Після раптової смерті Менглі Гірая II у січні 1740 року кримський трон посів його рідний брат калга Селямет Гірай II. Як писали сучасники, це була чесна, м'яка і благочестива людина, яка присвятила себе добродійності.
Правління цього кримського монарха, в першу чергу, відоме тим, що він провів широкомасштабні роботи з відновлення столиці Кримського ханства – Бахчисарая, зруйнованого пожежею під час так званої російсько-турецької війни 1735-1739 років.
Селямет Гірай II повністю відновив ханський палац і реконструював Велику Ханську мечеть, побудовану його предком ханом Сахибом Гіраєм 1532 року. Його ім'я й сьогодні можна прочитати на плиті над головним входом культової споруди. Можна собі тільки уявити, якими темпами йшли будівельні роботи на початку 40-х років XVIII століття в Бахчисараї і скільки людей залучили до відродження вже нового ханського палацу.
Саме в цей період виявляє свій талант кримськотатарський зодчий Умер, який дуже скоро став придворним архітектором і декоратором. За бажанням хана він прикрасив стіни палацового комплексу оригінальними розписами – рослинним орнаментом, виконаним в одному стилі. Ймовірно, в ці ж роки була закладена знаменита альтанка, яку згодом зв'яжуть тільки з ім'ям її замовника Селямета Гірая.
Селямет Гірай був категоричний у питаннях співробітництва з країною, яка в будь-який момент могла без оголошення війни скористатися ситуацією й повторити підлий рейд
Відомо, що 1741 року Селямет Гірай відвідав Стамбул на запрошення султана. На аудієнції піднімали політичні питання щодо подальшого врегулювання відносин із Росією. Селямет Гірай був категоричний у питаннях будь-якого співробітництва з країною, яка в будь-який момент могла без оголошення війни скористатися ситуацією й повторити підлий рейд, як це було кілька років до того.
Султан формально погодився з доводами Селямета Гірая II, проте настійно просив його звільнити російських полонених, які залишались у кримських в'язницях. Хан відмовився.
Восени 1743 року, одразу ж після Рамазана, рішенням Дивану Селямет Гірай передав повноваження голови держави своєму племіннику Селіму Гіраю й пішов до родового володіння в селі Фундукли в околицях Янболу (сучасна Болгарія). 1751 року у віці 60 років він помер і був похований у Фундукли.
Нова серія відеоблогів «Tугра» розповідає про династію кримських ханів Гіраїв. Хто були ці люди, як прийшли до влади і який слід залишили після себе. У центрі кожної серії – доля одного з героїв.
Цікаві сторінки вітчизняної історії Кримського ханства й історії Криму – в новому проекті Крим.Реалії, відеоблозі кримського історика Гульнари Абдулли «Tugra».
Тугра – ханська печатка, символ кримськотатарської державності, своєрідний ключ до розуміння нинішніх проблем Криму
Тугра – ханська печатка, символ кримськотатарської державності, своєрідний ключ до розуміння нинішніх проблем Криму.
Автор тексту й ведуча – Гульнара Абдулла, режисер – Фатіма Османова, оператор і режисер монтажу – Ельдар Халілов, автор ідеї та продюсер – Еміне Джеппар.
У відео використані фрагменти Fetih 1453 (режисер – Faruk Aksoy, 2012), Pembe İncili Kaftan (режисер – Parıltı Yayınları, 1975), а також музика Matti Paalanen – Drama, Plastic3 – Epic dramatic film music.
