У середу 2 грудня в Києві презентували тематичний огляд ситуації з правами людини в умовах окупації – «Переміщення цивільного населення Російської Федерації на окуповану територію України», де зібрані факти військових злочинів. Над виданням працювали Регіональний центр прав людини, Українська Гельсінська спілка з прав людини та експертно-аналітична група CHROT. Результати цієї роботи передадуть на розгляд до Міжнародного кримінального суду, а правозахисники продовжать роботу над збором доказів.
Від самого початку окупації Криму низка правозахисних організацій проводили моніторинг ситуації на півострові і збирали факти порушень прав людини на окупованій території. У зв'язку з ухваленням у вересні 2015 року Україною декларації про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо території Криму, матеріали моніторингових, аналітичних звітів правозахисників набувають значення і вагу доказів військового злочину, відзначають експерти.
«Тепер Міжнародний кримінальний суд зможе здійснювати судове переслідування осіб, винних у здійсненні злочинів Російською Федерацією на території окупованого Криму», – пояснює наслідки рішення Ради керівник адвокаційного центру Української Гельсінської спілки з прав людини Борис Захаров.
«Дуже важливо, що друге звернення України про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду поширюється на всю територію Криму. Це точка зору не тільки наша, а й офісу прокурора міжнародного кримінального суду. Тобто в міжнародних організаціях міжнародних органів правосуддя є розуміння, що Крим – це територія України», – говорить юрист, експерт із міжнародного гуманітарного права Антон Кориневич.
У численних звітах правозахисних місій були накопичені докази військових злочинів Росії на Кримському півострові. Серед них: присвоєння власності, яке не продиктоване військовою необхідністю, примус до служби в лавах армії країни-окупанта без права вибору, напади й викрадання жителів Криму. Однак найбільш жорстоким військовим злочином юристи вважають переміщення російських громадян на окуповану територію України.
«Переселення громадян Російської Федерації на окуповану територію – це той злочин, який мав місце в часи Другої світової війни, це той злочин, який тягне за собою демографічні зміни, зміну складу населення. Це один із найбільш жорстоких військових злочинів, які тільки можна собі уявити», – говорить Антон Кориневич.
Ми будемо постійно подавати відомості до суду. Кожен наш дайджест буде присвячений конкретному злочинуБорис Захаров
«Ми будемо постійно подавати відомості до суду. Кожен наш дайджест буде присвячений конкретному злочину, інформація буде постійно оновлюватися, збиратись і передаватись», – зазначив Борис Захаров.
«Дуже важливо мати такі звіти, як ми отримали сьогодні, і дуже важлива роль наших українських неурядових організацій правозахисних. Спілкуючись із делегацією представників Міжнародного кримінального суду в Києві, ми зрозуміли, що офіс прокурора очікує на інформацію, яку можна буде аналізувати і яку можна буде використовувати для вирішення питання: починати кримінальну справу чи ні», – зазначає Антон Кориневич.
«Колись фашистська Німеччина тримала відповідь у Нюрнберзькому процесі за такі злочини, як переміщення своїх цивільних людей на окуповані території країн, які вона окупувала. Я думаю, діям Російської Федерації також буде дана правова оцінка саме у зв'язку з тим, що вона змінює сьогодні демографічну картину півострова Крим», – поділилася думками радник Міністра з питань інформаційної політики щодо Криму Еміне Джеппар.
За злочини російської влади в Міжнародному кримінальному суді відповідатимуть конкретні особистості, відзначають експерти.
Якщо відкривається кримінальна справа щодо ситуації в Криму, то це можуть бути ордери на арешт представників так званої кримської владиАнтон Кориневич
«Міжнародний кримінальний суд – це індивідуальна кримінальна відповідальність за вчинення міжнародних злочинів, конкретно – військових злочинів. Скажімо, якщо відкривається кримінальна справа щодо ситуації в Криму, то це можуть бути ордери на арешт представників так званої кримської влади, які віддавали розпорядження чи фактично здійснювали ці злочини. І Російська Федерація зобов'язана буде видавати цих злочинців», – говорить Антон Кориневич.
Він також уточнив, що Росія дійсно буде змушена заради збереження власного іміджу видавати осіб, визнаних злочинцями Міжнародним кримінальним судом.
Однак правозахисники не тішать себе надіями на швидкий розгляд кримської кримінальної справи на міжнародному рівні. Приклад Грузії примушує зрозуміти, що такий процес потребуватиме не одного року розслідування.
«2008-го року в Грузії відбувся військовий конфлікт, і оскільки Грузія ще до того ратифікувала Римський статут, Міжнародний кримінальний суд не чекав від них звернення, а відразу почав процедуру попереднього вивчення матеріалів. Він збирав різні свідчення, що зайняло 7 років. І суд тільки місяць тому вирішив перейти до основного розгляду грузинської справи. Це дає розуміння термінів розгляду», – зазначила голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.
Юристи схиляються до необхідності залучення міжнародних судових органів для розслідування «кримської справи»
На етапі попереднього вивчення справи Міжнародний кримінальний суд встановлює два факти: чи дійсно на території держави скоєні злочини, які підпадають під юрисдикцію Римського статуту, і чи здатна держава самостійно провести розслідування та притягнути винних до покарання.
Юристи схиляються до необхідності залучення міжнародних судових органів для розслідування «кримської справи».
