Америка може поновити своє лідерство у світі з приходом до влади демократичного президента Гілларі Клінтон. У випадку ж перемоги кандидата від республіканців Дональда Трампа курс на самоізоляцію не лише посилиться, але й стане непрогнозованим, вважає старший науковий співробітник Атлантичної ради Адріан Каратницький.
– Якщо підсумувати дуже коротко, то між чим і чим, між якою майбутньою політикою США обирають зараз американці?
– Я думаю, що американці обирають між відкритістю відносно еміграції, щодо зовнішньої торгівлі, щодо міжнародних безпекових зобов’язань США. А з іншого боку, буде панувати певний різновимірний ізоляціонізм, еміграційний, економічний, і я б сказав, націоналізм у секторі безпеки, котрий буде розширювати збройний потенціал Америки, але буде відмежовуватися від альянсів, оборонних союзів, і намагатися обмежити американські обов’язки щодо союзників. Така тенденція особливо у секторі безпеки та в секторі стабільності НАТО може бути небезпечною.
– Про пана Трампа Ви вже сказали, а у випадку пані Клінтон, чи Ви очікуєте, що Америка зможе знову продемонструвати світове лідерство, про відсутність якого з боку західних демократичних держав зараз багато говорять?
– Деякі люди жартують, що перед тим, як відбувся референдум у Британії, який назвали Brexit, президент Барак Обама проголосував USexit, тобто що Америка ще раніше відійшла від Європи. І хоч не було референдуму, сам президент Обама вирішив, що пріоритети американської зовнішньої політики є в Тихоокеанських та Азійських країнах, в країнах Латинської Америки, і значно зменшив свою заангажованість у проблемах безпеки, проблемах геополітики Європи, передаючи естафету таким лідерам, як президент Франції Франсуа Олланд та канцлер Німеччини Анґела Меркель. Але в цих лідерів відсутній збройний потенціал, який можна протиставити Росії, є певна економічна залежність. І у відсутності сильного лідерства Америки Європа є значно слабшою.
Я думаю, що пані Клінтон це розуміє, тому я думаю, що вона відновить пріоритетність Європи у зовнішній політиці США. Я думаю, тут серед експертів щодо американської зовнішньої політики є досить різка, але прикрита критика політики Обами, бо вона, особливо щодо Європи, була певним виявом, якщо не ізоляціонізму, то досить глибокої і помітної де-ангажованості від проблем, турбот і потреб Європи.
– Багато представників української діаспори традиційно голосували за республіканців. Які є настрої серед українців на цих виборах?
– Думаю, що є зміна настроїв.
Схвалення кандидатури республіканського кандидата з боку Путіна змушують багатьох американців українського походження відмовитися від голосування за нього
Звісно, схвалення кандидатури республіканського кандидата з боку пана Путіна змушують багатьох американців українського походження відмовитися від голосування за нього. Але, на мою думку, ентузіазм Путіна не є показником майбутньої політики Трампа, бо, як не парадоксально, я думаю, що Трамп є загрозою для України не тому що він рішуче піде на співпрацю з Росією, а тому що він може виглядати яскравим голубом, а потім рішуче змінитися у палкого яструба. І саме Україні, країні, яка є на передовій між Заходом і Сходом, така полярність змін може не піти на користь.
Україні важливо, щоб Захід мав послідовну, прогнозовану політику щодо Росії
Україні важливо, щоб Захід мав послідовну, прогнозовану політику щодо Росії, а не змінював її раптово і коливався між двома крайнощами, що, як я прогнозую, може статися з паном Трампом.
– Із можливою перемогою пана Трампа в Україні пов’язують мало не есхатологічні прогнози. Але чи можна казати, що політика пані Клінтом щодо України буде більш заангажованою і прогнозованою?
Воєнні злочини, які Росія скоїла проти мирного населення Алеппо і Сирії, створили додатковий тиск всередині Демократичної партії
– Я думаю, що це можна прогнозувати і це пов’язано з двома чинниками. По-перше, кібератаки, які були спрямовані проти широкого кола активістів і лідерів Демократичної партії, які розбудили антипатії навіть серед людей, які раніше були налаштовані на пошук злагоди і співпраці з Росією і зробили з цих людей із ліберального крила Демократичної партії більших політичних «яструбів». А по-друге, ті воєнні злочини, які Росія скоїла проти мирного населення Алеппо і Сирії, створили додатковий тиск всередині Демократичної партії. І це є дуже важливо для України.
Бо в Республіканській партії під впливом пана Трампа, його ізоляціоністських поглядів і тенденцій у самій партії, зменшується ядро республіканців, які підтримують Україну. Натомість наростає кількість демократів, на яких діють оті два фактори, про які я сказав.
У разі обрання Клінтон можна розраховувати на сильну підтримку в Конгресі та Сенаті політики, яка буде більш рішуча щодо Путіна, буде посилювати санкції
Тому, я думаю, що у разі обрання Клінтон можна розраховувати на сильну підтримку в Конгресі та Сенаті політики, яка буде більш рішуча щодо президента Росії Володимира Путіна, буде посилювати санкції та, ймовірно, надавати летальну зброю Україні.
– В обох таборах відчутна потреба і вимога змін. Які зміни, на Вашу думку, відбудуться після виборів?
– На мою думку, є одна кардинальна зміна, яка могла б бути легко впроваджена без великих бюджетних пертурбацій. В Америці є відмінність в оподаткуванні дивідендів із цінних паперів, які оподатковуються на рівні 15-20%, а зарплати оподатковуються на рівні 35% плюс ще місцеві податки. Тому, люди, які мають дохід зі спекуляцій цінними паперами, мають шалені доходи, які оподатковуються на набагато менше, ніж пересічні американці.
Я пригадую, коли на попередніх виборах пан Міт Ромні, республіканський кандидат у президенти в 2012 році, опублікував свою податкову декларацію, він платив у середньому 15% податків, тоді як американський середній клас платить 35-40%. Тому було багато незадоволених цією несправедливістю. І це є сильним елементом у настроях американців щодо істеблішменту, проти фінансових кіл із Вол Стріт. Але, на жаль, жоден із кандидатів не виявив бажання просуватися у цьому напрямку. Хоча невдоволення такою несправедливістю є реальними, і вони активізують рухи проти глобалізації.
