«Varyag» не здається. Як «заарештований» пором ходить із Криму до Туреччини

Український суд ухвалив рішення про заочний арешт судна «Varyag», що до 2015 року завозило товари з Туреччини до Криму. Виносячи вердикт, суддя ґрунтувався на тому, що законодавство України в цей момент забороняє морському транспорту заходити до портів кримського півострова. Поки що рішення про арешт є тільки номінальним. А фактично «Varyag» не тільки не був вилучений у власників, але ще й відновив плавання з Севастополя в порту турецького міста Зонгулдак.

Рішення про заочний арешт судна «Varyag» ухвалив Приморський районний суд 1 листопада. Відповідне клопотання туди подала військова прокуратура Одеського гарнізону, яка розслідує кримінальне провадження щодо незаконного заходу порому до севастопольського порту. За версією українського слідства, дії власника й екіпажу судна «Varyag» підпадають під ст. 322-1 Кримінального кодексу України ‒ порушення порядку в'їзду на окуповану територію.

У рішенні суду йдеться, що власником судна є компанія CR SHIPS LTD, а юридична адреса його менеджера зареєстрована в російському Санкт-Петербурзі. Поки невідомо, чи подали вони апеляцію на це рішення.

Ігнорування санкцій

Кримська влада, підконтрольна Росії, ніколи не приховувала, що упродовж усього 2015 року через Севастополь до Туреччини ходить пором. Так, телеканал «Первый Севастопольский» із посиланням на ТОВ «Кримське морське агентство» повідомляв, що станом на 27 жовтня «Varyag» виконав 22 рейси.

«Пором призначений для насичення Криму товарами народного споживання, плодоовочевою продукцією, верстатами, автомобілями. Ми привозимо верстати, фрукти, цитрусові, лимони, апельсини, мандарини, гранати, огірки, помідори», ‒ говорив директор «Кримського морського агентства» Станіслав Гвозділов в інтерв'ю телеканалу рік тому.

Тоді він також додав, що турецька сторона не надає жодних перешкод і вільно приймає пором із Криму.

Наприкінці 2015 року поромне сполучення між Зонгулдаком і Севастополем припинилося. Але це було пов'язано не з тим, що власники порома почали дотримуватися режиму міжнародних санкцій, накладених на кримських порти. «Varyag» перестав ходити до Зангулдака через погіршення російсько-турецьких відносин, що відбулося після того, як був збитий російський винищувач Су-24. Як відомо, після цього інциденту Анкара й Москва на час припинили економічні зв'язки, але влітку 2016 року відновили їх після того, як президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган вибачився перед Росією.

Згодом було відновлене й поромне сполучення між Зонгулдаком і Севастополем. Цікаво, що інформація про це надійшла через кілька днів після того, як одеський суд заочно заарештував «Varyag». 5 листопада севастопольський сайт «Примечания» з посиланням на ТОВ «Кримське морське агентство» повідомив, що пором привіз із Туреччини 700 тонн апельсинів і мандаринів, а також будівельні матеріали й побутову техніку.

Колишній віце-прем'єр Криму, призначений Кремлем, Руслан Бальбек повідомив, що 2015 року турецька сторона відмовлялася приймати судна, що заходили до них безпосередньо з Криму. У зв'язку з цим «Varyag» був змушений із Севастополя заходити до Новоросійська, а вже звідти ‒ до Зонгулдака. Однак, за словами Бальбека, відтепер пором вирушає до Туреччини безпосередньо з Криму.

«У листопаді 2016 року пором «Варяг» здійснив перший рейс безпосередньо з Севастополя до Зонгулдака з документами, оформленими в Криму, ‒ турецька сторона прийняла їх і забезпечила весь необхідний портовий сервіс», ‒ сказав він.

Реальний арешт замість заочного

Лідер кримських татар Мустафа Джемілєв, який намагається підтримувати дружні стосунки з офіційною Анкарою, висловився проти того, щоб судна з Криму безперешкодно заходили до турецьких портів.

«Ми говорили про це з послом тут і з міністром закордонних справ (Туреччини ‒ КР). Ті відхрещуються, кажуть, що це не рішення уряду, і такого договору немає. І наш посол в Анкарі теж зустрічався, і йому те ж саме говорять, що такого державного рішення немає. Але вони не вживають заходів для того, щоб припинити це неподобство, що робиться якимись приватними компаніями», ‒ сказав Джемілєв у коментарі для Крим.Реалії.

За його словами, найближчим часом у нього має відбутися зустріч із прем'єр-міністром Туреччини, на якій кримськотатарський політик має намір підняти питання припинення поромного сполучення між Кримом і Туреччиною.

Які дії з цього приводу роблять інші українські дипломати ‒ поки не зрозуміло. Міністерство закордонних справ ще не коментувало це питання. Кореспондент Крим.Реалії 4 листопада надіслав до МЗС України інформаційний запит щодо цієї теми, однак відповідь поки не надходила. Поки що достеменно відомо лише те, що українська влада намагається боротися з власниками судна «Varyag» шляхом його переслідування на своїй території.

Український експерт із міжнародного й морського права Борис Бабин вважає подібну тактику правоохоронців правильною, але подачу клопотання про арешт судна він назвав запізнілою.

«Це добре, що вони нарешті додумалися, що існує процедура арешту зокрема й майна, що перебуває у фактичному розпорядженні правоохоронних органів. У нас було кілька випадків, коли судна заарештували в портах України за порушеними кримінальними справами, але саме щодо заочного арешту, наскільки я знаю, це перше рішення. І воно абсолютно правомірне з точки зору національного права України», ‒ сказав експерт в коментарі для Крим.Реалії.

За словами Бабина, українська сторона може домогтися не тільки номінального арешту судна, але й реального. Але для цього, як сказав експерт, Київ має, посилаючись на міжнародні конвенції, звернутися до третіх країн із проханням затримати пором «Varyag», у разі, якщо він буде заходити на їхню територію. Чи збирається Україна скористатися цією процедурою, поки невідомо. Генпрокуратура, в компетенції якої знаходиться це питання, ще не робила заяв із цього приводу. Крим.Реалії надіслали інформаційний запит до ГПУ на цю тему й чекають на відповідь.