Вибори не лише без вибору, але і без виборців – британський журнал The Economist пояснює, чому в Росії була найменша явка на парламентських виборах за весь пострадянський період. Кореспондент газети також попереджає, що надалі росіяни матимуть ще менше можливостей для висловлення своєї думки через імовірне створення надпотужного силового міністерства. Вирішення кризи біженців пропонують мільйрдер Джордж Сорос у коментарі для європейського видання американської ділової газети Wall Street Journal, колишній державний секретар США Мадлен Олбрайт та колишній міністр закордонних справ Британії Девід Мілібенд, їхню спільну заяву оприлюднило американське видання Foreign Policy.
«Росіяни не задоволені, але вони бояться змін», – цією цитатою москвички, що голосувала на виборах до Державної думи Росії, кореспондент британського журналу The Economist пояснює, чому росіяни ще раз обрали партію Володимира Путіна більшістю голосів. На цих виборах опозиційні партії «Яблуко» та ПАРНАС отримали по 2% голосів і не дісталися до думи. Але це навіть не має значення, бо дума працює за принципом: «дума робить, що Путін скаже», – пояснює кореспондент часопису в Москві.
Цікавіше, на його думку, було те, що ці вибори показали найнижчу явку з радянських часів – менше ніж половина від загальної кількості виборців прийшло на вибори. Найбільші міста Росії, Москва і Санкт-Петербург, продемонстрували ще нижчу зацікавленість виборців у політиці: менше ніж 35% москвичів прийшло на виборчі дільниці, а це вдвічі менше, ніж на попередніх виборах у 2011 році.
Багато людей не задоволені в Росії: економіка скорочується другий рік поспіль, корупція процвітає, зростає інфляція. Але москвичі бояться про це говорити. Співрозмовниця британського кореспондента не хоче навіть назвати свого прізвища, бо боїться, що їй за ці слова «завтра підпалять машину». Вона каже, що робітники не задоволені, життя стає неможливим, дві третини людей говорять, що країна рухається в неправильному напрямку. Але голосувати проти цього неможливо. Антикорупційного активіста Олексія Навального засудили і позбавили можливості брати участь у виборах, Бориса Нємцова просто вбили. Від неможливості вибору виборці вірять у те, що мають: вони довіряють Путіну.
«Від нас нічого не залежить», – цитує кореспондент англомовного журналу москвичів, і для переконливості навіть передає їхні слова російською мовою. З огляду на плани створення нового суперсилового міністерства, що об’єднає різні спецслужби і міністерства під одним дахом, від росіян залежатиме ще менше, прогнозує російський публіцист, якого цитує The Economist.
«Після виборів у Росії можлива перестановка у російських силах безпеки»
Всесвітньовідомий мільярдер та філантроп Джордж Сорос збирається вкласти півмільярда своїх грошей у мігрантів. І про це він повідомляє у коментарі на сторінках європейського видання американської ділової газети Wall Street Journal. Сорос, який і сам колись був утікачем від нацистського і радянського режимів, що нищили його рідну Угорщину, вважає, що поки що реакція на міграційну кризу була неадекватною.Уряди і приватний сектор можуть і повинні зробити більше для того, щоб допомогти людям у скруті.
Джордж Сорос у коментарі відгукнувся на заклик Барака Обами, президента США, який звернувся до світових бізнес-лідерів, що збираються під час Генеральної асамблеї ООН, щоб вони зробили свій внесок у вирішення цієї проблеми.
«У відповідь я виділяю 500 мільйонів доларів на інвестиції, які вирішуватимуть безпосередньо проблеми мігрантів, біженців та громади, які їх приймають. Я інвестуватиму в «стартапи», вже працюючі компанії, ініціативи, що матимуть соціальні аспекти та бізнес, який розпочнуть самі мігранти та біженці. І хоча моя головна мета – допомогти мігрантам, які прибувають до Європи, я шукаю добрі ідеї для інвестицій, що допоможуть мігрантам у всьому світі», – пише Джордж Сорос.
Найбільш перспективними, на думку Сороса, є інвестиції в цифрові технології, які об’єднують людей і дають нові можливості.
«Чому я інвестую 500 мільйонів доларів у мігрантів»
До теми мігрантської кризи звернулися у спільній заяві, яку опублікувало американське видання Foreign Policy, колишній державний секретар США Мадлен Олбрайт і колишній міністр закордонних справ Британії Девід Мілібенд. Вони вважають, що криза є реальною, і що якщо з нею не може впоратися Організація Об’єднаних Націй, то це мають зробити Сполучені Штати.
На їхню думку, світ став більш взаємопов’язаний, однак механізми та інструменти, якими він керується, є неадекватними до тих викликів, які стоять перед світом. Вони говорять, що проблема біженців безпосередньо стосується 65 мільйонів людей у всьому світі, і ця цифра зросла на майже 6 мільйонів від 2014 року. Менше одного відсотка людей змогли повернутися в свої домівки у 2014 році, і час, який люди в середньому проводять у статусі біженця, сягнув неймовірних 17 років! Організація Об’єднаних Націй виділила рекордних 20 мільярдів доларів на проблеми біженців, але це тільки приблизно половина від необхідної суми.
Ініціативу президента США Барака Обами Олбрайт і Мілібенд називають «можливістю для США повести за собою силою прикладу й збільшити витрати на гуманітарні цілі у світі». Допомога потрібна, як самим біженцям, так і країнам, які їх приймають. Також біженцям потрібно дати можливість допомогти собі самим, щоб вони змогли стати самостійними і зробити внесок в економіку країн, які їх приймають. За оцінкою Світового банку, зростання населення Лівану за рахунок біженців на 1%, дає півтора відсотка приросту експортних послуг в економіці. Біженцям потрібно дати можливість працювати, вважають Олбрайт та Мілібенд.
Також вони вважають, що потрібно розширити можливість для переселення біженців з тих країн, де вони знайшли перший притулок, що також дає нові можливості, і саме зараз, коли справи біженців обговорюються на подіумі ООН та спеціальному саміті, присвяченому цьому питанню, їх і настав час вирішувати.
«Мадлен Олбрайт: «Світ дивиться на приклад і провідну роль Америки у вирішенні кризи біженців». I пишемо про те, чому ми повинні діяти, і що зробити»
