Спеціально для Крим.Реалії
Російський обиватель страшний своїм інфантилізмом. Тому що в нього немає жодних причинно-наслідкових зв'язків. Для нього різниця між Донбасом і Кримом у картинці. Від однієї він втомився, а від іншої – ще не встиг.
Про це наочно пише професор МДІМВ Валерій Соловей. Він зазначає, що в Росії «викликана Кримом масова патріотична мобілізація повністю вичерпалася до весни 2016 року». Він також додає, що російське суспільство перестало цікавитися тим, що відбувається на Донбасі, ще на початку 2015 року. І що від зовнішнього порядку денного російське суспільство дедалі помітніше перемикається на внутрішній.
Російське суспільство перестало цікавитися тим, що відбувається на Донбасі, ще на початку 2015 року
До слів професора не причепишся – врешті-решт, він просто фіксує нову реальність, що склалася в умах його співгромадян. Причому таку саме картину настроїв фіксують й інші російські експерти. За словами Валерія Солов'я, новий порядок денний росіянина сьогодні складається з декількох тез:
1. Росія не в змозі змінити траєкторію України;
2. Донбас не потрібний Росії і рано чи пізно буде нею залишений;
3. Жодний майбутній російський уряд, навіть уряд Каспарова, не зможе змінити статус Криму.
Цікава тріада, чи не так?
Уявіть, що ваш сусід по сходовому майданчику вдерся до вас у будинок, захопив вподобану ним кімнату, оголосив її своєю власністю і за допомогою «тітушок» відгородив її від вас сталевими дверима. До того ж, він спробував віджати ще одну кімнату, але тут вже господар почав давати відсіч, зав'язалася бійка і під час боротьби кімната згоріла. І в цей момент загарбник втомлено махає рукою і каже, що не претендує більше на обгорілу житлоплощу і говорить, що готовий вам її повернути в обмін на обіцянку не ставити квартиру під охорону.
Справа не в розмірах житлоплощі, а в якості життя на ній. Український інтерес може бути лише в тому, щоб повертати окуповані землі за своїми власними правилами
Причому, мається на увазі, що ремонт спаленої кімнати ви будете робити за власний кошт. Про жодну компенсацію збитків, так само, як і про долю першої віджатої кімнати, ваш сусід не хоче й говорити. Навіть більше, він вважає, що робить вам послугу, адже розмір житлоплощі, з його точки зору, є найважливішим і визначальним фактором.
І немає жодної причини, чому українці мають із таким підходом погоджуватися.
Тому що справа не в розмірах житлоплощі, а в якості життя на ній. Український інтерес може бути лише в тому, щоб повертати окуповані землі за своїми власними правилами – незважаючи на вимоги бойовиків і Москви. І вже тим паче немає сенсу за будь-яку ціну повертати Донецьк і Луганськ, якщо Кремль збереже політичний вплив на ці території.
Немає жодних сумнівів щодо Москви: позиція російського керівництва цинічна і продумана. Значно більшу посмішку викликає російський обиватель. Який щиро переконаний, що чужу цілу іграшку можна залишити собі, а чужу, але розтоптану в бійці – повернути хазяїнові без компенсацій. І найсмішніше, що він, схоже, щиро вірить у власну шляхетність і справедливість.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
