Чому новообраний президент США Дональд Трамп більше довіряє Москві, ніж власним спецслужбам? Як відбудувати Донбас без корупції в Україні? «Припиніть називати це громадянською війною» – це вже не про Україну, а про Сирію говорить місцевий оглядач на сторінках західної преси.
Американський часопис Atlantic звертає увагу на те, як змінився підхід республіканців до стосунків з Москвою. Як в адміністрації Рональда Рейгана завжди пам’ятали російську приказку «довіряй, але перевіряй», то в адміністрації Дональда Трампа, здається, вирішили довіряти, не перевіряючи, вважає автор статті Урі Фірдман.
Ознаки такої нерозважливої поведінки він вбачає у тому, що новообраний президент Дональд Трамп, швидше, не довіряє звітам своїх спецслужб, ніж російському президентові Володимиру Путіну, який заявляє, що нічого спільного з хакерськими атаками на американських політиків-демократів він не має.
І така безмежна довіра до російського лідера не обмежується лише питанням хакерства. Менше ніж рік тому Трамп висловив сумнів у тому, що колишнього російського шпигуна Олександр Литвиненка отруїли на догоду Путіну, хоча британські слідчі довели це в суді. Так само недоведеним Трамп вважає збиття літака «Малайзійських авіаліній» у небі над Донбасом російськими військовими. І в те, що Росія бомбардувала сирійських цивільних осіб Трамп так само не вірить, незважаючи на те, що представник нинішньої адміністрації свідчив перед комісією Конгресу про те, що понад 70% російських авіанальотів була спрямована проти опозиції, а не проти «Ісламської держави».
Причин, чому Дональд Трамп більше довіряє російському президенту, ніж власній службі безпеки, є, на думку оглядача, багато, але головною серед них є сумнів у його легітимному обранні президентом.
Carl Forsling: «Зробимо Росію знову великою. Безмежна довіра Трампа до Росії»
Питання про те, як відбудувати східну Україну, розглядає американський оглядач Джош Коен на сторінках журналу Forign Policy. Автор, який спеціалізується виключно на критиці українського уряду, який нещадно бичує за помилкову політику пам’яті та корупції, нині звернувся до теми відновлення Донбасу. Але і тут автор намагається довести повну неспроможність Києва. На його думку, українська влада надто корумпована, щоб їй можна було довірити відновлення регіону, змість Києва цю функцію має виконувати незалежний орган.
За оцінками, на які спирається Джош Коен, відновлення навіть підконтрольної частини Донбасу може сягнути 15 мільярдів доларів. І оскільки таких грошей Україна не має, то вона проситиме їх за кордоном. А вже справа закордонних донорів не давати Кєву грошей, доки той не забезпечить їхнє прозоре використання. «Така система, звичайно, буде коштувати мільйони, але це є лише крапля в морі, порівняно з мільярдами доларів, які будуть потрібні для відбудови Донбасу», – розмірковує Джош Коен над теоретичним питанням майбутнього відновлення Донбасу, адже поки що ніяких грошей для цього ніхто Києву не пропонував.
Kristin Lord: «Києву потрібно відбудувати східну Україну, не збільшуючи корупції»
«Припиніть називати це громадянською війною» – під такою назвою публікує точку зору аналітика газета Washington Post. Вони стосуються вже не України і війни на Донбасі, а Сирії. Колишня редакторка ліванського новинного порталу Ханін Гаддар, яка нині працює у Вашингтонському інституті. На її думку, визначення цього конфлікту, як «громадянська війна», дає можливість президенту Сирії Башару Асаду уникнути міжнародної відповідальності.
«Протягом останніх п’яти років Сирія пережила багато речей: і кризу біженців, із регіональна проблема, і західний жах, і притулок для терористів, і місцем демонстрації сили Росії, і центром амбіцій Ірану. Для міжнародного громадськості це є громадянська війна. Так називають конфлікт у Сирії і в Організації Об’єднаних Націй, і у західних урядах, і в засобах масової інформації, і в Європейському союзі. Але такі спрощення є неправильними і небезпечними», – вважає аналітик. Адже вони дозволяють міжнародній спільноті уникати відповідальності і створюють Башару Асаду видимість легітимності. Вони позбавляють відповідальності Росію та Іран, які беруть активну участь у конфлікті. Вони дають можливість терористичним групам виправдовувати своє насильство.
На думку Ханін Гаддар, поза сумнівом громадянська війна є однією з верств цього конфлікту, але враховуючи те, що, за даними сирійських правозахисників, 95% жертв конфлікту – на совісті сирійської армії, то йдеться про винищення сирійців режимом Асада. І він не діє лише за допомогою армії. На початку конфлікту він випустив з тюрем багатьох ісламістів та дозволив їм створити озброєні загони.
Ханін Гаддар вважає, що лише припинивши називати цей конфлікт «громадянською війною», світова спільнота зможе знайти вихід цієї ситуації.
Rethink Rebuild: «Сирійці не вживають термін «громадянська війна» щодо конфлікту в Сирії. Прочитайте цю статтю, щоб дізнатися, чому»
