Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»
Кремль, увівши санкції проти Анкари та рятуючи свою репутацію в сирійській авантюрі, у широких очах кримчан перетворився на «несправжнього царя» з фільму «Іван Васильович змінює професію». В одному з епізодів на прохання іноземного посла про повернення кемської волості була надана відповідь: «Цар знає, що робить. Забирайте! Держава не збідніє».
Так зване керівництво Криму ще два дні тому поспішило заявити й відрапортувати, що повністю зупиняє всі проекти з турецькими представниками, які з такою бравадою протягом цього року рекламувались на благо особистого піару Сергія Аксьонова.
Учасниками проектів в обхід законодавства України намагалися стати різні люди з іншого берега Чорного моря, яке, як з’ясувалось насправді, дійсно об’єднує Україну й Туреччину.
Спочатку це були зовсім невідомі таємничі гості зі столиці однойменної турецької провінції Кайсері, які винирнули ніби з табакерки за помахом московської чарівної палички. Вони презентували 21 з наявних 30 проектів і заявляли про створення асоціації бізнесменів Чорномор'я на чолі, чомусь, із творчою літературною особистістю.
Що буде робити тепер пан Унвер після озвучення ним на прес-конференції негарних слів? Також стане в опозицію до батьківщини-Туреччини?
Потім, відродившись раптом, нібито птиця фенікс із попелу, з'являвся маргінальний лідер анкарської фейкової організації кримських татар Унвер Сель (Ünver Sel). Турецька влада штрафувала його за рішенням суду, а кримські татари Стамбулу й Анкари прекрасно пам’ятають, як він організовував та розставляв маркери НЛП на майбутнє, намагаючись очолити створену ним самим радикальну опозицію на противагу першому Всесвітньому конгресу кримських татар. Ця особистість продовжувала періодично мовити з території окупованого півострову з приводу свого виключного представництва «всія» кримських татар. Що буде робити тепер пан Унвер після озвучення ним на прес-конференції негарних слів? Також стане в опозицію до батьківщини-Туреччини, яка потрапила під санкції його російських заступників?
Можна перераховувати й далі…
У цілому в Криму зупинені «близько 30 проектів на загальну суму 500 мільйонів доларів США», заявив ТАСС «віце-прем’єр уряду республіки» Руслан Бальбек, який курує міжнаціональні відносини. Всі прекрасно пам’ятають, де розпочинав свій бізнес цей горе-керівник – у київському представництві турецької компанії «Тез Тур», залишивши там яскраві спогади з приводу грошей, які зникли разом із ним.
Утім, навряд чи на півострові, що залишився без струму, очікували на події, що трапилися після ініціатив «лідера Криму».
Увечері на сайті Кремля оприлюднили указ, який уводив у дію санкції Росії проти Туреччини у відповідь на знищений ВПС ТР під час порушення турецько-сирійського кордону СУ-24М2.
Необхідно вдуматись у назву документу: «Указ про заходи із забезпечення національної безпеки Росії та захист громадян Росії від злочинних та інших протиправних дій і про застосування спеціальних економічних заходів щодо Туреччини».
При детальному розгляді з’ясовується, що Володимир Путін учергове організував істерію у ЗМІ, травлю та залякування Туреччини разом зі всім світовим співтовариством, власне кажучи, виключно в інтересах національної безпеки Російської Федерації, проте за підсумком обмежився лише міні-заходами в галузі виключно власної компетенції. Адже будь-які санкції – палка з двома кінцями.
При цьому, як завжди, він переклав відповідальність на уряд Дмитра Медведєва, який має визначити конкретні суб’єкти-цілі в економічній сфері та серед проектів, які реалізуються спільно з Анкарою. Таким чином, конкретні проекти ще не визначені.
Так, проекти можуть взагалі не закрити, оскільки, як зазначено у підпунктах а) і б) п. 1 – на них накладається «заборона або обмеження», що передбачає юридичну альтернативу. Існує й інший механізм – механізм скасування цих санкцій. Знову уряду доручено «за необхідності вносити пропозиції про зміни терміну дії чи характеру спеціальних економічних та інших заходів, передбачених цим Указом».
