Радянського Союзу, без ребрендингу й новомодного просування ‒ ТОВ «Кримзеленгосп» вирішило грати на іміджі. Тут впевнені ‒ вода «Феодосійська» ще з радянських часів завоювала свою частку споживчого ринку.
Джерела мінеральної води у Феодосії відомі своїми лікувальними властивостями понад сторіччя, а розквіт припав на 70-80 роки ХХ століття, коли лікувати хвору печінку, шлунок і нирки їхали в місцеві санаторії. Відтоді будівлі установ, медичні підходи того часу та й самі джерела не користувалися широкою популярністю. Змінювати ситуацію на краще вирішили 2006 року.
«Процедуру ми починали ще при Україні, але не встигли закінчити. Пізніше, у зв'язку з поверненням Криму до Росії, упродовж перехідного періоду виникли правові складнощі з реалізацією проекту. Два з гаком роки міністерство екології не могло видати нам ліцензію, тому що не мало відповідних повноважень. Ми приблизно два роки орендували майно, де розташовуються свердловини, оплачували оренду, і були впевнені, що це дасть нам пріоритетне право при отриманні ліцензії, однак помилялися. Надра в Російській Федерації ‒ це державна власність, і ліцензія на їх використання розігрується у відкритому конкурсі ‒ аукціоні, де основний критерій перемоги ‒ розмір разового платежу», ‒ розповів місцевому виданню консультант підприємства «Кримзеленгосп» Дмитро Ачкасов.
«Кримзеленгосп» обіцяє відновити розлив лікувально-столової води «Феодосійська»
Представник бренду не говорить, яким шляхом, але ліцензію на право користування надрами вдалося оформити на 20 років. Тепер «Кримзеленгосп» обіцяє відновити розлив лікувально-столової води «Феодосійська».
«За літо плануємо побудуватися й десь уже з осені почати працювати на своєму обладнанні. Спочатку це буде пластикова тара, стандартного об'єму: 0,5, літр, 1,5, 2, 2,5. Надалі, з інвестицій ‒ це серйозні вкладення, ми плануємо будівництво заводу для розливу у скло», ‒ повідомив Дмитро Ачкасов у ефірі програми «Крим.Реалії».
До того ж кримські підприємці планують поширювати воду через бювети-автомати, а також у санаторіях півострова, не виключають і вихід продукту на ринок сусідньої Росії.
Конкуренція та якість
Успіх підприємства ставить під сумнів кілька факторів: конкуренція на ринку та якість кримської продукції. Полиці російських магазинів насичені потужними брендами, серед них ‒ «Єсентуки», «Нарзан». При цьому у Феодосії джерела за день можуть дати максимум 90 кубометрів води, гіганти російських мінеральних вод ‒ тисячі. До того ж якість самої води викликає безліч питань у фахівців.
Українські експерти нагадують, що у 80-х роках «Феодосійська» вода була знята з виробництва через підвищений вміст нітрит-іонів.
У цій воді виявився завеликий вміст нітрит-іонів і не зовсім хороший був санітарно-бактеріологічний показник. Тому її й перестали свого часу випускатиЛариса Зайцева
«Виробництво було припинене не просто так. У цій воді виявився завеликий вміст нітрит-іонів і не зовсім хороший був санітарно-бактеріологічний показник. Тому її й перестали свого часу випускати. Який стан води сьогодні ‒ складно сказати. Що стосується самої води «Феодосійська», вона є навіть у стандарті України, з мінералізацією 3,5-4,5 мг/л. Ця вода лікувально-столова, її намагалися розливати, але ці проблеми, про які я сказала, вони з'явилися і, загалом, їх не змогли вирішити», ‒ пояснила Крим.Реалії радник при керівництві Одеського заводу мінеральної води «Куяльник» Лариса Зайцева.
Експерт уточнила, що максимальний вміст нітрит-іонів для лікувально-столових вод ‒ 2 мг/л, при цьому у воді «Феодосійська» нітрити були на рівні 6,7 мг/л. Це стало основною причиною зупинки випуску.
Нітрити особливо небезпечні для дітей. З ними можна боротися, але лікувально-столові води відрізняються від питної води тим, що вони мають зберігати свої природні якості й властивостіЛариса Зайцева
«Нітрити особливо небезпечні для дітей, а взагалі, у принципі, вважаються отруйною речовиною. З ними можна боротися, але лікувально-столові води, і взагалі природні води, відрізняються від питної води тим, що вони мають зберігати свої природні якості й властивості. І втручатися в їх фізико-хімічний склад не можна. Обробити звісно можна, але вона перестане бути лікувально-столовою водою», ‒ доповнила Зайцева.
Однак така інформація кримських підприємців не лякає ‒ вони продовжують говорити про будівництво заводу з розливу мінеральної води. Територію свердловин, розташованих у районі вулиць Московська й Суворівська, обіцяють обладнати до курортного сезону. І невпинно повторюють історію: 1914 року в Брюсселі «Феодосійська» вода (щоправда, тоді під іншим брендом ‒ «Паша-Тепе», від кримськотатарської назви гори, біля якої розташовані джерела) була відзначена «Золотою медаллю».
У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові
