Американські кіберексперти виявили зв’язок між зламами серверів Демпартії США й агресією проти України: ті самі російські хакери, що ламали сервери, влаштували й стеження за українськими артилеристами, пише The Wall Street Journal. Радник начальника українського Генштабу повідомив, що надані США безпілотники на 12 мільйонів доларів розчарували Україну, бо безпорадні перед російськими засобами радіоелектронної боротьби, інформує агентство Reuters. А Financial Times пише про успіхи Володимира Путіна у глобальному протистоянні і про проблеми, що постають перед ним незадовго до виборів через внутрішні економічні труднощі в Росії.
«Кіберексперти говорять про зв’язок між зламами серверів Демпартії і агресією проти України» – під таким заголовком європейське видання американського щоденника The Wall Street Journal повідомляє про новий звіт, який додає доказів твердженням про те, що хакери, які зламали електронну пошту Національного демократичного комітету, керівного органу Демократичної партії США, працювали на уряд Росії.
Як мовиться у статті, зловмисне програмове забезпечення, використане для зламів у Демпартії США, схоже на те, що було використане проти українських військових – це встановила компанія комп’ютерної безпеки CrowdStrike, що дослідила обидва випадки.
«Шкідливе програмове забезпечення, використане для вторгнення до Нацдемкомітету, є варіантом того, що було створене для визначення позицій української артилерії протягом останніх двох років», – пише газета про доповідь компанії кібербезпеки. Ця компанія також дійшла висновку: «Шкідливе програмне забезпечення, використане проти українських військових, розробила група хакерів, відома серед експертів із кібербезпеки як Fancy Bear». Крім того, мовиться в повідомленні, компанія заявила: «Ця група працює на російську військову розвідку, відому як ГРУ (Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил Росії – КР), і була однією з двох російських хакерських груп, що викрадали електронну пошту Нацдемкомітету раніше цього року».
Обраний президент США Дональд Трамп відхиляє докази втручання Росії й заявляє, що зламування серверів Демпартії могла влаштувати якась інша країна чи окремі особи. Але, пише газета, операція в Україні суперечить цьому твердженню, каже Дмітрі Алперовіч, співзасновник і директор із питань технологій компанії CrowdStrike. А це, заявив Алперовіч, «встановлює чіткий зв’язок між Fancy Bear і російськими військовими».
За даними компанії, які наводить щоденник, у перебігу операції в Україні хакери втрутились у програму для мобільних пристроїв, яку розробив український офіцер-артилерист для поліпшення прицілювання. Як заявляє компанія, цю програму широко розповсюджували на інтернет-форумах на військову тематику, і її використовує багато військових частин. Російські ж хакери перетворили її на такий собі «маячок для наведення» і могли використати її для визначення позицій українських частин. При цьому компанія не виявила переконливих доказів того, що російські військові дійсно використали цю зламану програму таким чином, але послалася на публікації, наявні в інтернеті, в яких заявляється про великі втрати української артилерії в боях на лінії фронту.
«Компанія з кібербезпеки повідомляє про схожість зловмисного програмового забезпечення, використаного для зламів у Нацдемкомітеті і в Україні»
Британське видання ділових кіл Financial Times публікує статтю «Бадьорому Путіну все ще потрібен Вашингтон, щоб домовитися про санкції». Як пише щоденник напередодні п’ятничної щорічної прес-конференції Володимира Путіна, російський президент може озирнутися на успішний рік, але внутрішні питання вже притискають.
«У своїй геополітичній конфронтації з Заходом від часу революції за демократію в Україні й анексії Москвою Криму 2014 року російський президент, як наразі здається, здобув перевагу», – пише газета і продовжує: «Але, хоча президентові рейтинги схвалення залишаються високими до небес, уже є ознаки, що ефект «Кримнаш» – піднесення популярності Путіна внаслідок анексії 2014 року – починає потроху вивітрюватися».
