Звичайно, що нинішній блекаут не оминув у Криму і деякі військові оздоровниці. Загалом їх, ФДБУ (федеральних державних бюджетних установ) міноборони Росії, налічується сьогодні 8. Із них 7 «привласнені» минулого року санаторії та реабілітаційні центри українського оборонного відомства в Євпаторії, Саках, Феодосії, Алупці, Судаку, Партеніті, Ялті, а також санаторій Чорноморського флоту «Ялта». Щоправда, оголошена місцевою владою надзвичайна ситуація «техногенного характеру» позначилась на їхній роботі і головно – на наданні лікувально-оздоровчих послуг – геть по-різному.
У прямій залежності від наявних фінансових можливостей, стану матеріально-технічної бази, у тому числі штатних резервних джерел електрики, вибіркового рішення влади тощо. Відтак, приміром, всі служби Сакського військового клінічного санаторію імені Пирогова за рахунок власної автономної електростанції начебто продовжують працювати в штатному режимі. Натомість один з аутсайдерів останніх років – Феодосійський санаторій – на всі 100% залежний від «віялових» вимкнень і думає зупинятись через низьку завантаженість і рентабельність.
«Крим» тримається на чотирьох генераторах
Спочатку трохи «надзвичайного» офіціозу. Він, зокрема, міститься на сайті найбільшого за територією та ємністю військового санаторію «Крим» (Партеніт). «Во исполнение распоряжения ГВМУ (головного військово-медичного правління – авт.) МО РФ №161/2/3/988 ФГБУ «Военный санаторий «Крым» Минобороны России информирует Вас о том, – сказано там, – что на территории Республики Крым объявлена чрезвычайная ситуация техногенного характера, в соответствии с распоряжением Главы Республики Крым С. Аксёнова №454-пг от 22 ноября 2015 года. В связи со сложившейся ситуацией информируем граждан, получивших уведомления на санаторно-курортное лечение в ФГБУ «Военный санаторий «Крым» Минобороны России с датой заезда с 27 ноября 2015 года возможно ограничение оказания объема услуг по санаторно-курортному лечению. Также сообщаем, что в связи с чрезвычайной ситуацией техногенного характера, обработка уже поступившего большого объема заявлений и продолжающего поступать в не меньшем количестве происходит с опозданием по независящим от санатория причинам, что не дает возможности направить ответ в установленные законные сроки. На основании вышеизложенного санаторий приносит свои извинения за доставленные неудобства и просит войти в положение санатория».
Ці «неудобства» спричинені донедавна в середньому 20-годинним знеструмленням на добу. Рятують «Крим» лише резервні чотири дизельгенератори, на яких «сидять» лікувальний і два 13-поверхові спальні корпуси, №8 і №12. У два останні у «добровільно-примусовому» порядку пересилили пацієнтів із корпусів №13 і №9, куди, виявляється, подати наявними генераторами струм технічно допоки неможливо. За словами начальника санаторію Володимира Клемешева (раніше він очолював санаторій ЧФ «Ялта»), народ ремствував, але куди діватись, мовляв, не сидіти ж при свічках.
«У цих умовах, – розповів Крим.Реалії Клемешев, – лікувальні процедури змушені подавати не у повному обсязі. Наприклад, відсутній підігрів грязей, залишаються тільки місцеві аплікації. Працюємо до 20 січня 2016 року, а далі перерва до 1 березня. Гадаю, до того часу Батьківщина-мати всі проблеми вирішить».
Сподівається Клемешев («доповів наверх, нехай думають»), що наступного року якось вирішуватиметься не менш нагальне для санаторію пляжне питання. Тобто капітальний ремонт всієї системи розбитого потужними штормами берегоукріплення, який, за його словами, не проводився ще від початку горбачовської «перебудови». А ще відновлення самої пляжної території, яку помітно «злизало» море. Що ж стосується нинішнього курортного сезону загалом, то начальник «Криму» задоволений: курс оздоровлення і лікування отримали близько 10 тисяч осіб, 90% із яких – пільгові категорії (військові пенсіонери і члени їхніх родин); розпочато ремонт двох спальних корпусів та їдальні.
Неперекір НС
Більш-менш впевнено і комфортно почувалися і почуваються (або ж тільки роблять вигляд) у ці «темні» дні лише Євпаторійський дитячий і Сакський «дорослий» санаторії
Судячи з усього, більш-менш впевнено і комфортно почувалися і почуваються (або ж тільки роблять вигляд) у ці «темні» дні лише Євпаторійський дитячий і Сакський «дорослий» санаторії все того ж безпосереднього підпорядкування ГВМУ російського міноборони. Першому, як розповів Крим.Реалії його начальник полковник медслужби Юрій Пономаренко (до речі, єдиний з усіх, хто залишився на попередній, українській, посаді), жодного дня не обмежували в електропостачанні. Окрім того, оздоровниця в необхідній кількості забезпечена резервними генераторами.
У Сакському ж військовому клінічному санаторії імені Пирогова є своя електростанція, тому там все за планом. Приміром, розпочата з 10 листопада реалізація санаторно-курортних путівок на період заїзду з 1 січня по 31 грудня 2016 року. При цьому людям рекомендують заздалегідь виготовити карту в платіжній системі ПРО, бо «на території Республіки Крим немає відділень і банкоматів «Сбербанка», а також не здійснюється обслуговування платіжних систем «Visa» и «MasterCard».
