Українська громадськість не полишає спроб домогтися того, щоб одна з вулиць Києва носила ім’я колишнього президента Чехії, дисидента, правозахисника, письменника і драматурга Вацлава Гавела. Рішення про перейменування на одному з найближчих пленарних засідань має ухвалити Київська міська рада. Але відповідна комісія поки обстоює інший проект – бульвар Лепсе, на думку комісії, потрібно назвати іменем комуніста і «міцного господарника» Валентина Згурського.
Вже кілька місяців ініціативна група киян бореться за те, щоб перейменувати бульвар Івана Лепсе, що у Солом’янському районі столиці, на бульвар Вацлава Гавела – колишнього президента Чехії дисидента, письменника і послідовного друга України. Очолив ініціативу Зорян Кісь, який вважає, що негоже у Києві перейменовувати вулицю з одного комуніста на іншого.
Я живу на бульварі Лепсе. Коли я дізнався про ідею перейменувати його на бульвар Згурського, мені дуже не захотілося жити на такому бульваріЗорян Кісь
«Я це роблю, як громадянин і мешканець Києва. Крім того, я живу на бульварі Лепсе. Коли я дізнався про ідею перейменувати його на бульвар Згурського, мені дуже не захотілося жити на такому бульварі, бо це означає замінити одного комуністичного діячи на іншого», – вважає Зорян Кісь.
Комуністичний «господарник» проти європейського дисидента
Ідея назвати бульвар Лепсе іменем колишнього мера Києва і члена ЦК Компартії України Валентина Згурського, згідно з документами, представленими до Київської міської адміністрації, належить трудовому колективу заводу «Меридіан» імені Корольова, який колись очолював Згурський. Керівникам заводу «Меридіан» Згурський особливо запам’ятався як «сильний господарник» та «адміністратор». «Згурський, – пишуть вони, – зміг отримувати значні кошти із союзного бюджету, які спрямовувалися на господарчі потреби міста».
Автори ще одного листа-підтримки з публічного акціонерного товариства «Чинбар» представили просто фантастичну до абсурду версію заслуг колишнього мера: «За ініціативою Валентина Згурського у травні 1982-го столиця України вперше відзначила 1500-річний ювілей», – йдеться у листі.
Але як би то не було, а у Київраді вважають, що всіх формальностей вони дотримались: обговорення провели, голосування на сайті також. Тож тепер усе залежить від голосування київських депутатів, говорить директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Було б нелогічно, щоб одну комуністичну назву замінили на іншу, особливо коли є така достойна альтернатива цій назвіВолодимир В’ятрович
«Ми маємо результати цього обговорення, яке відбувалося в електронному вигляді, але ми маємо досить потужну ініціативу громадян, які обстоюють назву Вацлава Гавела. Я сподіваюсь, і ми будемо звертатися до депутатів міської ради, щоб вони підтримали саме цю ініціативу, особливо коли ми говоримо про закони з декомунізації. Було б нелогічно, щоб одну комуністичну назву замінили на іншу, особливо коли є така достойна альтернатива цій назві», – пояснює історик.
Імена вулиць – це і дороговкази для нації
Від самого початку Вацлав Гавел активно підтримував намагання України поєднати своє майбутнє з Європою. Він вірив, що цінності, які сповідували кращі представники України, поширяться на все українське суспільство.
Депутат Верховної Ради, лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров говорить, що ім’я Вацлава Гавела стоїть для нього в одному ряду з іменем В’ячеслава Чорновола та генерала Петра Григоренка, який був учасником і українського, і кримськотатарського правозахисного руху.
Присвоєння імені Вацлава Гавела одній з вулиць Києва – це ще одне підтвердження європейського шляху УкраїниРефат Чубаров
«Коли в нашій столиці в одному ряду будуть імена людей такого всесвітнього масштабу, як Вацлав Гавел, чий життєвий шлях є прикладом для людства, це укріпить і українську націю, оскільки ми розуміємо, що в боротьбі за своє майбутнє ми не самотні. Присвоєння імені Вацлава Гавела одній з вулиць Києва – це ще одне підтвердження європейського шляху України», – говорить Рефат Чубаров.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
