Січень 1770 року. Кримський трон посів син хана Селіма Гірая II, 31-річний Каплан Гірай II. Ймовірно, дитинство і юність принца минули далеко від батьківщини, в будинку аталика. А пізніше він жив в одному з родинних маєтків у Румелії. До Криму Каплан Гірай повернувся наприкінці 60-х років XVIII століття.
Кримське ханство перебувало в стані війни з Росією. Союзник ‒ Османська імперія ‒ переживала кризу всередині держави, а важко хворий султан Мустафа III у цій війні покладався на своїх військових міністрів, з якими доводилося мати справу кримським ханам, котрі намагаються обстоювати інтереси свого ханства.
Про Каплана Гірая говорили, що він вирізнявся хоробрістю і був відважним воїном. З перших днів свого обрання Каплан вирушив до міста Бабадаг, а звідти ‒ в ханську резиденцію Каушани, де його вже чекала ханська армія.
Однак через нерозторопність османських воєначальників хан, не отримавши вчасно обіцяної військової допомоги, зазнав поразки на Картакальській рівнині біля річки Ларга. І пішов у незахищений Крим.
До нього дійшли відомості, що російські війська вели агітацію серед ногайського населення про перехід на сторону Росії та готували штурм міста Очаків. Каплан Гірай вчасно встигнув підійти зі своїм військом і відбити ворога від міста. Щоб спроби не повторювалися, хан залишив частину війська в Очакові і відбув до Криму.
Каплан Гірай хан, по суті хоробра, мужня і здатна до військових справ людина, зазнавав поразок
Тривожні звістки дійшли до Каплана Гірая і з кордонів держави. Росія готувалася до вторгнення на Кримський півострів. Хан повідомив про це у Стамбул Мустафі III, але, на велике розчарування Каплана, султан проігнорував його попередження.
Османський історик і учасник війни Васиф ефенді писав про Каплана Гірая: «Правитель Криму Каплан Гірай хан, по суті хоробра, мужня і здатна до військових справ людина, але через молодість і юний вік він був недосвідчений у справах і необережний щодо підступів і хитрощів ворожих, то неодноразово і на Пруті, і в інших місцях завдяки цій необережності він зазнавав поразок, і відома людям його хоробрість і слава були скомпрометовані».
Султан, не розібравшись у ситуації, звинуватив кримського хана у військових невдачах на річці Ларга, Кагулі, взятті міст-фортець Ізмаїл, Кілія та Аккерман.
У Криму також знайшлися незадоволені правителем. Посилаючись на недосвідченість молодого хана, кримський Диван 23 листопада 1770 року запропонував Каплану залишити трон.
Каплану Гіраю нічого не залишалося робити, як підкоритися. Однак він мав намір довести свою невинуватість. Він з легкістю розлучився з ханським титулом і поїхав до свого маєтку поблизу Стамбула в Субаші. Однак провести розслідування і довести свою провоту не встигнув. Влітку 1771 у віці 32 роки він помер від чуми. Його поховали у дворі мечеті. Так завершився шлях ще одного Гірая, який правив ханством лише 11 місяців.
Тугра ‒ ханська печатка, символ кримськотатарської державності, своєрідний ключ до розуміння нинішніх проблем Криму
Цікаві сторінки вітчизняної історії Кримського ханства та історії Криму ‒ у проекті Крим.Реалії, відеоблозі кримського історика Гульнари Абдулла «Tugra».
Тугра ‒ ханська печатка, символ кримськотатарської державності, своєрідний ключ до розуміння нинішніх проблем Криму.
Автор тексту і ведуча ‒ Гульнара Абдулла, режисер ‒ Фатіма Османова, оператор і режисер монтажу ‒ Ельдар Халілов, автор ідеї ‒ Еміне Джеппар.
У відео використані фрагменти художніх фільмів Esir Sultan (режисер ‒ Gunay Gunaydin, 2012), Mihai Viteazul (режисер ‒ Sergiu Nicolaescu, 1970), а також музика Matti Paalanen ‒ Drama, Plastic3 ‒ Epic dramatic film music.
