У Києві 25 березня відбулася українська прем'єра фільму «Процес: російська держава проти Олега Сенцова». Раніше стрічку показали в Німеччині й Чехії, і, нарешті, вона потрапила на екрани батьківщини головного героя. Показ відбувся у столичному Будинку кіно в рамках міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA. За тим, як це було, спостерігав кореспондент Крим.Реалії.
Показ фільму розпочався із півгодинним запізненням. Кіно про Олега Сенцова зібрало аншлаг: у холі Будинку кіно утворився натовп, через що глядачі повільно заповнювали зал.
Поки відвідувачі стояли в черзі, вони мали можливість підтримати героїв фільму не словом, а ділом. Активісти групи «Комітет солідарності» пропонували присутнім написати листівки Олегу Сенцову й Олександру Кольченку, придбати футболки з написом «Свободу кримським заручникам» або просто пожертвувати гроші на потреби політв'язнів.
Кримчанка Анастасія Чорна, яка працювала асистенткою режисера в Сенцова, ходила у фойє й роздавала присутнім значки з портретами Олега.
Важливо, щоб увага до Сенцова, яка було дуже значною протягом першого року після арешту, не послаблюваласяАнастасія Чорна
«Мені здається, що зараз важливо, щоб увага до Сенцова, яка було дуже значною протягом першого року після арешту, не послаблювалася. Я дуже рада, що фільм «Процес» вийшов, що ще більше людей подивиться, дізнається й почує його прізвище», – розповіла Анастасія в коментарі для Крим.Реалії.
«Краще б цього фільму не було»
Коли глядачі, нарешті, заповнили зал, там провели флешмоб на підтримку кримського кінорежисера. Присутні підняли над головою жовті плакати з написом #FreeSentsov. Попередньо їх роздали присутнім волонтери організації Amnesty International. Подібна акція проводиться не вперше: вона відбувається майже на всіх великих європейських кінофестивалях.
Ведуча кінопоказу, журналістка Ангеліна Карякіна, перш ніж передати слово для привітання автору картини Аскольду Курову, несподівано перевела тему й розповіла про тривожні події, що відбуваються в Білорусі.
«Так вийшло, що в Білорусі сьогодні затримані журналісти, правозахисники й активісти. Серед них були також і українські правозахисники, які багато робили і продовжують робити для кампанії зі звільнення українських політв'язнів – так званих в'язнів Кремля», – сказала ведуча, після чого проанонсувала акцію солідарності з жителями сусідньої країни під посольством Білорусі.
Режисер фільму «Процес», росіянин Аскольд Куров у своєму вітальному слові подякував глядачам за інтерес до його картини й зізнався, що хотів би, щоб цього фільму взагалі не було.
«Звісно, хотілося б, щоб Олег був сьогодні з нами й показував своє кіно. У будь-якому випадку, я вважаю, що цей показ дуже важливий, як будь-яка підтримка, що відбувається в усьому світі на кінофестивалях. Для Олега вона особливо важлива», – сказав Куров, і показ розпочався.
На перших кадрах фільму Олег Сенцов крокує кінозалом під оплески глядачів. Ведучий на сцені в цей момент оголошує, що його фільм «Гамер» здобув перемогу в фестивальній номінації. У наступному епізоді Олег знову переміщається залом – але вже не в кінотеатрі, а в міській управі. Закутого в наручники, його ведуть до клітки для підсудних.
Фільм «Процес» докладно розповідає про те, як кримський кінорежисер став жертвою російської репресивної машини. Як із інших фігурантів вибивали свідчення під тортурами, яким чином ФСБ підбурювала сімферопольських активістів до радикальних дій і як силовики намагалися під тортурами зламати самого Сенцова, але в них нічого не вийшло.
Глядач також дізнається більше про особисте життя Олега: бачить повсякденне життя його дітей, матері та двоюрідної сестри Наталії (Каплан – КР), яка фактично є однією з головних героїнь фільму.
Ключовими епізодами «Процесу» є промови Сенцова з-за ґрат. Майже після кожної з них зал київського Будинку кіно розривався оплесками.
Несподівано глядачі відреагували на епізод, де Сенцову і його соратнику Кольченку виносять вирок. У цей момент зал дружно вибухнув сміхом. Таку реакцію спровокувала поведінка самих Олега й Олександра на екрані. Почувши присуджені терміни, вони почали сміятись і вітати один одного рукостисканням.
Кінцівка фільму відома глядачеві ще до того, як він її побачив. Вона невтішна. Але після перегляду виникає питання, хто в цій історії переміг, а хто програв. Російська держава, яка відправила свого ворога до таборів, або Сенцов, який залишився вільним у неволі й розкрив лицемірство й жорстокість кремлівського режиму.
«Героїв не існує»
Коли на екрані з'явилися титри, зал дружно піднявся з місць і кілька хвилин аплодував стоячи. Було незрозуміло, кому це було присвячено: головному герою фільму, його автору чи їм обом.
Після показу на сцену піднялися режисер Аскольд Куров і одна з героїнь фільму – сестра Олега Наталія Каплан.
«Мені дуже сподобалося те, що одного разу сказала Наташа. Те, що героїв не існує, існують обставини, в яких людина робить вибір. Для мене Олег – це людина, яка зробила вибір і вирішила для себе, що для нього свобода важливіша за життя. Хтось вважає, що життя важливіше за свободу. Це кіно і про вибір, і про страх», – сказав Аскольд Куров, відповідаючи на питання під час обговорення.
Багато глядачів після перегляду запитували про те, як вони можуть допомогти Олегу Сенцову в поточній ситуації в Ізюмі. Наталія Каплан відповіла, що зараз найкраща допомога – це поширення інформації про долю її брата, оскільки тільки підтримка уваги до цієї теми й міжнародний тиск рано чи пізно можуть змусити Кремль звільнити Олега.
«У першу чергу максимально доносити це до політиків, щоб вони продовжували діяти, й, можливо, діяти більш жорстко. Тому що витягнути Олега можуть тільки політики», – сказала вона.
Напередодні української прем'єри фільму «Процес» Крим.Реалії випустили спецпроект «Кіногерой Олег Сенцов». Ознайомившись із ним, можна дізнатися багато про життєвий і творчий шлях Сенцова, громадянську й політичну діяльність кримчанина, а також про міжнародну громадську кампанію солідарності на його підтримку.
