Наприкінці грудня 2016 року в анексованому Криму ухвалили бюджет на 2017, відзвітувавши про рекордне майбутнє зростання прибутків. Чим анексований Крим відрізняється від російських регіонів у структурі фінансування, на що витрачає гроші підконтрольна Кремлю влада півострова і чи є перспективи розвитку у регіону? Про це говоримо з професором МГУ, директором регіональної програми Незалежного інституту соціальних досліджень Наталією Зубаревич.
Наприкінці минулого року в анексованому Криму ухвалили бюджет. Згідно з документом, прибуткова частина скарбниці півострова в 2017 році складе майже 132 мільярди рублів, а видаткова ‒ 135 млрд. Найбільший обсяг витрат планують спрямувати на національну економіку ‒ 50 мільярдів рублів, на освіту ‒ 31 мільярд, соціальну економіку ‒ 22 мільярди, сферу ЖКГ, галузі культури та кінематографу ‒ по 5,5 мільярда рублів.
З 2016 року підконтрольний Кремлю парламент Криму затвердив рівень прибутків півострова на рівні 67,5 мільярда рублів, з яких 43,5 мільярда ‒ безоплатні надходження, тобто дотації. У той же час витрати бюджету на 2016 рік становили майже 87 мільярдів рублів, при цьому дефіцит кримської скарбниці в 19 мільярдів покривався російським бюджетним кредитом. У підсумку після останньої коригування бюджету 2016 року у грудні прибутки Криму досягли вже більш ніж 108 мільярдів рублів.
З 2016 року підконтрольний Кремлю парламент Криму затвердив рівень прибутків півострова на рівні 67,5 мільярда рублів, з яких 43,5 мільярда ‒ дотації
Основні статті витрат кримського бюджету охоплювали соціальні сфери: чверть грошей спрямовувалася на освіту, трохи менше ‒ на охорону здоров'я. На національну економіку виділялося 20% від суми, на соціальну політику ‒ 17%. Ще 6,5% витратили на вирішення проблем ЖКГ. Однак російська влада Криму не могла вчасно освоїти суми, через що бюджети неодноразово переглядалися. Наприклад, в Севастополі 16 листопада повідомили, що освоєння коштів склало лише 50% видаткової частини бюджету. Більше того, із загального обсягу міської скарбниці в 32 мільярди рублів станом на 1 липня були освоєні близько 40%. За чотири місяці місцеве керівництво збільшило цей показник лише на 10%.
‒ Наталю, у 2016 році прибуткова частина бюджету Криму ‒ 67,5 мільярда рублів. А в 2017 ‒ вже 132 мільярди рублів. Що відбувається?
‒ По-перше, про який бюджет йдеться? Схоже, це консолідований бюджет, який включає муніципалітет. По-друге, чи враховані в ньому субвенції, тобто перерахування, які йдуть на федеральні повноваження? Я рахую всі консолідовані бюджети, де присутні всі види трансфертів, і у мене виходять інші цифри. Озвучувати їх не буду, скажу кілька простих речей. У 2015 році Криму грошей зменшили. З 2016 ‒ пристойно додали. У першій половині року грошей давали мало і повільно. У грудні насипали стільки, що бюджет Криму отримав дуже велику додаткову суму.
‒ Чи відрізняється в цьому плані Крим від російських регіонів?
Крим як був на дві третини дотаційним, так і залишився
‒ За 2016 рік ‒ так. Власне, за груднем 2016 року, адже додаткові трансферти пішли в самому кінці року. Прибутки усіх суб'єктів Російської Федерації зросли на 7%. Севастополя ‒ тільки на 3%, а Криму ‒ на 22% за рахунок динаміки трансферту, тобто федеральної допомоги. В цілому за суб'єктами Росії обсяг трансфертів у рублях, без урахування інфляції, знизився на 3%. Якщо ми дивимося на Севастополь, йому теж понизили обсяг трансфертів, приблизно на 12%. А у Криму ‒ плюс 18%. Крим отримав багато, і на що пішли додаткові гроші? Це гроші на капітальні витрати. Це федеральна цільова програма, фінансування капітальних витрат регіонів і муніципалітетів, дорожнє господарство та, найголовніше, чудовий розділ «Інші витрати». Я заглянула, а там ‒ знову капітальні витрати. З 2016 року стали більше вливати грошей в капітальне будівництво, але не тільки. У Криму найбільше вкладаються в розвиток будівель, капітальних споруд, доріг. Що ж при цьому відбулося з витратами? Севастополю грошей не підвалили, він живе на зменшений обсяг трансфертів. Там більш пристойна частка податку на пибутки фізичних осіб, зарплату. Це 28% всіх прибутків, які платять і військові, і цивільні. Тому місто більш-менш живе на свої гроші. І все одно рівень дотаційності Севастополя ‒ 53%, в минулому році було 62%. Ну а в Криму все як і раніше: грошей додали, і як був він на дві третини дотаційним, так і залишився.
