Факт очевидний – за два останні роки легкого автотранспорту на кримських дорогах значно побільшало. Дехто із знайомих сімферопольських водіїв стверджує, що щонайменше вдвічі. Республіканська ДІБДР (держінспекція з безпеки дорожнього руху) точних даних не дає. У нещодавньому інтерв’ю Кримінформу начальник начальник Сімферопольського відділення МРЕВ Управління ДІБДР Криму Сергій Фомін заявив лише, що «до приєднання до Росії» в Криму було зареєстровано близько 800 тисяч одиниць транспорту і видано понад мільйон водійських посвідчень.
Знову ж таки водії-приятелі кажуть, що тепер у сімферопольських пробках» із «тягучках» можна застрягнути не лише у традиційні години пік,тобто зранку чи в кінці робочого дня, як траплялось раніше, а й дедалі частіше упродовж всього дня. Звісно ж, переважають автівки з кримськими російськими регіональними номерами «82», «92» «777» і допоки суто української серії АК. Якщо влада не змінить свого попереднього рішення про перереєстрацію, то останнім залишилось, як відомо, «жити» до 1 квітня. Далі на їхніх власників чекає неминуче покарання у вигляді штрафу, на перший раз, у 500 рублів.
Усе частіше можна побачити на дорогах місцеву техніку з краснодарськими, ростовськими, московськими, калузькими, воронезькими та іншими номерами буквально зі всіх найближчих і дальніх регіонів Росії. Там, нагадаю, на відміну від України, не обов’язково номером «привязувати» авто до регіону, де його власник прописаний за місцем проживання. Ще снують кримськими шляхами і машини з українською донецькою реєстрацією. Нерідко їхні господарі демонстративно заклеюють чи зафарбовують українську символіку відповідно «денеерівською» чи «ленеерівською». Не залишаються «у боргу» віддані симпатики кримськотатарської республіки.
Дорожня поліція на подібну самодіяльність мас поки не реагує. Позаяк банально не встигає за більш серйозним службовим клопотом – скоєними ДТП. «За останні роки спостерігається ускладнення кримінальної ситуації на дорогах міста (Севастополя – авт.) Значно зросла кількість транспортних засобів і піших учасників дорожнього руху. 2015 року кількість аварійно-небезпечних ділянок зросла вдвічі – з 25 до 51, – цитує все той самий Крыминформ звіт головного севастопольського міліціонера Василя Павлова за підсумками роботи 2015 року. – У ніч у нас заступають 3 екіпажі ДАІ, вдень також 3 екіпажі. А в середньому щодоби в місті відбуваються від 15 до 18 ДТП».
Попри все, кримчани, як і повсюди, не відмовляють собі у задоволенні обзавестись власним засобом для пересування, збільшуючи тим самим, зокрема, загазованість курортних приморських регіонів. Із пропозицією можна щонеділі ознайомитись на найбільшому на півострові авторинку «Чорномор» на околиці Сімферополя, поруч з об’їзною Ялтинською трасою. Народ сюди, як і раніше, з’їждається з ночі. А вже ближче до обіду хтось задоволено чи, навпаки, розчаровано від туманних перспектив якомога вигідно «сплавити» свій товар вирулює вниз до траси.
Востаннє на «Чорноморі» був рівно одинадцять років тому, коли довго і прискіпливо вишукував щось із вживаних іномарок (і знайшов). Відтоді тут зовні нічого кардинально не змінилось. За винятком, хіба, того, що на всіляких рекламних і інформаційних щитах фігурує російський оператор зв’язку. Інколи навіть у парі з українським МТС.
А ще розцінка за послуги, тобто за торгове місце, залежно від класу техніки і пільг, подається виключно в рублях.
Як, власне, і сама техніка, яку тепер завозять на півострів поромом через Керч. На всі вибагливі смаки, запити і фінансові можливості потенційних покупців – від кращих свіжих зразків зарубіжного автопрому до іржавого радянського «металобрухту». При бажанні по дорозі до «Чорномора» можна було зазирнути і до автосалону, куди буквально на моїх очах під'їхала чергова «двоповерхова» партія свіжих «японців».
Утім, на самому авторинку минулої неділі торгівля йшла якось мляво. Реальних покупців було, либонь, у десятки разів менше, ніж виблискуючих на яскравому весняному сонці і таких привабливих «фордів», «мерсів», «опелів». Їх ретельно оглядали, прислухаючись до роботи двигуна, мацали, прицінювались, торгувались, але в кращому випадку брали лише контактні дані продавця.
«Усі ці вживані іномарки, які ваші земляки перегнали з Ростова чи Краснодара, – розповідає мені власник 31-річної «Ниви», її ровесник Дмитро з Самари, – ще раніше, років 3-5 тому, купляли ті ж самі краснодарці і ростовці у нашій Самарі. Там діє найбільший у Росії авторинок. Ціни на машини у нас приблизно на 30% дешевші, ніж у Криму. Тобто весь російський металобрухт тепер осідає в Криму. Свою ж «Ниву» я пригнав звідти своїм ходом – це дві з половиною тисяч кілометрів. На бензин витратив стільки ж, скільки коштував би мені авіаквиток Самара –Сімферополь». За машину після капремонту на додачу з комплектом зимової гуми хлопець просить 165 тисяч рублів, реальному ж покупцеві готовий значно скинути ціну.
«Зараз наш ринок перенасичений – зізнається Енвер із Білогірського району, – ще торік було досить вигідно завозити машини з Росії, а зараз ні». Свій 10-річний «Форд-Феєста» з 95 тисячами кілометрів пробігу Енвер оцінює у 270 тисяч рублів. Згоден торгуватись у розумних межах.
А от інший мій співрозмовник, сімферополець Делявер, настійно радить при покупці звертати увагу на те, щоб паспорт технічного стану у продавця був оригінальний, а не дублікат. «Звісно, власник машини може вам казати, що, мовляв, загубив оригінал і тому зробив дублікат, – пояснює чоловік. – Може це й насправді так. А може бути й банальним «розводняком».Такі випадки в Криму вже траплялись. Людина придбала машину на банківський кредит. Оригінал ПТС банк залишає собі, взамін дає автовласнику дублікат до повного погашення кредиту. Продавець може з якоїсь причини це приховати. Тож придбавши таку машину, немає гарантії, що у вас потім не виникне проблем із банком».
До речі, добряче «хімічать» кримчани і, так би мовити, на материковому напрямку. За повідомленням ДПС України, на адмінкордоні Херсонщини з Кримом у автовласників все частіше виявляють фіктивні документи чи оформлені неправильно на право управління автомобілем. Якщо 2015 року зафіксували 21 такий випадок, то з початку нинішнього року – вже 52. Утім, пояснення такому «форсажу» просте: вживані іномарки на материковій Україні сьогодні коштують значно дорожче, ніж у самому Криму, тому спритники поспішають.
Максим Романів, кримський оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
