Поворот у «справі 26 лютого»: нове розслідування і гнів Поклонської

Київ – У «справі 26 лютого» стався несподіваний поворот. Верховний суд Криму відіслав її назад в прокуратуру на дорозслідування. Адвокат головного обвинуваченого – заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза Микола Полозов вважає, що таким чином прокуратура взяла для себе додатковий час для фабрикації доказів. Однак у той же час російський прокурор Криму Наталія Поклонська назвала рішення суду незаконним і наголосила, що має намір його оскаржити.

Судове засідання, на якому «справу 26 лютого» відправили на дорозслідування, відбулося вранці 15 лютого. Як розповіла кореспонденту Крим.Реалії координатор Польового правозахисного центру в Криму Олександра Криленкова, для засідання традиційно була обрана невеличка зала, і на процес були допущені не всі охочі.

«Дивним чином поліції цього разу було істотно менше і взагалі будь-яких силовиків навколо суду, ніж на попередніх засіданнях. Навіть навколо народ жартував, що, може, сьогодні немає засідання, раз ні ДАІ, ні якогось ОМОНу в кущах немає», – сказала правозахисниця.

Як повідомлялося, як обвинувачувані у «справі 26 лютого» фігурують шість осіб: Ескендер Кантемиров, Ескендер Емірвалієв, Арсен Юнусов, Мустафа Дегерменджі та Алі Асанов і заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз. Троє останніх наразі перебувають у СІЗО.

Фігурантам справи ставиться в провину участь у багатотисячному мітингу, який відбувся 26 лютого 2014 року в Сімферополі. У цей день біля Верховної Ради АРК відбувалися дві масові акції, які час від часу переростали в сутички. Меджліс організував мітинг проти проведення сесії парламенту, що загрожувала територіальній цілісності, а партія «Русское единство» на чолі із Сергієм Аксьоновим зібрала своїх прихильників на проросійську акцію на підтримку проведення засідання Верховної Ради. В результаті учасників проукраїнської акції виявилося більше, і вони відтіснили їх від будівлі парламенту.

Через півроку російська прокуратура Криму розцінила те, що сталося 26 лютого, як масові заворушення, і порушила кримінальну справу з цього приводу. Причому винуватцями безладів, за версією прокуратури, є організатори проукраїнської акції, а учасники проросійського мітингу – потерпілими. Слідство вважає, що існував якийсь «злочинний задум», одним з авторів якого був заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз. А решта підсудних реалізовували «злочинну змову» лідерів кримських татар. Знаменно, що масові мітинги біля кримського парламенту відбулися ще до офіційного «приєднання Криму до Росії», тобто в той момент, коли півострів був частиною України навіть за законами Російської Федерації.

Привід сфабрикувати докази

Адвокат Ахтема Чийгоза Микола Полозов уже давно подавав клопотання з вимогою відіслати справу на дорозслідування з огляду на те, що вона містить розпливчасті звинувачення на адресу його підопічного. Тоді суд його відхилив, і несподівано за своєю ініціативою повернувся до розгляду цього документа 15 лютого.

«Суд пішов у дорадчу кімнату, повернувся й оголосив, що дійсно необхідно повернути в прокуратуру, але з інших підстав. З тих підстав, що не конкретизовані кількість потерпілих. Там дійсно є плутанина: в матеріалах справи одна кількість потерпілих, а в обвинувальному висновку – інша. Різниця в кілька осіб. І не конкретизована шкода, заподіяна потерпілим», – повідомив у коментарі для Крим.Реалії Полозов.

На його думку, спочатку ця кримінальна справа була сфабрикована на швидку руку, так щоб її швидко провести і досягти потрібних результатів. Однак несподівано для її замовників вона набула широкого розголосу, і, як вважає Полозов, кримські судді та прокурори не можуть ставитися до цієї роботи так недбало. У зв'язку з цим, на думку адвоката, справу і повернули на дорозслідування.

«Найімовірніше, Поклонська, підлеглі їй прокурори відішлють справу на дорозслідування. Там закріплять список потерпілих, не виключаю того, що ще додадуть якихось потерпілих. Там сфабрикують, а, можливо, навіть сфальсифікують докази заподіяної шкоди. Тому що у більшості потерпілих немає довідок про те, що у них були якісь тілесні ушкодження», – сказав Полозов.