Збитки російської економіки просто від уведених, напевно з метою самобичування, санкцій вже вимірюються шестизначними цифрами
Як пишуть у пресі Російської Федерації, збитки російської економіки просто від уведених, напевно з метою самобичування, санкцій вже вимірюються шестизначними цифрами. А вимога не набирати робочих із числа громадян Туреччини звучить як «не набирати виключно нових із такого-то часу».
Поряд із цим, як і в Криму по відношенню до українців і кримських татар, основний удар Москва завдала по свободах та правах уже власних співвітчизників.
Основний удар Москва завдала по свободах та правах власних співвітчизників
Із 1 січня наступного року в односторонньому порядку скасували безвізовий режим між Росією та Туреччиною, але лише для громадян Туреччини та й те тільки для тих, хто не є володарем службових, спеціальних та дипломатичних паспортів.
Цей крок боляче вдарить не лише по громадянам Туреччини. Російська діаспора в Анталії та Анкарі вже висловила своє негативне ставлення з приводу подій, що відбуваються, і навіть виступила в турецьких ЗМІ із закликом до Москви повернутись до мирного формату діалогу з анатолійськими тиграми.
Як реагуватиме на такий крок Анкара, яка є практичним прихильником європейського стилю управління в державі та почне знову розмірковувати, чому це Володимир Путін сам узяв і скасував двосторонню міжурядову угоду про безвізові поїздки?
Завдано невиправну шкоду культурному та міжлюдському обміну через фактичну заборону громадянам Росії як туристам виїжджати до Туреччини. Так, в указі не йде мова про заборону, але запропоновано «рекомендувати». Навряд чи хтось піде проти волі президента.
Росіяни в Туреччині просто не розуміють, що їм робити далі. Тисячі російських жінок, які створили сім’ї та живуть у турецьких містах, матимуть виїхати, щоб потім в’їхати туди, але вже з візою?
Росіяни в Туреччині просто не розуміють, що їм робити далі. Тисячі російських жінок, які створили сім’ї та живуть у турецьких містах, матимуть виїхати, щоб потім в’їхати туди, але вже з візою? Саме так виходить, оскільки указ Володимира Путіна вступає в силу з дня його опублікування. Турецька сторона навіть не встигла провести власне рішення. Тепер не вийде туркам приїхати із дружинами-росіянками до Краснодару та Сочі 31 грудня на новий рік та повернутися назад 10 січня наступного року. Адже з 1 січня необхідно буде мати на руках російську візу!
Примушуючи росіян залишатись на батьківщині та повертатись додому в Росію, розриваючи родинні зв’язки, Володимир Путін, таким чином, напевно, вирішив підготувати першу хвилю мобілізації для формування контингенту в Сирії?
Хоча, в України з Туреччиною всі домовленості залишаються в силі. Та й хто знає, можливо, при в’їзді до Кримк з боку Мелітополя з 1 січня 2016 року ми побачимо довжелезну чергу турецьких бізнесменів. Відповідно до законодавства України, Крим нікуди не дівся та продовжує залишатись українським. Більше того, повноцінно функціонують кримські територіальні органи центральної виконавчої влади нашої країни.
А питання про «посилення портового контролю та контролю із забезпечення транспортної безпеки акваторії російських морських портів в Азово-Чорноморському басейні, у тому числі попередженню незаконного перебування та пересування морських та інших суден в акваторіях російських морських портів?
Розпочавши кримсько-донецьку компанію на хвилі антиєвропейської істерії два роки тому, Москва вже тоді була впевненою, що буде повністю контролювати Азово-Чорноморський басейн
І знову стала зрозумілою витівка Кремля. Виходить, що, розпочавши кримсько-донецьку компанію на хвилі антиєвропейської істерії два роки тому, Москва вже тоді була впевненою, що буде повністю контролювати Азово-Чорноморський басейн. Напевно, навряд чи це можливо, адже існують міжнародні договори, міжнародні організації, зобов'язання Російської Федерації, нарешті, Організація Чорноморського Економічного Співробітництва, Комісія із захисту Чорного моря, Асоціація портових міст Чорноморського регіону тощо.
