Дитячі іграшки та чайник ‒ причина відмови в пропуску додому

На адміністративному кордоні з анексованим Кримом місцевий блогер Сергій Псарьов отримав відмову від представників митної служби України в проїзді на територію Криму. Йому не дозволили провезти дитячі іграшки для сина, п'ять кілограмів кави, вживаний електрочайник, паперові стакани, тарілки й апарат для приготування кави.

Викласти речі та їхати додому чи повертатися на материк?

У випадку Сергія Псарьова українські митники вказали на порушення пункту першого постанови Кабінету міністрів України «Про обмеження постачання окремих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої территории на іншу теріторію України та/або з іншої территории України на тимчасово окуповану територію». Ця постанова з довгою назвою під номером 1035 фактично обмежує можливість доставки до Криму будь-яких речей і товарів, які не є особистими.

«Стаття 370 Митного кодексу України вказує, що належить до особистих речей», ‒ пояснює Сергію представник української митниці.

«Я це не заберу, я випишу карту відмови в пропуску товару, я це не можу пропустити», ‒ зафіксував на відео відповідь Псарьов.

Довести, що речі є особистими, практично неможливо, кажуть правозахисники, адже кожному предмету можна приписати мету комерційного використання в Криму, наприклад, виробництво кави.

«Важко сказати, адже незрозуміло чи дійсно цю кавоварку людина хоче використовувати в комерційних цілях. Тому з кавоваркою та обсягом кави ще можна з'ясовувати і розбиратися. Але нас бентежить вживаний чайник: людина їде з дому в дім і цілком нормально, що вона везе з собою чайник. Але проблема в тому, що чайника, дійсно, немає в переліку дозволених речей. Друга проблема ‒ іграшки, їх теж немає в переліку. Малоймовірно, що їх везли в комерційних цілях, їх було лише сім штук, не схоже, що це обсяг для продажів», ‒ розповіла координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Аналогічний випадок повторився 7 лютого, про це у Фейсбуці написав український юрист Максим Тимочко.

«Наш клієнт зараз на пункті пропуску Каланчак-Армянськ. Українські митники не пропускають його через те, що він перевозить особисті речі, які не входять до переліку, передбаченого постановою Кабінету міністрів України №1035 та статті 370 Митного кодексу України», ‒ написав Тимочко.

Юрист нагадав, що в постанові є перелік дозволених предметів з 23 пунктів. Серед дозволених предметів українське законодавство передбачило бінокль і друкарську машинку, при цьому перевозити книги, посуд, меблі, інструменти або, без спеціальних документів, домашніх тварин ‒ не можна. «Простий приклад обмеження прав людини і порушення її права розпоряджатися власністю», ‒ резюмував Тимочко.

Правозахисники запевняють, що це проблема не конкретних людей, поготів, що такі звернення бувають не рідше двох разів на тиждень. Проблема міститься в постанові №1035.

«Закон цей українська митниця виконує несамовито, не роблячи жодних поблажок», ‒ говорить роздратований Псарьов.

У телефонній розмові з Крим.Реалії він запевняє, що весь негатив, який висловив на відео, звернений не до народу України, а до представників митниці.

Проблема живе рік

Правозахисники вважають, що нормальним підходом було б укладання списку заборонених товарів, а інше ‒ передбачити, що необхідно кожному кримчанину при переїзді, нереально. «У нас зворотна ситуація: є вузький перелік того, що дозволено, а інше можна забороняти», ‒ говорить Скрипник.

Перші спроби змінити ситуацію були зроблені активістами рік тому. Це було до створення спеціалізованого Міністерства з питань окупованих територій, потім з'явилося інше відомство, громадських захисників направили з усіма ініціативами новим колом.

«Все висить на Кабінеті міністрів України, на будь-якому найближчому засіданні можна затвердити хоча б запропонований нами проект змін до постанови №1035. Хоча б потрібно змінити пункт перший, ми вважаємо, що «громадян України» можна з тексту виключити, треба заборонити товари військового призначення, подвійного призначення, але ніяк не особисті речі. Набагато важче змінити Закон про вільну економічну зону», ‒ каже правозахисник.

При цьому в самому міністерстві погодилися з необхідністю зміни постанови №1035.

«Можу сказати, що документ, який сьогодні регулює перетин адмінкордону, розроблявся в дуже стислі терміни й апріорі не міг враховувати всіх нюансів і повністю врегулювати взаємини на адміністративному кордоні. Сам факт існування закону про вільну економічну зону, який дуже дивним чином регулює взаємини між фізичними особами та державою, є нонсенсом. Зараз ми працюємо над внесенням змін в різні законодавчі акти, над скасуванням закону про вільну економічну зону. Таким чином, всі підзаконні акти, що базувалися на цьому законі, будуть переглянуті або скасовані, а замість них запропоновані інші законодавчі акти, які будуть виписані більш розумно і ретельно», ‒ озвучив позицію в грудневому ефірі Радіо Крим.Реалії заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юсуф Куркчі.

Позиція митних органів України залишається незмінною: постанову Кабміну №1035, яка була ухвалена наприкінці 2015-го року і набула чинності 17 січня 2016 року, потрібно виконувати.

Як вирішувати проблему?

Є і позитивні приклади, хоч і не з розряду «тут і зараз». Одеський окружний адміністративний суд наприкінці вересня 2016 року визнав протиправною відмову представника української митниці щодо вивезення з анексованого Криму на материкову частину України особистих речей, які не увійшли до списку дозволених Кабміном України. В Українській Гельсінській спілці з прав людини (УГСПЛ) зазначили, що це судове рішення «стане корисним прецедентом» для багатьох інших кримчан, які «не мають змоги вільно з особистими речами перетинати контрольні пункти між півостровом і материковою частиною України».

Правозахисники вказують на те, що кожен випадок індивідуальний і вимагає свого розгляду. Всім, хто опинився в подібній ситуації, радять отримати письмову відмову від представників митниці, фіксувати факти ‒ це важливо і може бути використане для оскарження в суді.

Що стосується негайного вирішення, Сергій Псарьов обрав свій шлях ‒ звернувся до приватних перевізників, ті пообіцяли вирішити проблему і доставити речі найближчим часом. Як каже Сергій: щоб вирішити питання, «забрав у сім'ї, у дитини, останні 100 доларів».