Адвокат вважає, що ухвалене судом рішення не обіцяє нічого хорошого для обвинувачених. На його думку, судді зробили все для того, щоб вирок, який вже фактично готовий, виглядав більш реалістичним.

«Все це може затягнутися на кілька місяців. Усе залежить від того, скільки попередньому слідству знадобиться для того, щоб усунути всі ці недоробки. Вони можуть підготуватися і зробити все за тиждень, а можуть розтягнути це на кілька місяців. Плюс після цього буде ознайомлення з матеріалами справи, все це може значно затягнутися. Я не виключаю, що це – спроба виморозити цю гостру справу, знизити її гостроту і розтягнути її в часі», – сказав адвокат.

Слідом за появою цієї заяви Полозова рішення суду прокоментувала російський прокурор Криму Наталя Поклонська, яка раптово розкритикувала рішення суду, що вона робить дуже рідко.

«Це рішення не набуло чинності. Я його оскаржуватиму, оскільки вважаю це рішення суду незаконним і необґрунтованим!», – написала вона на своїй сторінці у Facebook.

Статус політв'язнів

У Меджлісі кримськотатарського народу поставилися до факту відсилання «справи 26 лютого» на дорозслідування, як до позитивного сигналу. «Мабуть, щось у них там у Кремлі захиталося. Останнім часом дуже багато всякого відбувається, то звинувачують у корупції, то у вбивствах, то боїнг, то польський літак. І, мабуть, якісь зрушення починаються в цій верхівці. Я думаю, для Ахтема й інших хлопців, яких звинувачують у цій справі, це може бути позитивним», – сказав у коментарі для Крим.Реалії заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров.

На його думку, широкий розголос «справи 26 лютого» і реакція міжнародних організацій відіграє позитивну роль і може в кінцевому результаті призвести до закриття справи.

Правозахисниця Олександра Криленкова звернула увагу на те, що перед ухваленням рішення про відсилання на дорозслідування судді радилися лише близько п'яти хвилин, що говорить про те, що цей вердикт був заготовлений заздалегідь.

«Відсилання на дорозслідування – це швидше добре, на мій погляд, тому що в цьому і була позиція захисту – в тому, що немає достатньої кількості доказів, і вони не надані суду. І дуже хотілося б сподіватися, що це буде розглянуто на іншому рівні – професійному і якісному, а не так, як це розглядалося досі», – сказала Криленкова.

Поки в Сімферополі відбувалося засідання, сталася ще одна важлива подія, пов'язана зі «справою 26 лютого». Правозахисний центр «Меморіал» визнав Ахтема Чийгоза, Алі Асанова і Мустафу Дегерменджі політв'язнями і зажадав їх негайно звільнити з-під варти.

«Політичний мотив стає гранично очевидним, якщо врахувати, що переслідування зазнали тільки представники кримськотатарського Междлісу, які виступили на підтримку «Євромайдану», хоча насильство застосовувалося обома протиборчими сторонами приблизно в рівній мірі. Більше того, захоплення адміністративної будівлі, яке ставлять у провину фігурантам, було повторене в ту саму ніч невідомими людьми в масках, але розглядається російською владою не як привід для кримінального переслідування, а як підготовка до «легітимного» референдуму», – йдеться в заяві, опублікованій на сайті організації.

Адвокати фігурантів «справи 26 лютого» та учасники правозахисного співтовариства позитивно поставилися до заяви «Меморіалу».

«Це дуже важливий факт, тому що політв'язнями люди визнаються за низкою підстав. Перевіряється, наскільки справа має політичне забарвлення, наскільки об'єктивний суд, чи розглядає він доводи всіх сторін, наскільки це є переслідуванням за переконання, а не за реальними кримінальними справами. Це означає, що експерти, причому світового рівня, досконально проаналізували цю справу і визнали цих людей політв'язнями», – сказала правозахисниця Криленкова.

За її словами, заява «Меморіалу» призведе до ще більшого розголосу «справи 26 лютого» на рівні міжнародних організацій, що може ще більше посилити тиск на суд і силовиків.