Історія жінок кримського ханського двору в більшості випадків залишилася прихованою за пеленою віків. І лише уривчасті відомості дозволяють нам дізнатися про ту чи іншу представницю прекрасної половини династії Гіраїв, що мала вплив при дворі.
Ширін-бек султан, дочку впливового Бараш бея з могутнього роду Ширін, на початку XVI століття віддали заміж за одного зі старших синів кримського хана Менглі Гірая Ахмеда Гірая. Шлюб обіцяв бути щасливим. Уже наступного року молода дружина подарувала чоловікові сина Бучкак Гірая.
Однак, шлюб не був довгим. У принца Ахмеда Гірая відбулися розбіжності з братом – кримським ханом Мухаммедом I Гіраєм. Він, забравши сім'ю, втік до Буджака, до заснованого його батьком Менглі міста Джан-Кермен, що сьогодні відомий як Очаків.
Після загибелі принца Ахмеда Гірая його дружина Ширін-бек султан не повернулася до батька
Місцева ногайська знать підтримала опального принца, бачачи в ньому наступного хана. Але цьому не судилося статися. Ахмед Гірай загинув у протистоянні з братом. Після загибелі принца Ахмеда Гірая його дружина Ширін-бек султан не повернулася до батька, деякий час вона проживала в Джан-Кермені, поки на ханський трон не зійшов брат чоловіка Саадет Ремзі.
Після того, як трон перейшов середньому братові її чоловіка, вона змушена була повернутися до столичного Кирк-Єр і, за звичаєм левират, удруге вийти заміж за свого діверя – хана Саадета Гірая.
Вісім відносно спокійних років вона прожила у шлюбі. Але 1531 року її син, молодий принц Бучкак Ремзі, був залучений у змову проти хана. Змова була розкрита, а принц поплатився свободою й потрапив до в'язниці, де, ймовірно, і помер. Звісно ж, за свого сина намагалася заступитися мати Ширін-бек. Але гнів хана на племінника відбився й на його матері.
Ширін-бек, яка займала досить високе положення при дворі і до чиїх порад іноді прислухався її другий чоловік, потрапила в немилість. За спроби допомогти своєму синові втекти з в'язниці Саадет Гірай наказав і її посадити до тюрми.
Щоправда, через кілька тижнів хан змилостивився. Він запропонував Ширін-бек вибрати їй самій місто, куди б вона побажала виїхати. За своєю суттю, це було заслання. Впливова дама змушена була залишити двір. Вона обрала улюблене нею місто Джан-Кермен, куди незабаром і вирушила. Тільки цього разу вже не почесною мешканкою, а полонянкою свого другого чоловіка. Тут вона залишалася в ув'язненні до кінця своїх днів.
Цікаві сторінки вітчизняної історії Кримського ханства й історії Криму – в новому проекті Крим.Реалії, відеоблозі кримського історика Гульнари Абдулли «Tugra».
Тугра – ханська печатка, символ кримськотатарської державності
Тугра – ханська печатка, символ кримськотатарської державності, своєрідний ключ до розуміння нинішніх проблем Криму.
Автор тексту й ведуча – Гульнара Абдулла, режисер – Фатіма Османова, оператор і режисер монтажу – Ельдар Халілов, автор ідеї – Еміне Джеппар.
У відео використані фрагменти художніх фільмів Esir Sultan (режисер – Gunay Gunaydin, 2012), Mihai Viteazul (режисер – Sergiu Nicolaescu, 1970), а також музика Matti Paalanen – Drama, Plastic3 – Epic dramatic film music.
