Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов повідомив про намір провести на півострові адміністративну реформу. Його не влаштовує система управління містами, при якій влада розділена між головою адміністрації та керівником міськради. Аксьонов вважає, що населеними пунктами має правити один мер. Кореспондент Крим.Реалії з'ясовував, навіщо керівництво Криму затіяло таку реформу.
Вперше про плани скасувати двовладдя в кримських містах і селищах Сергій Аксьонов оголосив в кінці 2016 року.
«З Володимиром Андрійовичем Константиновим (спікером підконтрольного Кремлю парламенту Криму ‒ КР) ми плануємо повернутися до такої системи управління. Має бути один керівник, з кого питати. Усе! Коли двоє, йде конкуренція часто необґрунтована, яка заважає справі в принципі. В основному це перетворюється в протистояння, в пошук компромату один на одного, боротьбу за якесь лідерство», ‒ наголосив російський голова Криму в інтерв'ю «Комсомолці».
Готувати законодавчу базу для подібних зміни Аксьонов збирається вже зараз, а впровадити реформу в життя хоче аж в 2019 році. За його словами, в цьому році в Криму повинні відбутися вибори до місцевих рад. І за їх підсумком, за планами кримського керівника, в муніципалітетах має бути усунутий поділ повноважень між головами міськради і адміністрації.
«Цілі і завдання такі, якщо не буде розбіжностей з федеральним законодавством. Якщо буде необхідно, там ініціюємо внесення зміни. Я не можу там дати гарантії, можу тільки пообіцяти виступити з такою ініціативою. Сто відсотків її внесу. Якщо це буде регіональний наш порядок, нам буде достатньо проведення своєї адміністративної реформи, то ми теж це внесемо», ‒ сказав Аксьонов.
У деталі він не вдавався і не пояснив, як саме, на його думку, мають призначатися керівники міст і селищ. Залишається незрозумілим, хто буде обирати мерів: населення, депутати чи нинішня влада Криму.
Розборки на місцях
До 2014 року в Криму діяло українське законодавство, відповідно до якого в кожному населеному пункті був один керівник, якого обирали місцеві жителі.
У 2014 році, коли ухвалювався російський порядок призначення мера, Сергій Аксьонов вважав його ефективним
Влітку 2014 року підконтрольний Росії парламент півострова змінив принцип формування органів місцевого самоврядування. Відповідно до ухвалених тоді нормативних актів, влада над муніципалітетом розділена між представницьким органом ‒ місцевою радою, і виконавчим органом ‒ адміністрацією. Жителі населених пунктів обирають депутатів місцевих рад, а ті на сесії голосуванням визначають голову ради. А кандидатуру мера ‒ керівника місцевої адміністрації ‒ пропонує особисто голова республіки, і його призначення мають узгодити місцеві депутати. У 2014 році, коли ухвалювався цей порядок призначення мера, Сергій Аксьонов вважав його ефективним.
«Все мери будуть ухвалюватися з випробувальним терміном. Тому доведеться працювати, а не чекати наступних виборів в своєму кріслі, як це було раніше», ‒ говорив тоді Сергій Аксьонов.
Прихильником такої адміністративної моделі був і тодішній повноважний представник президента в Криму Олег Белавенцев.
«Така система більш керована, що дуже важливо в перехідний період», ‒ говорив він.
Боротьба між головами міськрад і адміністрацій, на яку тепер скаржиться Аксьонов, дійсно час від часу спалахує в різних кримських містах. Найбільша плутанина спостерігалася в органах влади Бахчисарая, де з 2015 року змінилося 4 голови міськради і 5 мерів.
У листопаді 2016 року в Ялті розгорілося протистояння між головою місцевої адміністрації Андрієм Ростенком і керівником міськради Валерієм Косаревим. Останньому в результаті довелося писати заяву про звільнення «за власним бажанням». На його місце був призначений лояльний до Ростенка депутат Роман Деркач, який відразу пообіцяв налагодити міцне співробітництво міськради з міськадміністрацією.
В цей же час ‒ в листопаді 2016 року ‒ в Ялті подав у відставку перший заступник голови адміністрації Сергій Брайко ‒ в минулому мер міста двох скликань. Однак його звільнення, судячи з усього, не пов'язане з суперечками між адміністрацією і міськрадою, а є його особистою ініціативою. У коментарі для Крим.Реалії Брайко сказав, що підтримує ініціативу Аксьонова про об'єднання посади мера і голови міськради.
«Мені здається, це ідея правильна, тим більше, що вона вже випробувана. По-друге, щоб не було конфлікту між радою і адміністрацією. На мій погляд, має бути єдина особа, яка має відповідати і за те, і за те, і, відповідно, нести відповідальність. І її мають обирати жителі регіону», ‒ сказав Сергій Брайко.
«Розпилювати» стане простіше»
Кримський політик Леонід Грач скептично ставиться до адміністративної реформи, яку анонсував Сергій Аксьонов. На його думку, це просто слова, і вона ніколи не буде втілена в життя. Грач вважає, що, по-перше, подібні кроки ніколи не погодить Москва, а, по-друге, Аксьонову вони самому не потрібні.
«Це вже діагноз людини: базікати, теревенити, балакати. Тому що сьогодні він має своїх призначенців від хутора до столичного міста. Це його призначенці, це його люди, це він з ними «подільничає». Тому, якщо говорити, що його ця система не влаштовує, це неправда з його боку. Він ніколи від тієї влади, яка могла б від нього піти, не відмовиться», ‒ сказав Леонід Грач.
У той же час кримський політолог Дмитро Омельчук, навпаки, вважає, що за допомогою адміністративної реформи Сергій Аксьонов хоче посилити свій вплив і владу.
Йдеться про те, щоб скоротити можливість населення, хоча і не прямо, хоча б незначною мірою, але впливатиДмитро Омельчук
«Залишаються виборні голови міськрад, з цим доводиться рахуватися. Це п'яте колесо, зайве. Якщо залишаться тільки голови адміністрацій, це чудово. Йдеться про те, щоб скоротити можливість населення, хоча і не прямо, хоча б незначною мірою, але впливати», ‒ вважає експерт.
Інший політолог із Криму Євгенія Горюнова звертає увагу на те, що поки неясно, яким буде порядок обрання на посаду мера в разі реалізації адмінреформи.
«Незрозуміло, хто буде обирати місцевого керівника: народ чи ж депутати місцевої ради. У першому випадку для проведення своєї людини доведеться використовувати технологічні прийоми, у другому ‒ домовлятися з депутатами, хоча особливих зусиль це не складе. В результаті такої реформи збережеться ілюзія демократії ‒ формально присутній поділ влади», ‒ зазначила Горюнова в коментарі для Крим.Реалії.
На її думку, те, що кримчани отримають одного керівника і «господаря», не означає автоматичного покращення життя на місцях.
«Просто вся влада буде де-факто в руках місцевого «царька», який до того ж отримає благословення центру. Загалом, пиляти гроші стане простіше, як і отримувати кримські заповідні землі», ‒ говорить експерт.
Горюнова вважає, що у такої реформи багато шансів на втілення в життя, адже в деяких російських регіонах діють аналогічні моделі. На думку політолога, куди більш цікаве питання, хто буде її втілювати у 2019 році: Аксьонов чи все ж таки хтось інший.
