Увечері 21 квітня в Генічеську пролунав черговий вибух: невідомий вистрілив із гранатомета у магазин. До цього в Генічеському районі та Херсоні сталося 3 вибухи, які були кваліфіковані як теракт. Зростає і соціальна напруженість: у прикордонних територіях відбулися мітинги місцевих жителів проти учасників «Громадянської блокади». Крим.Реалії шукали причини нестабільності в регіоні і дізнавалися в експертів, як на такі виклики слід реагувати українській владі.
Генічеський район завжди вважався одним з найбільш специфічних регіонів Херсонської області. Етнічний склад тут нагадує Кримський півострів: більшість місцевих жителів – росіяни, а кримські татари тут складають близько 13 відсотків населення. До подій березня 2014 року цей район був дуже схожий на АРК і в плані політичного розкладу. Влада тут повністю контролювалася Партією регіонів в особі місцевого бізнесмена Сейтумера Німетуллаєва. Зараз він переховується від слідства в Криму, де створив проросійську кримськотатарську організацію.
Генічеський район, так само як і АРК, є туристичним регіоном. У його межах знаходиться частина Арабатської стрілки – це єдина територія Кримського півострова, яка зараз підконтрольна Україні. Після того, як Крим перейшов під контроль Росії, побутувала думка, що Генічеський район є найбільш «проросійським» регіоном Херсонської області.
У вересні 2015 року він став епіцентром масштабних подій, які привернули увагу не лише українських, а й світових медіа. Тут почалася акція «Громадянська блокада Криму», ініційована лідерами кримських татар. Окрім представників кримськотатарського національного руху, її учасниками стали бійці добровольчих батальйонів і праворадикали.
Все почалося з того, що вони блокували рух вантажного транспорту, яким завозять товари до Криму. Далі учасники «Громадянської блокади» взялися контролювати, аби товари не заїжджали на півострів на легковому транспорті. А потім на адмінкордоні сталася серія підривів електроопор, через що до Криму перестала надходити електроенергія.
Після того, як Кабмін України ухвалив постанову, що забороняє ввозити товари на півострів, учасники «Громадянської блокади» припинили оглядати транспорт і перекваліфікувалися. Вони створили громадську організацію «Аскер», яка, за офіційною версією, має контролювати роботу прикордонників на адмінкордоні.
Жодного підозрюваного
З появою на КПП учасників блокади загальна ситуація в Генічеському районі та у всій Херсонській області загострилася. В регіоні сталася серія вибухів, які в МВС кваліфікували як теракти. 30 вересня 2015 року спрацював вибуховий пристрій біля дверей постійного представництва президента України в АРК, розташованого в Херсоні. На початку січня цього року невідомі кинули гранату в будівлю херсонського представництва Меджлісу.
Зовсім недавно – 15 квітня – прогримів ще один вибух. На цей раз він стався в Новоолексіївці – селищі в Генічеському районі, де компактно проживають кримські татари. Серед білого дня там вибухнув припаркований автомобіль, у результаті чого один місцевий житель загинув. А ввечері 21 квітня невідомий вистрілив із гранатомета в магазин, розташований у Генічеську – районному центрі.
Нацполіція не пов'язує те, що трапилося, з вибухом у Новоолексіївці і кваліфікує цей злочин як умисне знищення майна. При цьому слідством поки не були озвучені версії події.
У прес-службі херсонського главку Служби безпеки України кореспонденту Крим.Реалії відмовилися коментувати стрілянину з гранатомета в Генічеську, посилаючись на те, що це компетенція Національної поліції. Також у СБУ утрималися від коментарів щодо розслідування вибухів, що сталися в області раніше. Досі від цього відомства не надходило повідомлень про затримання підозрюваних або інші слідчі дії. СБУ навіть не озвучила свої версії події.
У Національній поліції говорять про посилення заходів щодо забезпечення громадської безпеки в Генічеському районі.
«Збільшена кількість людей, які несуть службу на вулиці, патрулі. Буде ретельна перевірка транспортних засобів у цьому районі, огляд усіх автомобілів», – повідомив Крим.Реалії заступник начальник херсонського главку Нацполіції Олександр Анохін.
Також свої патрулі виставив добровольчий полк «Азов», що входить до складу Національної гвардії України. У херсонському главку поліції підтвердили, що поява добровольців узгоджена з правоохоронцями.
Обмін звинуваченнями
Останнім часом у кримському прикордонні загострилася не лише криміногенна, а й соціальна ситуація. Наприкінці грудня минулого року близько 500 жителів селища Каланчак вийшли на мітинг проти свавілля учасників «Громадянської блокади». Вони повідомили, що невідомі люди в камуфляжі систематично б'ють місцевих жителів і грабують їх. Лідери блокади тоді всі звинувачення категорично відкинули.
Аналогічний мітинг відбувся вже після теракту в Новоолексіївці 20 квітня в селі Атамань, розташованому неподалік Чонгара. Місцеві жителі також висловили невдоволення діями учасників блокади. Але цей мітинг стосувався вже не тільки теми безпеки, а й політичних питань. В ухваленій резолюції наголошується на стурбованості з приводу знака з написом «Кримськотатарська автономна республіка», встановленого перед КПП «Чонгар».
Учасники мітингу також висловлювали невдоволення тим, що особи, які представляють «Громадянську блокаду», тренуються стріляти з вогнепальної зброї поруч із їхніми будинками. У херсонському главку Нацполіції пообіцяли провести перевірку і відреагувати на ці скарги.