Щоденник наводить слова політолога Миколи Петрова з московської Вищої школи економіки, який зазначає, що росіяни починають більше перейматися внутрішніми питаннями, такими як вартість життя, рівень медичних послуг, освіта чи пенсії, ніж зовнішньополітичними ескападами. Крім того, зараз Кремль переживає непростий час у півтора року до наступних президентських виборів у травні 2018-го. «Бюджетні обмеження через невпинне вповільнення економіки означають і постійні скорочення витрат. Але запроваджувати потенційно важкі структурні реформи напередодні виборів ризиковано, навіть якщо вони могли б із часом призвести до зростання», – мовиться у статті.
І коли припустити, як майже всі й роблять, що Путін буде знову балотуватися 2018 року, то перед ним постає питання, чи не змінити свій образ знову. Він може вирішити повернутися вже як ліберальний реформатор чи принаймні як миротворець, що приносить своїй країні порятунок від спустошливої війни зі США – яка, як його пропагандистська машина переконала росіян, є «реальною загрозою», пише видання.
Це також означає, що полегшення санкцій уже найближчим часом, особливо обмежень на західне фінансування банків і нафтових компаній, було б дуже корисним. Це мало б змусити замислитися Дональда Трампа і його кандидата на посаду державного секретаря Рекса Тіллерсона з нафтової компанії ExxonMobil – як підприємці й фахівці в укладенні оборудок, вони обидва, як вважають, однаково були б раді сторгуватися з Путіним про зменшення напруженості. «Але вони мають пам’ятати, що, якими б бадьорими не були настрої Путіна, він потребує угоди про санкції з Вашингтоном більше, ніж Вашингтонові потрібна угода з ним», – наголошує автор статті.
«Це був відносно добрий рік для Володимира Путіна. Але внутрішні проблеми все одно наростають»
А агентство Reuters оприлюднює інтерв’ю з радником начальника Генерального штабу Збройних сил України, співзасновником підрозділу «Аеророзвідка» Натаном Хазіним під заголовком: «Екслюзив: Надані США безпілотники розчаровують Україну на лінії фронту». Надані США на мільйони доларів безпілотні апарати, на які Київ покладав сподівання у війні проти підтримуваних Росією сепаратистів, виявилися неефективними проти заглушування й перехоплення, кажуть, як пише агентство, українські посадовці.
72 міні-безпілотники Raven RQ-11B з аналоговим керуванням настільки розчарували, коли були доставлені цього літа, що, за словами Натана Хазіна, він відправив би їх назад, якби міг. «Із самого початку рішення використати ці безпілотники в нас було хибним», – каже він.
Як мовиться у статті, ці безпілотники безпорадні в боротьбі проти сепаратистів, які мають у розпорядженні набагато складніші військові технології, ніж ті повстанці, з якими Захід зустрічався в Афганістані, Іраку чи Сирії. Командування Повітряних сил України підтвердило агентству, що надані США безпілотники мають принциповий недолік – Росія і сепаратистські сили, які вона підтримує, можуть перехоплювати й заглушувати їхні канали зв’язку й відеосигналу: «Цей комплекс аналоговий, тому канали управління й даних не захищені від перехоплення і заглушення сучасними засобами радіоелектронної боротьби».
Американські посадовці анонімно підтвердили агентству, що здатності Росії до радіоелектронної боротьби виявилися значно кращими, ніж вважали на початку конфлікту, і тепер і американські, і українські військові змушені пристосовуватися до цього.
А в армії США агентству сказали, що теж використовують безпілотники цієї моделі – тільки модернізовані на цифрове керування.
В Україні один із посадовців анонімно сказав агентству, що хоча ці безпілотники використовуються в зоні АТО, їх не застосовують на лінії фронту.
Натан Хазін теж сказав, що вони переважно перебувають на складах, і назвав їхні вразливості: ворог може, перехопивши сигнал, спостерігати за українськими позиціями чи, коли забажає, легко посадити апарат. Крім того, в них мала ємність акумуляторів, і вони нездатні надійно здійснювати своє головне завдання – збирати розвідувальні дані про позиції артилерії противника, каже Хазін.
Як пише агентство, ці мініатюрні безпілотники, що запускаються з руки, хоч і маленькі, та стали важливим елементом допомоги загалом на 600 мільйонів доларів, яку США наразі надали України у вигляді навчання й обладнання. Україна оцінила програму надання цих безпілотників більш ніж у 12 мільйонів доларів.
