Чому Путін хоче (настільки сильно, що навіть намагається допомогти) перемоги Трампа на президентських виборах у США? Ще одна публікація у західній пресі присвячена вже добре знайомому в Україні члену передвиборчої кампанії Трампа – Полу Манафорту та його попередній роботі – у виборчому штабі колишнього українського президента Віктора Януковича. І остання публікація в цьому огляді порушує питання, чи скінчився Радянський Союз, через 25 років після його розвалу.
Колишній посол США у Росії, і автор ідеї «перезавантаження» американсько-російських стосунків політолог Майкл Макфол на сторінках Washington Post запитує про те, чому ж президент Росії Володимир Путін настільки хоче перемоги кандидата від Республіканської партії Дональда Трампа на президентських виборах у США, що навіть намагається допомогти йому в цьому, вживаючи «безпрецедентного» рівня втручання в американські вибори.
На думку колишнього дипломата, є багато раціональних мотивів у такій підтримці. «Трамп просуває багато зовнішньополітичних цілей, які підтримує Путін. Одна з найбільш шокуючих про-Кремлівських пропозицій Трампа – «розглянути» визнання Криму частиною Росії. Президент Обама і майже кожен член Конгресу – республіканець і демократ – рішуче відкинули цю ідею. Тільки Афганістан, Куба, Нікарагуа, Північна Корея, Сирія і Венесуела визнали анексію Росією Криму. Природно, що Путін хотів би, щоб Сполучені Штати приєднатися до цього списку», – пише Макфол.
Також Путінові приємні інші наміри Трампа – щодо доцільності НАТО та інших союзів Америки в інших частинах світу, про торгові угоди, які Трамп обіцяє змінити, адже що може бути кращим подарунком до Нового року для Путіна, ніж початок торговельної війни між США та Китаєм чи Мексикою. Погроза Трампа припинити виплачувати наш борг може радикально підірвати довіру до боржника, що могло б бути ще одним бажаним результатом для Путіна, йдеться в публікації.
Назагал, Трамп проповідує ізоляціонізм, відкидання американського лідерства, його не цікавлять ані демократія, ані права людини. І це якраз те, що потрібно Путінові. Потрібно настільки, що він навіть намагається вплинути на результат виборів – через телекомпанію RT, колишню «Раша тудей», яка мовить в Америці, через новинне агентство «Спутник», через прокремлівських блогерів, які поширюють хвалу Трампу в соціальних мережах, і навіть через хакерів, які, як виглядає, викрали електронне листування Національного демократичного комітету. А після цього Трамп закликав їх вкрасти і оприлюднити більше емейлів своєї конкурентки Гілларі Клінтон. Сайт WikiLeaks, який був використаний для цього, обіцяє «нові сюрпризи у жовтні», напередодні виборів.
На думку Макфола, навряд чи ця тактика допоможе Трампу, але вона може сильно зіпсувати його стосунки з президентом США, якщо ним стане Гілларі Клінтон.
Fareed Zakaria: Чому Путін хоче перемоги Трампа – потужна стаття колишнього посла САШ в Москві
Героєм багатьох публікацій став шеф виборчої кампанії Трампа – Пол Манафорт, якому пригадали його участь в українських президентських виборах, коли він допоміг президенту Віктору Януковичу дістатися до президентського крісла. Як з’ясувалося, діяльність Пола Манафорта в Україні підпадає під формулювання «створення злочинної групи» та «розпалювання національної ворожнечі, і у зв’язку з цим у Києві проводилося розслідування, пише видання The Daily Beast.
Згідно з документом української прокуратури, що його отримав британський часопис The Times of London рік тому, Манафорта підозрювали у тому, що він брав участь в організації мітингів і демонстрацій проти НАТО і Києва у Криму ще у 2006 році. Тоді це призвело до скасування навчань за участю країн НАТО, а потім допомогло в мобілізації електорату Януковича на президентських виборах через кілька років. В цьому ж документі мовиться, що Манафорт планував використати антикиївські настрої в Криму для того, щоб підняти авторитет Януковича серед виборців.
Нині, як повідомляє автор статті, Майкл Вайс, Манафорта підозрюють в отриманні незаконних платежів від команди Януковича, хоча звинувачень за попередніми підозрами йому не було пред’явлено. Йдеться про майже 13 мільйонів доларів між 2007 і 2012 роками. Манафорт ці звинувачення відкидає, але на запитання щодо того, чи він розпалював етно-лінгвістичну ворожнечу та сепаратистські настрої в Криму, він не відповів.
Тож, як говорить Майкл Вайс, втручання Америки у справи пострадянських держав, в чому весь час звинувачує США Кремль, могло таки статися, тільки зовсім інакше, ніж про це заявляє Росія. Шахрайство Манафрота в Україні призвело до народного повстання проти його клієнта, а нове демократично обране керівництво України може допомогти визначити результат виборів в американських президентських виборах тим, що викриває роль «сірого кардинала». Іронія долі, яку зможуть відчути путіни і януковичі, хоч вони і не оцінять її належно, вважає Майкл Вайс.
RogelioGarcia Lawyer: Розпалювач війни заради прибутку: Як Пол Манафорт Дональда Трампа створив хаос в Україні
Ще один знавець колишнього Радянського Союзу, журналістка Маша Ґессен ставить під сумнів те, що його вже нема на сторінках газети New York Times. Вона розповідає про те, що суто російські свята мало святкують у цій країні, дедалі більше повертаючись до радянських свят і символів. У Росії, на її думку, не було «оксамитових революцій», подібних до тих, що відбулися в Східній Європі, і зараз, через 25 років, це стає дедалі більш очевидним.
«Єльцин і його помічники вважали, що те, що сталося в Росії, було краще, ніж будь-яка революція, навіть «Оксамитова». Вони були переконані в тому, що, перебравши існуючі інститути, вони могли б принести демократію в Росії швидше, і менш болісно, ніж знищуючи їх. Вони не думали про те, що це були інститути тривалого тоталітарного режиму: вони не сумнівалися в тому, що вони мали волю і силу, необхідну для їх перетворення», – вважає Маша Ґессен.
Але ці інститути виявилися сильнішими, ніж люди, які мали намір їх реформувати. Вони чинили опір змінам протягом майже 10 років, і як тільки Володимир Путін став президентом, вони полегшили регрес Росії. Сьогодні життя в Росії, де всюди – політика, де населення мобілізується навколо лідера і нації, де було фактично відновлено цензуру і однопартійну систему, більше схоже на життя в Радянському Союзі, ніж в будь-який момент за попередніх 25 років.
Paula Chertok: Оскільки Путін відновив цензуру і однопартійну систему в Росії, Маша Ґессен запитує: Чи Радянський Союз дійсно скінчився?
