Переселення на замовлення: як росіяни забирають роботу у кримчан

За останні три роки в Криму сформувалася тенденція ‒ великі замовлення на проектування, будівництво, реконструкцію, обслуговування будівель і комунікацій місцевий уряд передає на виконання російським фірмам. При цьому кримським підприємствам не вистачає роботи.

Наочний приклад ‒ дев'ять замовлень підконтрольна Росії кримська влада віддала фірмі з Санкт-Петербурга «Меандр». Вона проводитиме проектні, пошукувальні, а також ремонтно-реставраційні роботи на таких об'єктах культурної спадщини:

• «Мечеть і медресе» (1314 рік) і «Комплекс монастиря Сурб-Хач» (XIV століття) ‒ у Старому Криму;
• «Садиба Палласа» (кінець XVIII століття) і «Будинок офіцерського зібрання 51-го піхотного Литовського полку» (1910-1913) ‒ у Сімферополі;
• «Комплекс споруд Судацької фортеці» (XIV-XV століття) ‒ у Судаку;
• «Комплекс споруд палацу» (1910-1911 роки) ‒ у Лівадії;
• «Палац «Ластівчине гніздо» (1912 рік) ‒ у Гаспрі;
• «Комплекс споруд Воронцовського палацу» ‒ в Алупці;
• «Будинок, у якому жив письменник А.П. Чехов» (1899-1904 роки) ‒ в Ялті.

Фірма «Меандр» зареєстрована в Санкт-Петербурзі і працює на ринку проектування, будівництва й реставрації Росії з 2007 року. Вона має одного засновника і статутний капітал у 30 тисяч рублів.

Серед виконаних проектів компанія називає ремонтно-реставраційні роботи «Ленінського залу» в Російській національній бібліотеці (Санкт-Петербург), реставрація приміщень Павловського палацу (Санкт-Петербург), Новосибірського державного академічного театру опери й балету.

Реставрація кінотеатру «Україна» в Севастополі ‒ також справа фахівців «Меандра».

Як розповіла представник компанії «Меандр» Дар'я Кокоріна, реставраційні роботи кримських об'єктів уже розпочалися, а закінчити їх планують навесні 2017 року.

«Є певні графіки виконання робіт. У травні ми плануємо завершення робіт на об'єктах Республіки Крим ‒ це Воронцовський палац, Лівадійський палац. На всіх об'єктах, щодо яких у нас укладені держконтракти, робота вже розпочалася і ведеться в рамках першочергових протиаварійних робіт», ‒ пояснила Кокоріна.

Голова «Кримського антикорупційного комітету» Ілля Большедворов пояснює, що російське законодавство дозволяє розподіляти замовлення таким чином.

«У нас багато закупівель проводяться у єдиного постачальника ‒ є така поправка в 44 законі (Федеральний закон «Про контрактну систему у сфері закупівель товарів, робіт, послуг для забезпечення державних і муніципальних потреб» ‒ КР), нею часто зловживають. У нас і дороги під цю статтю ремонтують ‒ закуповують товари у єдиного постачальника. Чи є корупційна складова, сказати складно без аналізу документів. Але фірм, які займаються реставраційними роботами, досить багато, і я не знаю, яким чином одразу на дев'ять об'єктів видано одній фірмі», ‒ каже Большедворов.

Представники кримських фірм стверджують, що кримські замовлення все частіше передають російським підрядникам, незважаючи на те, що на півострові вистачає фахівців для цих робіт.

«У нас так усі об'єкти у Криму розійшлися. Це тренд ‒ проектують усі, окрім кримчан, у генплані кримчани не задіяні, місцеві професіонали не задіяні», ‒ говорить керівник архітектурного бюро 8D architects Дмитро Дегтярьов.

Ці спостереження підтверджує журналіст-розслідувач, автор низки публікацій про інвестування у Криму Вікторія Веселова.

«Російські бізнес-структури активно освоюють Крим. Це помітно й за тенденціями в розподілі бюджетних підрядів, і за тим, хто отримує кримську землю й майно під свої інвестпроекти. Російським компаніям успішно роздають кримські санаторії в наймальовничіших місцях, заводи, землі й інше кримське майно. Нерідко в цих інвесторів сумнівна репутація й незначні фінансові можливості. У той же час, місцеві компанії, що присутні на кримському ринку, як правило, або пов'язані з окупаційною владою, або годують їхніх друзів і родичів», ‒ стверджує Веселова.

Витіснення кримчан із півострова помітне не тільки в бізнес-середовищі, стверджує член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв. За його словами, місцевих жителів усе частіше позбавляють престижних робочих місць ‒ замість них на півострів приходять російські фахівці.

«Росіян закликають працювати до Криму на посади з високою зарплатою, житлом і так далі. За розрахунками російських статистиків, до 2030 року на півострів може переселитися приблизно 300 тисяч росіян, тобто 15 відсотків від нинішнього населення», ‒ розповів Барієв.

Психолог із Криму Лариса Волошина впевнена, що кримчан цілеспрямовано видавлюють із усіх сфер життя півострова. При цьому приїжджі росіяни отримують краще становище.

«Зауважте, основні переселенці до Криму ‒ це чиновники чи військові. У них інша оплата праці, вони інакше живуть. У цій ситуації місцеві жителі відчувають себе людьми другого сорту. Їм, навпаки, пропонують роботу у віддалених регіонах Росії ‒ щоб можна було виїхати туди назовсім», ‒ вважає фахівець. На її думку, така політика спрямована на якнайшвидше інтегрування півострова до складу Росії.

За повідомленнями Держстату Росії, після анексії півострова до Криму з країн СНД прибуло прибуло 45 тисяч осіб із метою зміни місця проживання. За цей час приблизно 20 тисяч кримчан, за офіційними повідомленнями української влади, переселилися на материкову Україну. Громадські працівники ж стверджують, що реальна кількість кримських переселенців ‒ приблизно 100 тисяч осіб.