Київ – Сьогодні, 23 листопада, Верховний суд Російської Федерації розглянув апеляційну скаргу на вирок українському режисеру Олегу Сенцову та активісту Олександру Кольченку та залишив у силі рішення Північно-Кавказького суду. Напередодні засідання суду адвокат Олександра Кольченка Світлана Сидоркіна в інтерв'ю для Крим.Реалії спрогнозувала, яким буде рішення і розповіла, від чого залежить звільнення кримських політв'язнів.
– Чого вимагає захист в апеляційних скаргах? Чим ви обґрунтовуєте свою позицію?
– В апеляційних скаргах ми посилаємося на те, що кваліфікація, яку поставили нашим підзахисним, зібраними доказами у кримінальній справі не знайшла свого підтвердження. Наша позиція заснована на тому, що склад осудного їм злочину не знайшов свого підтвердження при розгляді цієї справи. Тому в підсумковій резолютивній частині апеляційних скарг ми просимо своїх підзахисних виправдати.
– Наскільки ймовірно, що їх виправдають?
– Якщо говорити про перспективи розгляду, з юридичної точки зору, ми вважаємо, що ми праві. Але сьогодні російське законодавство і російські суди в більшості своїй мають обвинувальний ухил. Тому ми не маємо ілюзій щодо того, що вирок може бути змінений, незважаючи на те, що ми вважаємо себе правими в цій ситуації. Я вважаю, що вирок, швидше за все, залишать без змін.
– Чи будуть присутні Сенцов і Кольченко на суді особисто?
– Буквально 3 дні тому я була в Ростові-на-Дону, і мене не допустили в СІЗО до Олександра Кольченка, мотивуючи тим, що в СІЗО був слідчий день. Олександра я не побачила. Він і Олег зараз знаходяться в СІЗО в Ростові-на-Дону. Обидва вони писали заяви про участь у розгляді в суді апеляційної інстанції. Я вважаю, що участь їх у розгляді апеляційних скарг у суді буде забезпечена шляхом конференц-зв'язку.
– Чи не порушує це їхні права?
– З точки зору букви закону, не порушує. Але, я вважаю, що, враховуючи серйозність осудного їм злочину, найбільш доцільним все-таки була б їх особиста участь безпосередньо в залі Верховного суду. Для того, щоб вони могли повноцінно здійснювати свій захист і бути учасниками процесу.
– Наскільки можливе те, що їх навмисно залишили в Ростові-на-Дону?
– Ні, це не є навмисною дією. Зараз засоби масової комунікації досить широко використовуються в російських судах. І дуже часто при розгляді апеляційних скарг, касаційних скарг використовується відеозв'язок.
– За вашими словами, вирок, швидше за все, залишать без змін. Але після вироку Північно-Кавказького суду уряди багатьох країн, міжнародні організації різко засудили репресії щодо Сенцова і Кольченка. Невже такий резонанс ніяк не вплине на рішення апеляційного суду?
– Враховуючи сьогоднішні взаємини між Україною і Росією, вирішення долі хлопців буде залежати, насамперед, від волевиявлення держав. І вплив медійного простору та громадськості на вирішення долі хлопців на цьому етапі відіграє істотну роль.
– На ваш погляд, наскільки ймовірно, що буде ухвалене політичне рішення і Сенцова та Кольченка обміняють або відправлять відбувати покарання в Україні?
– Я вважаю, що в цій ситуації для України настає година «ікс», коли вона має показати своє ставлення до своїх громадян, які знаходяться на території Російської Федерації. Для вирішення питання подальшої долі Олега Сенцова та Олександра Кольченка є два варіанти. Перший шлях – політичний. Якщо обидві держави домовляться зробити який-небудь обмін ув'язненими, які перебувають на території України і на території Російської Федерації.
Другий варіант регламентований законом. При цьому варіанті Олег Сенцов і Олександр Кольченко можуть при узгодженні з міністерствами юстиції України й Росії в рамках статті 3 Конвенції бути спрямовані для відбування покарання в Україну, громадянами якої вони є. Яке буде ухвалене рішення, залежатиме від обох країн.
– Як себе почуває Олександр? У нього все гаразд зі здоров'ям?
– На жаль, до приїзду в Київ я не змогла зустрітись із Олександром, але бачила його місяць тому. Наскільки мені відомо, зі здоров'ям у нього все в порядку. Скарг від нього не надходило. Єдине, він у нас дуже худий. У нього нестача ваги, і при знаходженні в СІЗО «Лефортово» йому навіть призначали додаткове харчування. Додатково давали згущене молоко і вершкове масло на відміну від інших ув'язнених. Але в СІЗО Ростова-на-Дону харчування погане. У нього і так була нестача ваги, а зараз він ще більше схуд. Це видно візуально, і він сам каже, що це відчуває.
– А як морально він себе почуває, наскільки стійко переживає труднощі?
– Виходячи з минулого спілкування, можу сказати, що Олександр духом не падає, вважає себе громадянином України. І дуже сподівається, що його як громадянина України в цій ситуації не залишать у забутті. І Україна буде захищати його інтереси і допомагати йому в цій ситуації. Він дуже вірить у жителів своєї країни, мовою якої він продовжує розмовляти і читати.
