Російський президент, який так браво почав воєнну операцію в Сирії, чиєю рішучістю та волею так захоплювалися багато західних оглядачів, потрапив у халепу, вважає коментатор газети New York Times. Епохальна битва між «холодильником» і «телевізором» у Росії – поки веде «телевізор», вважають фахівці з російської пропаганди на сторінках журналу Foreign Policy. І на завершення – дискусія у газеті Washington Post про те, хто ефективніше розпоряджається грошима у соціальній сфері: держава чи філантропи? Така дискусія розпочалася через рішення засновника компанії Facebook передати більшість своїх статків на доброчинність.
Оглядач газети New York Times Томас Фрідман зловтішається, адже його прогноз щодо Росії реалізувався. Він, на відміну від своїх колег, не вірив у якийсь «божевільно хитрий план Путіна» у Сирії. Він одразу розумів, що він просто «божевільний». Халепа, до якої потрапив Путін у Сирії лише за два місяці нараховує чималі збитки: 224 людини на літаку з Єгипту, яких, найімовірніше, вбили бойовики «Ісламської держави». Загибель російського пілота, після того як турецькі військові збили російський бомбардувальник, коли той залетів на територію Туреччини. В результаті серйозно підірвані стосунки з Туреччиною, яка підтримує своїх сирійських одноплемінників, яких і бомбардували росіяни.
Тим часом кримські татари, які живуть на півострові, який Путін анексував в України, зуміли заблокувати постачання на півострів електроенергії. А саудівські мусульманські лідери у жовтні оголосили Росії, Ірану та Сирії «священну війну».
Тобто в результаті реалізації своїх «блискучих» планів, Путін має сотні загиблих росіян, яких не приховати, зіпсовані стосунки з Туреччиною і послаблення своїх позицій в Україні, наголошує оглядач газети New York Times. Щоправда він додає, що й на заході поки ще не видно ні волі, ні реального плану, як завершити сирійську кризу, яка послаблює Європу й виявляє слабкість нинішнього американського керівництва.
Епохальну битву в Росії між «телевізором» і «холодильником» виграє «телевізор», пишуть фахівці в галузі російської пропаганди Пітер Померанцев та Натан Ґемстер на сторінках журналу Foreign Policy. У Росії скорочується економіка, зростає інфляція, падає курс рубля, скорочуються доходи населення, зменшуються витрати на медицину, при цьому зростає довіра до армії, до уряду і до президента.
Те, що в Росії, незважаючи на падіння життєвих стандартів, не зростає невдоволення правлінням президента Володимира Путіна, експерти пояснюють винятковою ефективністю російської пропаганди. Але така самозаспокоєність росіян має і зворотній бік, виходячи з досвіду демократичних держав – якщо люди не вимагають від свого уряду, вони нічого і не отримують.
Про ефективність уряду, щоправда в іншому аспекті, розмірковує і Джефф Ґоу з газети Washington Post. Він повідомляє, що рішення Марка Цукерберґа передати 99% своїх акцій в компанії Facebook на благодійність, спричинило поновлення старої дискусії про те, хто краще розпоряджається грошима на соціальні потреби: уряд чи філантропи. Автор наголошує, що до Цукерберґа про такі свої рішення повідомляли інші найбагатші американці, зокрема мультимільярдери Білл та Мелінда Ґейтс, Воррен Баффет. Але європейцям це бажання незрозуміле, адже в них соціальними питаннями опікується держава.
Джефф Ґоу нагадує, що в Америці роль приватних фондів у соціальній сфері надзвичайно велика – в чотири рази більша, ніж в інших індустріально розвинутих державах – і пояснює її тим, що американці можуть вибрати – віддати їх на благодійність чи державі, бо вони можуть списати з податків свої благодійні внески.
Одним із найбільших критиків рішення мільярдерів жертвувати на соціальні потреби є німецький магнат Петер Кремер, який вважає, що те, що роблять американські багатії, є і неефективно, і недемократично. Адже за те, як будуть використовуватися їхні гроші, люди не голосуватимуть.
З іншого боку, приватні ініціативи бувають дуже ефективними у міжнародних програмах. Автор наводить приклад Глобального фонду боротьби з ВІЛ/СНІДом, туберкульозом та малярією. Цей фонд доставив вакцини 250 мільйонам дітей по всьому світу та зумів запобігти, за оцінками, 5 мільйонам смертей. Що ж до новітніх філантропів, Цукерберґа та його дружини Чан, то вони збираються сконцентруватися на поліпшенні життя у власній громаді: на освіті, здоров’ї та «зв’язках між людьми».
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
