Територія безправ'я. У Криму не припиняються політичні репресії

Київ – Уже другий рік поспіль Міжнародний день прав людини, який відзначають 10 грудня, у Криму проходить без традиційних мітингів на центральній площі Сімферополя. Торік кримськотатарським активістам відмовила в його проведенні місцева влада, а цього року вони навіть не намагались його проводити. За оцінками правозахисників і міжнародних організацій, за минулий рік репресії щодо інакодумців у Криму не лише не припинились, але й посилились.

Для кримського журналіста і колишнього редактора телеканалу ATR Романа Спиридонова Міжнародний день прав людини почався з обшука його домівки співробітниками ФСБ і поліцейськими. Несподівано для власника квартири силовики знайшли у нього інструкцію з виготовлення вибухівки.

«Провели обшук, вилучили планшет, обшук провели у нього вдома і у його батьків. І найпікантніша ситуація – те, що у нього в кухні на холодильнику знайшли папку з роздрукованою інструкцією, докладною, з виготовлення вибухового пристрою. Роман стверджує, що це не його», – розповів кореспонденту Крим.Реалії адвокат Спиридонова Джеміль Темішев.

Після обшуку журналіста викликали на допит до кримського управління Федеральної служби безпеки.

За словами його адвоката, обшук у будинку Спиридонова провели у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи проти власника телеканалу ATR та ініціатора блокади Криму Ленура Іслямова. За день до цього співробітники ФСБ прийшли з обшуком у будинок до Ельзари Іслямової – екс-гендиректора ATR.

13 політв'язнів

До переходу Криму під контроль Росії в Міжнародний день прав людини на центральній площі Сімферополя щорічно проходив мітинг, організований Меджлісом. На ньому представники корінного народу вимагали реалізації права на самовизначення. Торік активісти кримськотатарського національного руху також мали намір його організувати, але мітинг відмовилися погоджувати в сімферопольській мерії. А цього року Меджліс вже навіть не намагався зібрати акцію.

Натомість переселенці з Криму в Києві влаштували 10 жовтня мітинг біля посольства Російської Федерації в Україні, яку вони назвали «Російський світ – територія безправ'я». В акції взяли участь кілька десятків людей. Вони тримали в руках українські та кримськотатарські прапори, а також плакати з гаслами «Свободу політв'язням», «Стоп геноциду кримських татар», «Ні репресіям, обшукам, арештам» та інші.

«На території Криму утискають права громадян України, утискають права цілого народу – кримськотатарського народу, тому ми зібралися сьогодні тут. Тому що подібні акції неможливо проводити в Криму», – сказав один з організаторів акції, член Меджлісу Ескендер Барієв.

На думку українських правозахисників, найбільш грубим порушенням громадянських прав з боку російської влади Криму – це арешти людей за політичними мотивами. Як повідомила на прес-конференції в Києві активістка Центру громадянських свобод Марія Лисенко, зараз у Росії і на півострові ув'язнені 13 кримчан.

«У справі «26 лютого» в СІЗО перебувають Ахтем Чийгоз, Мустафа Дегерменджі, Алі Асанов. У «справі Хізб ут-Тахрір» четверо людей перебувають у місцях несвободи. Це Рустан Зейтуллаєв, Нурі Примов, Рустем Ваят, Ферат Сайтуллаєв. І є окрема справа Юрія Ільченка, який також зараз перебуває в СІЗО», – сказала активістка.

Вона уточнила, що фігурантам «справи 26 лютого» інкримінують організацію і участь у масових заворушеннях. Російські силовики намагаються притягнути їх до відповідальності за те, що 26 лютого 2014 року, ще до «приєднання» Криму до Росії, вони брали участь у мітингу за територіальну цілість України біля кримського парламенту.

Лисенко уточнила, що незгодних на півострові звинувачуют у діях, які не лише здійснювалися до «референдуму», а й відбувалися за межами півострова. Зокрема учасника Євромайдану Олександра Костенка засудили до чотирьох років в'язниці за те, що він нібито наніс тілесні ушкодження бійцеві спецпідрозділу Беркут у Києві в лютому 2014 року.

Крім перерахованих вище кримчан у місцях несвободи перебувають ще четверо учасників протестів проти військового вторгнення Росії на півострів. Це Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Геннадій Афанасьєв і Олексій Чирній, яких засудили за створення терористичного угруповання.

150 допитів і 100 обшуків

За даними Центру громадянських свобод, з березня 2015 року на території Криму щодо осіб, незгодних із діями російської влади, провели не менше 150 допитів, 100 обшуків і затримань, більше 70 судових засідань. Із них 30 відбулись протягом останніх трьох місяців.

«Ми бачимо, що фактично кожен день використовується і посилюється ця репресивна машина, яка намагається придушити будь-яке інакомислення на території Криму», – сказала Марія Лисенко.

Напередодні Міжнародного дня прав людини опублікували чергову доповідь моніторингової місії ООН з дотримання прав людини в Україні. У ньому зазначли, що жителі півострова, як і раніше, страждають від широкого утискання їхніх прав через обмеження правової бази Російської Федерації.

«Місія спостерігачів ООН з прав людини в Україні продовжує отримувати повідомлення про порушення права на життя, свободу, безпеку і фізичну недоторканність і справедливий судовий розгляд, а також права на свободу вираження поглядів і мирних зібрань», – ідеться в доповіді.

Також у документі зазначають, що права людини відносно кримчан порушує і українська сторона. Спостерігачі ООН стверджують, що торговельна блокада Криму, організована українськими активістами, призвела до порушень прав людини, на які належним чином не відреагували співробітники правоохоронних органів.

Цікаво, що на порушення з боку російських силовиків скаржаться не лише проукраїнськи налаштовані кримчани, але й палкі прихильники Росії. Юрист Вадим Мордашов заявив про утискання прав його соратників по проросійському руху Валерія Подьячого і Семена Клюєва. Ще 2011 року український суд засудив їх до трьох років позбавлення волі за посягання на територіальну цілісність України.

«Через українську судимість за «сепаратизм» Валерій Подьячий з нового року буде звільнений зі своєї нинішньої роботи. Він працює викладачем Академії біоресурсів і природокористування Кримського федерального університету, однак не був переобраний на цю посаду тому, що він «кримінальник», а до педагогічної діяльності не допускаються особи, які мають або мали судимість. При цьому ніхто з кримських можновладців простягнув руку допомоги патріоту, що залишився на вулиці без шматка хліба і засобів до існування», – обурився Мордашов.

Він вважає, що випадок з Подьячьм – порушення його прав і неповага до «борців за російський Крим».