«Ми перевіряємо, чи були незаконні стрільби і хто їх проводив. Як отримаємо відповідь, тоді будемо розуміти, хто це робить, і ухвалювати рішення щодо тих, хто незаконно стріляє, тренується і так далі», – сказав заступник начальника главку Анохін.
Своєю чергою учасники «Громадянської блокади» відкидають звинувачення на свою адресу і заявляють, що залишати свої блокпости не збираються. За словами лідерів акції, мітинги проти них організовуються з Криму за вказівкою екс-голови району Сейтумера Німетуллаєва.
Причини напруженості
Ситуацією в кримському прикордонні стурбовані правозахисники. Координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник у коментарі для Крим.Реалії зазначила, що однією з основних причин нестабільності в цьому регіоні є сусідство з Кримом.
«Там недалеко знаходиться окупаційна влада, яка, природно, може використовувати різні форми боротьби з підконтрольною територією України, зокрема диверсійні методи і розпалювання ворожнечі», – сказала правозахисниця.
У сусідстві з анексованим Кримом бачить причину нестабільності в Генічеському районі й експерт київського Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Наталія Беліцер.
Поява «адміністративного кордону» з Кримом порушила чимало традиційних зв'язків жителів Херсонської області з Кримом, позбавила їх ринків збуту сільськогосподарської продукції і багато чого іншогоНаталія Беліцер
«До «фонової» соціальної нестабільності, зумовленої війною на Донбасі і падінням рівня життя більшості громадян України, додалися додаткові конфліктогенні чинники, пов'язані зі статусом Херсонщини як «нового прикордоння» – території, що безпосередньо межує з окупованим та незаконно анексованим Кримом. Поява «адміністративного кордону» з Кримом порушила чимало традиційних зв'язків жителів Херсонської області з Кримом, позбавила їх традиційних ринків збуту сільськогосподарської продукції і багато чого іншого», – зазначила вона в коментарі для Крим.Реалії.
Правозахисниця Ольга Скрипник також вважає однією з важливих причин соціальної напруги в регіоні проведення акції «Громадянська блокада Криму», учасники якої скоїли низку правопорушень. За інформацією Кримської правозахисної групи, до органів правопорядку були подані близько 140 заяв на незаконні дії учасників блокади.
До органів правопорядку були подані близько 140 заяв на незаконні дії учасників блокади
«Було порушено кілька кримінальних проваджень, однак досі немає інформації, що ті чи ті учасники блокади понесли будь-яку відповідальність у випадках різних протиправних дій щодо звичайних людей: це зупинки машин, вилучення власності, тілесні ушкодження», – зазначила правозахисниця.
За її словами, порушники не були притягнуті до відповідальності, а це призводить до безконтрольної ситуації, оскільки люди, що залишилися безкарними, зазвичай продовжують здійснювати порушення.
«Окрім того, учасники блокади, на жаль, абсолютно не враховували інтересів місцевих жителів, для яких наявність мілітарних груп сприймається як загроза їхній особистій безпеці. Тому, на жаль, це дуже хороші умови для криміногенної ситуації», – сказала правозахисниця.
За її словами, формування об'єднання «Аскер» лише погіршило ситуацію, оскільки вчорашні порушники, що залишилися безкарними, не можуть ефективно контролювати роботу силовиків. Ольга Скрипник непокоїться, що під прикриттям «Аскеру» в Генічеському районі будуть відбуватися нові правопорушення.
Що робити владі?
Теракти, що сталися в Херсонській області, на думку конфліктолога Наталії Беліцер, вигідні, передусім, проросійським політичним силам і сепаратистам. Причому, вважає вона, мішенню цих актів є кримські татари, які компактно проживають у цьому регіоні.
«Щодо цього дуже характерні протести жителів села Атамань і звернення, оприлюднене депутатом Чонгарської селищної ради; вони відверто спрямовані на підігрівання антикримськотатарських настроїв, про що безпосередньо свідчить «стурбованість» постером «Кримськотатарська автономна республіка», встановленим перед Чонгарським контрольно-пропускним пунктом», – зазначила Наталія Беліцер.
За її словами, ефективно протистояти підготовці та здійсненню терористичних актів – завдання дуже важке для будь-якої держави і регіону, як випливає з недавніх трагедій у Франції, Бельгії, Туреччині та інших країнах. Експерт вважає, що у зв'язку з цим, окрім зусиль правоохоронних органів і силових структур, необхідна активна роз'яснювальна робота з населенням, насамперед, з тими, хто проживає в зоні підвищеного ризику.
А для зменшення соціальної напруженості, на думку правозахисниці Ольги Скрипник, владі необхідно, по-перше, розслідувати всі справи за зверненнями місцевих жителів, а, по-друге, працювати над відновленням довіри до силових органів.
«За рівнем звернень до Кримської правозахисної групи ми розуміємо, що сьогодні люди не довіряють місцевим правоохоронним органам, тому що вважають, що вони заангажовані», – сказала правозахисниця.
На її думку, владі необхідно змінювати свій підхід до адміністративного кордону. КПП, які розташовуються там, вважає Ольга Скрипник, мають бути перетворені на інформаційні пункти для людей, які виїжджають з Криму. За словами правозахисниці, там мають надаватися адміністративні та нотаріальні послуги, а також будь-яка необхідна інформація.