‒ Це щодо прибутків. А з видатками все цікавіше. Ці регіони демонструють фантастичні темпи зростання витрат. Гроші давалися в основному на капітальні витрати, і витрати зростали швидше, ніж прибутки. Витрати всіх регіонів Росії виросли на 5%, Севастополя на 38%, Криму ‒ на 31%. І від цього паморочиться голова. Всі регіони наростили на національну економіку 7%, Севастополь ‒ 55%, а Крим ‒ 56%. Зростання в півтора рази. На ЖКГ вся Росія, без Москви, демонструє зростання в 4%, Севастополь ‒ в 2,5 рази, Крим ‒ в 2 рази. Тобто йдуть витрати на оновлення інфраструктури ‒ і не тільки. Пішла програма будівництва дитячих садків. Витрати зросли і на культуру ‒ що вже там робили, не знаю. Ми всі знаємо, на чому не можна економити ‒ на соцзахисті населення, тому що це електорат. І тут Крим нічим не відрізняється. Всі російські регіони додали 10%, адже були вибори. Севастополь додав 18%, Крим ‒ 6%. А результат дуже показовий. У Севастополя грошей більше, загалом, не стало, а у Криму ‒ ще й як. При цьому влада обох суб'єктів вважає, що грошей все одно мало. Наслідок ‒ дефіцит бюджету Севастополя в 16%. Тобто саме на стільки його витрати більші, ніж прибутки. У Криму ‒ 13%. Це один з найсильніших дефіцитів. У мене відчуття, що влада вирішила: грошей тепер буде все більше й більше. І не врівноважує обсяги отриманого з обсягами витраченого. Може, це запаморочення від успіхів, або невміння планувати бюджет. Мені важко сказати. Але результат приголомшливий, особливо для Криму, якому грошей дуже навіть додали.
‒ Тобто світле майбутнє для кримчан вже настало в 2016 році?
Російські регіони, які вже четвертий рік тримають на голодному пайку, все краще вчаться балансувати витрати з прибутками. А в Криму ‒ зворотня картина
‒ Я б сказала, після голодного пайка в 2015 році додали в 2016, особливо Криму. Але, мабуть, коли почали додавати, виникло відчуття «гуляй, рванина». Витрачати почали більше, ніж додали. Запаморочення від успіхів, ось тільки «успіхи» ‒ це потужний дефіцит бюджету. І що потім робити ‒ залазити в борги, просити більше? Мене дивує, м'яко кажучи, сильна незбалансованість бюджетної політики. Російські регіони, які вже четвертий рік тримають на голодному пайку, все краще вчаться балансувати витрати з прибутками. А в Криму ‒ зворотня картина.
‒ Тобто або у Криму в економічному блоці з'явився сильний лобіст, або Сергій Аксьонов має вплив у бюджетному секторі?
У 2014 році грошей навалом, у 2015 ‒ обрізка, в 2016 ‒ добавка. І я не розумію, що буде в 2017. Не бачу тренду
‒ Ви шукаєте змову, я її не бачу. Частина додаткових витрат пов'язана з облаштуванням навколомостового простору. Криму, до речі, як і Севастополю, дається субсидія на купівлю нафтопродуктів і палива. І вся ця сукупність ‒ не лобізм окремих осіб, але, можливо, трохи змінили правила гри і стали давати більше грошей. Але я припускаю, що додаткові витрати пов'язані з інфраструктурою, вони прив'язані до мостового будівництва, до оновлення ЖКГ, ремонту дошкільних установ. Це внесення в програми, які є в інших місцях. Але зрозумійте, не можна робити висновки за одним роком. У 2014 році грошей навалом, у 2015 ‒ обрізка, в 2016 ‒ добавка. І я не розумію, що буде в 2017. Не бачу тренду.
‒ Ви сказали, що «голодні» регіони вчаться ефективніше жити. Що значить «ефективніше» з точки зору бюджетного розподілу?
‒ «По своєму ліжку простягай ніжки», «зводь прибутки з витратами». Шукати пріоритети, десь ‒ рубати витрати. На жаль, останні два роки урізалася значною мірою соціалка. Освіта, охорона здоров'я. У той же час треба виконувати рішення вищої влади з переселення зі старого аварійного житла, з будівництва доріг. Це дуже складна математична задача, управлінське завдання. Але регіонам все ж пощастило: плюс майже 7% прибутків трохи вище рівня інфляції допомогло звести кінці з кінцями. Не всім. Впоралися приблизно 40% регіонів, решта в дефіциті. Але в такому дефіциті, як Крим і Севастополь, лише 3-4 регіони.
‒ Чим загрожує такий дефіцит обивателю?
‒ Я б не стала сильно лякати. У федеральному бюджеті є такий інструмент ‒ бюджетні кредити. Тут уже йде справжній лобізм регіональних влад. І справжня битва за бюджетні кредити, ставка за якими ‒ 0,1% річних. На ринок запозичення влада вийти не може, банки їм грошей не дадуть. Думаю, ми побачимо ще одну частину лобістської історії ‒ як покрити дефіцит за рахунок грошей все того ж федерального бюджету.
У матеріалі використовується термінологія, прийнятна на анексованому Росією півострові
