«Ти слухаєш, Путіне?» – з таким заголовкам британська газета The Guardian повідомила про перемогу української співачки Джамали на пісенному конкурсі «Євробачення-2016». І водночас, змусила не лише Росію, а й всю міжнародну спільноту повернутись до обговорення проблем, пов’язаних з анексією Росією Криму та порушенням прав людей (кримських татар, насамперед) на півострові. Чи питання деокупації Криму залишаться в рамках політичних дискусій та офіційних заяв, чи Україна і світова спільнота будуть здатні діяти на кримському напрямку рішучіше?
Росія, не криючись, озброює Крим, а міжнародна спільнота періодично нагадує Росії про необхідність повернути півострів Україні і звільнити його від російських військ і зброї. Україна, у свою чергу, закликає світову спільноту продовжити політико-дипломатичний тиск на підконтрольну Росії владу анексованого Криму, щоб уникнути повторення трагедії 1944 року, коли близько чверті мільйона кримських татар депортували до Середньої Азії. Про це йдеться в заяві Міністерства закордонних справ від 18 травня цього року з нагоди дня пам’яті жертв депортації.
Київ обіцяє діяти політичними, дипломатичними методами задля деокупації Криму, тим часом активісти українських правих організацій, бійці добровольчих батальйонів і кримські татари продовжують акцію з громадянської блокади Криму.
На думку фахівців, головне завдання України – постійно, щодня тримати кримське питання «гарячим», тобто – інформувати міжнародну спільноту про те, що відбувається на анексованому Росією півострові й розробити власну стратегію деокупації Криму та непідконтрольних наразі Києву районів Донбасу.
І це тим більш важливо, оскільки кримське питання – це результат кризи системи безпеки, серед іншого, у Чорноморському регіоні; до того ж, Росія порушила міжнародне право, окупувавши частину території незалежної держави. Як зазначила історик Гульнара Бекірова, можливо, світ і хотів би якомога рідше згадувати про Крим, але події на півострові постійно нагадують про окуповану територію АРК.
Росія іде війною на Україну, захоплює Крим і частину Донбасу. І це при тому, що Росія була одним з гарантів існування української державиГюльнара Бекірова
«Стан війни – латентної або ж гібридної, – у якому перебуває Україна, залишає питання Криму відкритим. Кримське питання є складовим у контексті геополітичної кризи у Чорноморському регіоні. У цьому регіоні є дві держави, донедавна дружні одна до одної – це Росія та Україна. І одна з них, Росія, іде війною на Україну, захоплює Крим і частину Донбасу. І це при тому, що Росія була одним з гарантів існування української держави (за Будапештським меморандумом 1994 року). І раптом все це зруйновано! І Росія платить свій «кримський борг» – на її економіку починають тиснути санкції, тож кримське питання завдає Росії шкоди, це виявилось серйозною справою», – каже Бекірова.
На думку історика, пісня Джамали «1944» про депортацію її родини змусила світ говорити не стільки про конкурс «Євробачення-2016», скільки про Крим та долю кримськотатарського народу. Але що буде з Кримом, із кримськотатарським народом, і як повернути півострів Україні – на ці запитання нині відповідей нема, зазначила Бекірова.
На порядку денному – розробка стратегії деокупації Криму – експерти
Головне, щоб те тепле ставлення, яке продемонстрували Україні у світі, було перетворене на конкретні кроки міжнародної спільноти для деокупації КримуРефат Чубаров
Лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що перемога Джамали на «Євробаченні» повертає кримську проблематику, питання деокупації Криму у центр міжнародної політики і дипломатії. І Україна має скористатись цим шансом, діяти активніше задля повернення Криму, зазначив Чубаров.
«Для Криму, для кримських татар, для України це вкрай важливий крок до деокупації Криму, до того, щоб Крим знову став вільним… Зараз найголовніше – щоб те тепле ставлення, яке продемонстрували Україні в усьому світі, було перетворене на конкретні кроки міжнародної спільноти для деокупації Криму», – заявив Чубаров журналістам під час зустрічі Джамали в аеропорту «Бориспіль» 15 травня.
Дослідник, публіцист Назарій Заноз зазначає, що перемога Джамали надала Україні шанс активізувати роботу з деокупації Криму і послаблення агресора-Росії завдяки міжнародним санкціям. Крім того, завдяки Джамалі світ не просто почув голос кримськотатарського народу й всієї України, а і надалі буде чути цей голос і згадувати про біль і страждання цілого народу.
Перемога Джамали буде стимулювати українську владу, традиційно пасивну у кримському питанні, діяти більш рішучеНазарій Заноз
«Це можливість постійно нагадувати світові про незаконну окупацію Криму, про трагедію кримськотатарського народу, про порушення прав киримли (самоназва кримськотатарського народу – ред.) на анексованому Росією півострові. Це й інтерес світу до кримськотатарської культури – самобутньої, потужної… Отримавши статус переможниці «Євробачення», Джамала стане своєрідним послом кримських татар, до якого будуть дослухатись у вищих світових кабінетах. Перемога Джамали також буде стимулювати українську владу, традиційно пасивну у кримському питанні, владі доведеться діяти більш рішуче», – вважає Заноз.
На його думку, наразі замало ухвалювати заяви і звернення на адресу міжнародного співтовариства щодо посилення санкцій проти Росії або стосовно засудження порушень Росією прав і свобод кримськотатарського народу, як це зробила Верховна Рада 11 травня та МЗС 18 травня.
Нині на порядку денному української влади має стояти розробка стратегії деокупації Криму, підтримка кримськотатарського народу і демілітаризації півострова, зазначив Заноз. Наразі ж у Криму має місце етноцид кримських татар з боку російського агресора, стверджують фахівці.
«Був би татарин, а стаття знайдеться» – правозахисник
Найважливішим аспектом кримської проблематики фахівці називають захист прав людини. Українські і міжнародні правозахисники визнають: методів впливу на Росію з боку України та її західних партнерів – обмаль. Найбільш дієвими є економічні санкції. Але на сьогодні санкції, ослаблюючи економіку Росії, викликають у Кремля все більш агресивну реакцію. І дії Росії проти кримських татар і прихильників України в анексованому Криму – все більш жорстокі, зазначають у Меджлісі кримськотатарського народу.
Чи не щодня з анексованого Кримського півострова надходять повідомлення про все нові арешти та обшуки кримськотатарських активістів; з квітня цього року заборонена діяльність Меджлісу кримськотатарського народу на території Росії. До того ж, російська влада Криму заборонила проводити 18 травня жалобні заходи до 72-х роковин депортації кримських татар, повідомив Рефат Чубаров на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook.
І, як зазначив в ефірі Радіо Крим.Реалії координатор Кримської контактної групи з прав людини Абдурешит Джеппаров, нинішній тиск Кремля на кримських татар є безпрецедентним і спрямований він на розпалювання міжетнічної ворожнечі на півострові.
«Був би татарин, а стаття знайдеться», – констатує Джеппаров.