Варто сказати, що раніше, до анексії, Сакський військовий санаторій за всіма показниками вважався одним з найкращих не лише в Криму. Сюди на знамениті лікувальні грязі і рапу приїжджав народ із 60 країн ближнього і дальнього зарубіжжя. А що нині? 53-й річний начальник санаторію, колишній військовий медик Ігор Довгань, який до переїзду в Криму на початку нинішнього року працював головлікарем санаторію «Парус» в Анапі, запевнив Крим.Реалії, що іноземців не поменшало, зокрема, з США, Німеччини, Франції. Виявляється, санаторію, як і Євпаторійському дитячому, рішенням російського Генштабу дозволено приймати іноземних громадян. У такій довірі Довгань вбачає очевидний результат «динамічного розвитку» установи за останні 10 місяців (саме стільки він очолює Сакський санаторій). Хоча ветерани оздоровниці знають, що серйозні зрушення на краще розпочались раніше, з 2005 року. Саме тоді за рішенням МО України санаторій перейшов на режим повного госпрозрахунку, відтак майже всі зароблені кошти витрачав виключно на капремонт інженерних мереж, модернізацію лікувальної і діагностичної бази. Про що, між іншим, багато писалось у місцевій і центральній пресі.
Санаторій за України і санаторій, який нині, це як «Лада Калина» і «Мерседес»Ігор Довгань
Проте ці достойні українські здобутки, схоже, для Довганя нічого не варті у порівнянні з новими, російськими. «Щоб вам було зрозуміло, – у менторському тоні наголосив він, – санаторій за України і санаторій, який нині, це як «Лада Калина» і «Мерседес». Якщо б ми упродовж 10 місяців не провели серйозну роботу з оснащення всіх наших підрозділів, то не змогли б отримати ліцензію на 161 вид робіт і послуг, у тому числі 4 види медичної реабілітації. Ми вклали в модернізацію близько 50 млн рублів, придбали 118 одиниць медтехніки. Те, що було за України, застаріло. І по-друге, персонал не знав усіх вимог, стандартів санаторно-курортної допомоги, які існують у Російській Федерації. Ці вимоги жорсткіші. Ми сміливо кажемо: ми йдемо попереду планети всієї. Ми сьогодні позиціонуємо себе як санаторій інноваційної медицини. Ми – перший санаторій у Криму, що на власній базі навчає лікарів (загалом 29) за програмою медичної реабілітації. Зараз завантаженість санаторію сягає 97%. Наступного року ми також плануємо медико-психологічну реабілітацію спецконтингенут (військовослужбовців, які нині проходять службу в Сирії, інших зонах військових конфліктів – авт.)».
Санаторій, виявляється, отримує держзавдання, тобто гарантовану субсидію на лікування й оздоровлення пільговиків, зокрема, військових пенсіонерів (вони сплачують 25%, члени їхніх родин – 50% вартості путівки) лише на 45%. Решту коштів йому потрібно заробити самотужки, за рахунок реалізації комерційних путівок. Заробити доведеться гроші і на комунальні послуги, бо, приміром, за спожиту електроенергію військове відомство переказує санаторію лише 10% від необхідного. Яким буде наступний курортний сезон, Довгань достеменно не відає, хоча у розмові випромінював позірний оптимізм, мовляв, проблем не буде.
Туманні перспективи
Геть туманні перспективи і без того «безталанного» Феодосійського військового клінічного санаторію, що, як-то кажуть, пас задніх і раніше. Серед усіх подібних закладів на півострові через періодичні знеструмлення він потерпає чи не найбільше. До цього додалася ще й низька, менше 15% , завантаженість курортниками. 1 грудня санаторій припинив їх приймати за путівками взагалі і фактично відтепер працює як звичайна платна поліклініка, про що розповів Крим.Реалії його начальник Віталій Доля. «У таких умовах працювати неможливо, – зізнався він. – Але зупинку роботи 1 грудня ми спланували не вчора через вимкнення електрики, а ще на початку 2015 року. Зараз, у міжсезоння, займемось виключно підготовкою матбази. Те, що заробили за сезон, направимо на її покращення. Як для перехідного періоду спрацювали непогано, завантаженість улітку була майже 75%. Вже сформовані бригади зі співробітників санаторію, які будуть підготовкою бази санаторію. Сподіваємось, що 2016 року, коли запрацює енергоміст, ситуація значно поліпшиться. І колектив потрохи усвідомлює, що, крім нас самих, ми більше нікому не потрібні».
З’ясувати ж ситуацію в інших військових санаторіях – виявилось затією марною. Уся інформація разом із всіма контактними телефонами, скажімо, про Судацький та Алупкинський санаторії, міститься лише на сайті місцевого туроператора «Кримтурбюро». У «Кримтурбюро» ж розповіли, що більше року з цими двома санаторіями жодних зв’язків не підтримують. Знають лише одне, що колишній Центр санаторно-курортного лікування ВПС (військово-повітряних сил) України як санаторій більше не працює, відтак людей за путівками не приймає. Відтепер це лише фізкультурно-оздоровча база московського ЦСКА.
Максим Романів, кримський оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