Депутат законодавчих зборів Санкт-Петербургу Борис Вишневський у блозі «Кого покарав Путін?» на сайті «Эхо Москвы» красномовно описав ситуацію, що складається, до якої жителі Криму були вкинуті через опублікований указ:
«Між тим, Туреччина була єдиною країною, яка постачала продукти до «приєднаного» Криму». Де щойно спалили опудало Ердогана та в превентивному порядку відмовились від торгівлі з Туреччиною. Рівно відповідно до тієї ж логіки «на злість кондуктору піду пішки». Те, що Путін підписав указ, не чекаючи можливої зустрічі з Ердоганом 30 листопада, скоріше за все, не обіцяє нічого хорошого від цієї зустрічі… Якщо вона тепер взагалі відбудеться».
У свою чергу, в мережі набирає кількість перепостів оригінальна думка, повідомлення про яку наводимо нижче дослівно:
«Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган може надати дуже сильну підтримку президентові Путіну. Таку думку висловив російський блогер Слава Рабинович. Він зазначив, що 1 січня 2016 року українсько-російський кордон має перейти під контроль Києва та Москви, президент Порошенко може офіційно попросити президента Ердогана про допомогу у збереженні територіальної цілісності України, так як це зробив Асад, попросивши Путіна. Це ж зовсім у рамках міжнародного права. І тоді ніяких «ДНР» та «ЛНР» не буде, а Путіна не наздоженуть нові санкції. Тобто, Ердоган допоможе Путіну. Щоб відновити територіальну цілісність України, доведеться повернути Крим. Ердоган і тут може допомогти. Задоволені будуть і Україна, і кримські татари, і Путін, з якого буде знято ще кілька санкцій. Це все до того, пише Рабинович, що навіть у такій безвихідній ситуації є все ж вихід, який порадує всіх».
Складається враження, що Москва продовжує за інерцією керуватись геополітичними стратегіями минулої доби. «Однак», – як говорив Михайло Леонтьев, світ змінився, і сьогодні намагатися грати у великі світові шахи, тим більш білими фігурами, але за правилам, викладеними Карлом Хаусхофером, – це рівнозначно перетворенню на фашистську імперію того часу.
Як бути тепер керівникам так званої кримської верхівки, які затівали заколот? Над Україною – закрите небо, до турецької Анталії – не поїдеш
Як бути тепер керівникам так званої кримської верхівки, які затівали заколот? Над Україною – закрите небо, до турецької Анталії – не поїдеш. Доведеться летіти до Нікарагуа, чиїх студентів так бадьоро й швидко збирались навчати у вишах окупованого півострова.
А прем’єр-міністр Ахмет Давутоглу, тим часом, разом із європейським президентом Дональдом Туском успішно спробували провести в Брюсселі довге рокірування на саміті Туреччина-ЄС, тематика якого також залишалася нерадужною та небездоганною. У випадку продовження ескалації на сирійській шаховій дошці, цунамі з біженців може повністю накрити півконтиненту Євразія.
Повертаючись до питання про геополітику як науку (за Хаусхофером – КР), варто зазначити, що ідеї євразійства та регіоналізму в самій Росії у світлі останніх подій можуть бути піддані ревізії.
Буквально днями стали з’являтись повідомлення про відродження претензій Татарстану на статус окремої держави, заборону російським мінкультом суб’єктам федерації брати участь у культурних заходах ТюрКСОЙ під егідою Туреччини, а також початок КТО (контртерористичної операції – КР) у Дагестані, звідки нещодавно навіщось доставили до Криму мобільні комплекси для інформування людей.
Туреччина, граючи чорними та перебуваючи під повторним «гарде», може поставити мат у три ходи.
Рудольф Медведь, експерт Кримського незалежного Центру політичних дослідників і журналістів
Думки, викладені у рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
