Київ – Кримськотатарська співачка Джамала виграла в національному відборі «Євробачення» і представлятиме Україну в Стокгольмі. Ця перемога – далеко не перший успіх у музичних конкурсах: раніше вона отримувала гран-прі на «Новій хвилі» і неодноразово ставала лауреатом різних нагород і премій. Сайт Крим.Реалії вирішив нагадати, як співачка йшла до свого успіху, і які злети й падіння зустрічалися їй на цьому шляху.
Джамала – це творчий псевдонім переможниці кастингу «Євробачення», що похідить від її прізвища – Джамаладінова. Справжнє ім'я співачки – Сусана. Вона народилася в 1983 році в киргизькому місті Ош, куди її батьків депортували в 1944 році. Але перший свій день народження Джамала святкувала вже в Україні. Її сім'я спочатку переїхала до Маріуполя, а наприкінці 80-х – до Криму.
«При цьому ми не просто переїхали на півострів, ми оселилися в Кучук-Узень (селище Малорічинське – КР). Це рідні місця мого діда, це село, де жили всі мої прадіди по батьковій лінії», – розповіла співачка в інтерв'ю The Ukrainians.
Джамала стверджує, що ще з раннього дитинства знала – музика у неї в крові. Вона співала з трьох років і не пропускала можливості виступити на сімейних святах перед батьками та їхніми друзями.
Здобувати музичну освіту майбутня співачка почала в Алушті, де закінчила місцеву музичну школу по класу фортепіано. Після цього вступила до Сімферопольського музучилища, а потім перебралася до Києва, де навчалася в Національній музичній академії ім. Чайковського. Одного разу Джамала зізналася, що навчання давалося їй важко, і вона ледь його не закинула.
«Перші два курси мучилася, через що у мене була постійна дисфонія – незмикання зв'язок. Писала мамі, що не підходжу для консерваторії і, напевно, кидатиму навчання. Загалом, все не складалося... Напевно, через те, що моя педагог не змогла довго співати на сцені, вона все своє роздратування зганяла на учнях. А я страждала. Потім переводилася до іншого, до третього педагога», – розповіла вона в інтерв'ю Дзеркалу тижня.
За словами Джамали, закінчити академію їй вдалося завдяки педагогу Наталії Горбатенко, яка була менш консервативна, і так само, як і вона сама, дуже любила джаз і музичні експерименти.
Перший «блин» на «Євробаченні»
Починаючи з п'ятнадцяти років кримськотатарська співачка бере участь у пісенних конкурсах в різних країнах. Її перша перемога – гран-прі міжнародного конкурсу «Голоси майбутнього», який відбувався в Нижньому Новгороді. А головний поворотний момент в кар'єрі співачки стався в 2009-му році, коли Джамала перемогла на «Новій хвилі».
На цьому конкурсі вона виконала три композиції: кавер-версію пісні «Propellerheads» «History Repeating», українську народну «Верше, мій верше» і свою власну під назвою «Мамин синок».
Виступи співачки заслужили високу оцінку суддів, і вона розділила перше місце з індонезійським виконавцем Sandhy Sondoro.
Після успіху на «Новій хвилі» увага до Джамали посилюється: вона проводить масштабні гастрольні тури й активно бере участь у російських та українських телешоу. В результаті в 2009 році вона заробляє ще дві нагороди: премію від ELLE Style Award «Співачка року» та премію «Людина року 2009» в номінації «Кумир українців».
У 2011 році співачка вирішує спробувати свої сили на внутрішньому відборі «Євробачення» зі своєю новою піснею «Smile». Вона вийшла в фінал, проте за підсумками голосування поступилася Златі Огневич та Міці Ньютон, яка здобула перемогу. Проте надалі з приводу підрахунку голосів вибухнув скандал, і переможницю запідозрили в штучному накручуванні голосів. Головним приводом для цього послужило те, що Міка Ньютон отримала 29064 з 1996 телефонів, а Джамала – 10800 із 6365. У результаті НТКУ навіть вирішило провести повторне голосування, але Огневич і Джамала відмовилися брати в ньому участь.
Через рік після невдачі на «Євробаченні» співачка реабілітувалася і заробила чергову перемогу. Разом з Владом Павлюком вона виграла в шоу «Зірки в опері», яке транслював телеканал «1+1».
Кінокар'єра і громадська активність
У 2014 році Джамала спробувала себе в новому амплуа і знялася в кіно. Її першою і поки єдиною роллю стала актриса Ольга Левицька у фільмі Олеся Саніна «Поводир». Дія цієї картини розгортається в 1933 році. За сценарієм за серце героїні, яку грає Джамала, борються американський інженер і оперуповноважений ОГПУ Володимир, який намагається всіма способами усунути конкурента.
Режисер «Поводиря» Олесь Санін після прем'єри фільму назвав Джамалу прекрасною актрисою, яку чекає велике майбутнє.
«Хоча після перших проб жодна людина не підтримала мій вибір. У неї ж не було досвіду роботи в кіно. Але я вірив у неї, навіть говорив, що закохався, аби відчепилися. Джамала дуже швидко вчилася, по-східному була скромна. Найбільше її бентежила сцена поцілунку з головним героєм. «Як я буду цілуватися, це ж побачить мій тато?!» – бідкалася вона», – розповів Санін в інтерв'ю газеті Факти.
Сама Джамала зізналася, що зйомки у фільмі через відсутність подібного досвіду давалися їй дуже нелегко.
«До цього у мене був тільки театральний досвід: я грала Віолетту в опері «Травіата», грала Керубіно в опері «Весілля Фігаро» і Зібеля у «Фаусті». Я знімалася у власних кліпах, але це не має нічого спільного з кіно! Тому що, коли вимикається музика і на майданчику повна тиша, ти маєш з нуля створити свого героя. Показати, як він жив, що він відчував, як він реагував на ті чи інші події», – сказала вона кореспонденту Крим.Реалії після виходу фільму.
У 2014 році Джамала спробувала себе в ще одному новому статусі – вона почала брати участь у громадських акціях. 23 травня співачка виступила перед учасниками народного віче за єдину Україну.
«Я сьогодні тут, щоб підтримати свій кримськотатарський народ, який перебуває на історичній батьківщині. Я сьогодні тут, щоб підтримати всіх людей, які виступають за єдину Україну», – сказала вона зі сцени.
Надалі Джамала в своїх публічних виступах неодноразово засуджувала дії Росії в Криму і говорила, що вважає півострів невід'ємною частиною України.
Лідер кримських татар Мустафа Джемілєв, закликаючи голосувати за Джамалу в фіналі «Євробачення», сказав, що її перемога виведе тему окупації Криму на нову висоту. У нещодавньому інтерв'ю для Крим.Реалії вона погодилася з цією думкою, відзначивши, що її виступ у Швеції важливий ще й тому, що за останні два роки в Європі встигли підзабути те, що відбувається на її Батьківщині.
