На Максуда Гірая, сина Селямета Гірая II хана, покладали великі надії. Це була розумна, принципова і прониклива людина. Він захоплювався точними науками й підтримував фінансово вищі навчальні заклади – медресе Кримського ханства.
Однак, не дивлячись на те, що він був добре освіченим, прекрасно розбирався в політиці й військовій справі, на практиці його здатності воєначальника виявилися недієвими. Іноді Максуда Гірая називають номінальним ханом, незважаючи на те, що в цілому він керував державою кримських татар приблизно два роки.
На практиці його здатності воєначальника виявилися недієвими
Вперше Максуд Гірай посів трон 1767 року, і цього ж року хан дає дозвіл Франції, щоб до Бахчисарая попрямував новий французький консул барон Франсуа де Тотт.
Із великою повагою відгукувався француз і про самого кримського хана: «Максуд Гірай здався мені дещо потайним, недовірливим, запальним, хоча ця запальність швидко проходила... Хан був досить освіченим, любив літературу й охоче тлумачив про неї». Максуд Гірай запровадив при дворі звичай, кілька разів на тиждень він влаштовував музичні вечори з вишуканими частуваннями. На один із таких вечорів був запрошений і французький дипломат.
Примітно, що на подібні заходи допускалися лише найближчі родичі хана та його довірені беї. Ось як писав про ханські вечори сам де Тотт: «Етикет цього двору дозволяв дуже небагатьом особам сидіти в присутності хана... Право це давалося міністрам – членам дивану й іноземним посланцям. Вечеря була сервірована на двох круглих столиках. За одним вечеряла її величність – дружина хана, і будь-хто інший, за винятком самого хана, не мав права сісти за цей стіл. За іншим вечеряли всі запрошені».
Саме при Максуду Гіраю росіяни спровокували війну, яка й так назрівала, 1768 року військовим вторгненням до міста Балта й Дубоссари. Відомо, що Максуд Гірай розпорядився виплатити з ханської скарбниці необхідні кошти на відновлення міста. І тільки після цього передав владу своєму наступнику Крим Гірай хану.
Друге правління Максуда Гірая розпочалося наприкінці 1771 року і тривало не більш ніж сім місяців. Воно не відзначилося військовими перемогами чи невдачами. Хан просто не встиг проявити себе на полі бою, так як формально було оголошено перемир'я. У нього виник конфлікт із родичем Девлетом Гіраєм, через якого хан залишив трон і пішов до Янболи, родового маєтку Фундуклей, де прожив 10 років і помер у віці 60 років. Його поховали поряд із могилою батька хана Селямета Гірая II.
Цікаві сторінки вітчизняної історії Кримського ханства і історії Криму – в новому проекті Крим.Реалії, відеоблог кримського історика Гульнари Абдулли «Tugra».
Тугра – ханська печатка, символ кримськотатарської державності, своєрідний ключ до розуміння нинішніх проблем Криму
Тугра – ханська печатка, символ кримськотатарської державності, своєрідний ключ до розуміння нинішніх проблем Криму.
Автор тексту і ведуча – Гульнара Абдулла, режисер – Фатіма Османова, оператор і режисер монтажу – Ельдар Халілов, автор ідеї та продюсер – Еміне Джеппар.
У відео використані фрагменти художнього фільму Osmanlida Derin Devlet, режисер: Kumral Pakel, 2013 року; а також музика: Matti Paalanen – Drama, Plastic3 – Epic dramatic film music.
