Київ – 17 січня набула чинності постанова Кабміну України про товарну блокаду Криму. Відповідно до неї, через адміністративний кордон із півостровом заборонили провозити товари, за винятком вузького переліку соціально значущих продуктів і особистих речей. Правозахисники стверджують, що поява цієї постанови спричинила негативні наслідки, і прикордонники, посилаючись на неї, забороняють кримчанам провозити на материкову Україну навіть особисті речі.
Кабінет міністрів України 16 грудня минулого року ухвалив постанову № 1035 «Про обмеження постачання окремих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію». Вона набула чинності 17 січня.
У постанові сказано, що на період тимчасової окупації заборонені всі поставки товарів і послуг з материкової України на півострів і навпаки – з Криму на континент. Відповідно до рішення Кабміну, через адміністративний кордон можна провозити лише особисті речі, перелік яких зазначений у статті 370 Митного кодексу України. Вона містить 23 найменування (одяг, техніка, предмети особистої гігієни та інше).
Згідно з ухваленим документом, із продуктів харчування через кордон з Кримом можна провести лише соціально значущі категорії, до списку яких входять 21 найменування: борошно, 3 види хліба, 3 види м'яса, макарони, гречка, рис тощо. Не входять до списку, зокрема, фрукти, овочі та алкогольні напої.
Продукти харчування зі списку можна провозити за умови, що їхня вага не перевищує 50 кілограмів, а ціна – 10 тисяч гривень
Продукти харчування з наведеного списку можна провозити за умови, що їхня вага не перевищує 50 кілограмів, а ціна – 10 тисяч гривень. За таких умов особа може перевозити свій вантаж через «кордон» не частіше, ніж раз на добу.
У постанові № 1035 також описані три випадки, на які її дія не поширюється. Це продаж до Криму електроенергії, провезення на півострів гуманітарних вантажів, а також вивезення з Криму товарів, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки країни. Погодження на вивезення останньої групи товарів, згідно з документом, видає Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
Іслямов задоволений на 90%
В ухваленому урядом документі зазначений вичерпний перелік особистих речей, які можна провозити через адміністративний кордон. При цьому до списку не входять меблі, посуд, багато видів побутової техніки та інші речі, які люди зазвичай перевозять під час переїзду.
Заборона ввезення товарів на територію Криму була однією з вимог учасників акції «громадянська блокада Криму». Її лідер Ленур Іслямов сказав, що він і його соратники в цілому задоволені змістом ухваленого документа, але не вважають його ідеальним. Зокрема, вони вважають суперечливою норму про те, що через кордон не можна провозити товари, вартість яких перевищує 10 тисяч гривень.
«Хто цю вартість буде визначати? Зараз ми подивимось, як це буде відбуватись, на підставі яких законів. Ось купили ви ковбасу, а у вас немає етикетки, і ви її везете. Хто визначатиме, скільки вона коштує?» – каже Іслямов.
Також, за словами координатора акції, його соратників не влаштовує пункт постанови про те, що, за погодженням із Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, через «кордон» можна провезти будь-який вантаж.
«Але ми задоволені майже на 90 відсотків цією постановою, тому ми вирішили: нехай вона буде працювати поки. А ми будемо спостерігати за тим, як вона буде виконуватись. Тому що вона і так, в принципі, жорстка», – сказав лідер блокади.
«Приголомшлива корупційна схема»
А правозахисні організації стверджують, що від рішення Кабміну постраждали не стільки комерсанти, скільки прості громадяни, які намагаються перетнути «кордон» з Кримом. За словами координатора Кримської правозахисної групи Ольги Скрипник, українські прикордонники забороняли проїжджати з Криму на материк власникам вантажного і вантажопасажирського транспорту, посилаючись на постанову № 1035 ще до того, як вона набула чинності.
«Ще до 16 січня прикордонники на неї посилались і таким чином обмежували пересування людей. І не просто обмежували, а з метою вимагання хабара», – стверджує Скрипник.
Крім того, за її словами, прикордонники забороняли кримчанам на вантажному і вантажопасажирському транспорті в'їжджати на материк, посилаючись на якесь рішення прем'єр-міністра Арсенія Яценюка про заборону вантажних потоків до Криму, яке він ухвалив 23 листопада. Причому, як каже Скрипник, голова уряду тоді зробив лише усну заяву, за якою не слідувало ухвалення відповідного документа.
«Створена приголомшлива корупційна схема. Один із нещодавніх випадків: дівчина намагалась виїхати з Криму на постійній основі і на вантажному автомобілі вивозила свої особисті речі. І тоді прикордонники, посилаючись на постанову №1035, заборонили їй вивозити речі, тому що це, мовляв, перевищує перелік дозволених особистих речей. У підсумку дівчині довелось дати хабар, щоб проїхати», – сказала Скрипник.
За її словами, така скарга не єдина, і Кримська правозахисна група зараз допомагає кримчанам підготувати низку судових позовів, за допомогою яких вони збираються оскаржити дії прикордонників. Скрипник вважає, що ухвалена Кабміном постанова потребує як мінімум коригування. Зокрема, на її думку, з неї варто прибрати всі обмеження на провезення особистих речей, а також змінити перелік товарів, які можна провести через «кордон». Скрипник стверджує, що у зв'язку з ухваленням постанови №1035 кримчани позбавлені можливості купити в Херсонській області товари для особистого користування.
Викорінити вимагання не вдається
Прес-секретар Держприкордонслужби Олег Слободян у коментарі для Крим.Реалії підтвердив, що співробітники їхнього відомства дійсно забороняли перетинати адміністративний кордон кримчанам на вантажному і вантажопасажирському транспорті.
«Постанова лише зараз набула чинності, але було протокольне рішення Кабінету міністрів, і, згідно з цим рішенням, ми вже з грудня не пропускали мікроавтобуси та вантажні транспортні засоби, які рухалися як з одного боку, так і з іншого», – сказав він.
Він підкреслив, що керівництво Держприкордонслужби України закликає за жодних обставин не давати прикордонникам хабарів і у випадку вимагання звертатися з письмовими скаргами і на телефонну гарячу лінію. За словами Слободяна, його відомство проводить роботу для боротьби з корупцією серед своїх підрозділів на «кордоні» з Кримом, але повністю викорінити вимагання поки що не вдалось.
Практично відразу після опублікування постанови № 1035 правозахисна група «20 лютого», створена за ініціативою екс-міністра курортів і туризму АРК Олександра Лієва, подала до Окружного адміністративного суду Києва позов із вимогою скасувати цей документ. Як повідомили члени цієї організації кореспонденту Крим.Реалії, цей позов подали, оскільки уряд фактично заборонив жителям півострова вивозити на материк особисте майно і позбавив їх права на евакуацію.
Голова державної служби з питань АРК і Севастополя Наріман Устаєв у відповідь розкритикував учасників групи «20 лютого» за подачу цього позову.
«Будь-яка правозахисна група має право звернутися до суду. Але якщо є будь-які слушні пропозиції, їх потрібно подавати і обговорювати. І тоді ми може підготувати пакет документів, який в підсумку стане проектом постанови, ухваленої Кабміном. Це те, що буде в плюс нашим громадянам. Такий підхід я вважаю більш конструктивним, ніж постфактум подавати до суду», – наголосив він в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Як повідомили в правозахисній групі «20 лютого», поки їм не приходила відповідь із суду, і дата першого засідання за їхнім позовом ще не призначена.
