Два місяці блокади Криму: успіхи і провали

Київ – На адміністративному кордоні з Кримом уже майже два місяці триває безтермінова акція «Громадянська блокада». За цей час на півострів не заїхати жодна фура з товарами, проте всі вимоги протестувальників, звернені до російської та української влади, залишаються невиконаними. Незважаючи на це, учасники акції не мають наміру залишати своє наметове містечко і погрожують домогтись енергетичної блокади, навіть якщо український уряд не припинить постачати електрику до Криму.

«Громадянська блокада» розпочалась 20 вересня. Цього дня учасники кримськотатарського національного руху, народні депутати та учасники добровольчих батальйонів заблокували проїзд для вантажного транспорту, що везе товари до Криму. За тиждень фури, які скупчились на адміністративному кордоні, розвернулись і повезли свої вантажі назад.

Однак учасники акції пішли далі і розпочали перевірки легкового транспорту. Наразі вони зупиняють на своїх блокпостах усі без винятку машини, перевіряють у водіїв і пасажирів документи, а також оглядають речі.

Змінився і склад учасників акції – тепер тут, здебільшого, бійці добровольчих батальйонів «Азов» і «Правий сектор».

Незмінними поки залишаються тільки вимоги акції до російської влади. Це звільнення кримських політв'язнів, припинення тиску на незалежні ЗМІ, безперешкодний в'їзд для міжнародних спостерігачів на територію півострова, припинення репресій щодо кримських татар.

З Іслямова роблять Басаєва

Замість виконання вимог «блокади» російські силовики порушили кримінальні справи проти учасників акції і влаштували серію обшуків на підприємствах Іслямова, а також у будинках колишніх керівників телеканалу ATR.

Силовики 2 листопада увірвались до офісів підприємства «СімСітіТранс» і ATR у Сімферополі, додому до екс-гендиректора першого кримськотатарського телеканалу Ельзари Іслямової, журналістки Лілі Буджурової, а також у московський будинок Іслямова, де мешкав його син.

«Щодо всіх осіб, хто влаштував так звану блокаду Криму, хто скоїв діяння проти прав і свобод наших громадян, проти інтересів нашої держави та Республіки Крим, хто порушив вимоги чинного законодавства, будуть ухвалені процесуальні рішення, і Ленур Іслямов – не виняток! Вони всі будуть притягнуті до встановленої законом відповідальності!» – обґрунтувала дії силовиків російський прокурор Криму Наталія Поклонська.

У день проведення обшуків кримське управління ФСБ оголосило про порушення кримінальної справи проти Ленура Іслямова. При цьому, в чому саме підозрюють бізнесмена, у прес-службі не уточнили.

12 листопада на прес-конференції в Києві Ленур Іслямов повідомив, що кримінальна справа проти нього за своїм змістом ідентична тим, що раніше порушували відносно президента самопроголошеної Чеченської республіки Ічкерія Джохара Дудаєва і лідера чеченських бойовиків Шаміля Басаєва.

«За цими статтями, природно, не лише Інтерпол, але і спецслужби всього світу зобов'язані вносити до чорних списків. Я не знаю, як вони будуть розвиватись. Після того, як я став онуком Шаміля Басаєва і проповідником ідей Джохара Дудаєва, прихильником Меджлісу і проукраїнським активістом, природно, до мене всі ці вимоги будуть висунуті плюс ще якісь економічні, які, як я зрозумів, зараз збираються», – повідомив Іслямов.

Українські правоохоронні органи оперативно відреагували на переслідування Іслямова в Криму. 2 листопада прес-служба МВС України оголосила про порушення двох кримінальних проваджень за фактом «незаконного проникнення в житло батьків директора кримськотатарського телеканалу ATR Ленура Іслямова, а також перешкоджання законній діяльності громадських організацій, які виступають проти окупації Криму».

Ціни підвищились незначно

Після того, як вантажівки з українськими товарами перестали заїжджати до Криму, лунали різні думки з приводу того, як це позначиться на економіці півострова. Одні стверджували, що насувається значний продовольчий дефіцит, інші – що кримські споживачі взагалі не відчують на собі наслідків блокади.

Днями вперше опублікували економічний аналіз динаміки роздрібних і оптових цін у Криму з початку блокади. Засновники проекту VoxUkraine – доцент Каліфорнійського університету Юрій Городниченко і викладач Шеффілдського університету Олександр Талавера – використовуючи інформацію сімферопольського Агромаркету «Привоз», простежили, як вплинула акція на «кордоні» Криму на економічну ситуацію. Детально проаналізувавши динаміку цін, вони прийшли до висновку, що з початку блокади вони, в середньому, зросли на 10 відсотків.

«Блокада є ефективною у тому сенсі, що вона дійсно викликала підвищення цін на харчові продукти в Криму: вони зросли приблизно на 10 відсотків більше, ніж на «материковій» Україні. Ймовірним є подальше підвищення цін у Криму. Проте вплив блокади вбачається не дуже значним і, ймовірно, нездатним істотно вплинути на політичну ситуацію на окупованому півострові», – вважають автори дослідження.

У відповідь на цю інформацію заступник гендиректора ATR Айдер Муждабаєв, який раніше керував прес-центром «Громадянської блокади», сказав, що організатори акції ніколи не ставили за мету влаштувати продовольчу кризу в Криму. За його словами, ідея блокади полягає в тому, щоб вплинути, в першу чергу, на українську владу, представники якої мають комерційні відносини з російським керівництвом півострова.

«Зрозуміло, що Росія не відпустить Олега Сенцова і Надію Савченко через те, що ціни на продукти в Криму зростуть. Якщо вже так розібратися, російській владі абсолютно все одно, за якою ціною її громадяни щось купують. Якщо там ціни зростуть у три рази, то це російської влади ніяк не стосується. Вони ростуть в усій Росії, і добробут народу падає», – сказав він.

Тим не менш, на думку Муждабаєва, економічні санкції з боку країн Заходу та України можуть вплинути на масштаб репресій.

Учасники блокади неодноразово вимагали від Верховної Ради України скасувати закон про вільну економічну зону «Крим», що дозволяє вести бізнес на території півострова і вільно завозити і вивозити звідти товари. Однак законопроект про скасування цього закону досі не розглядався парламентом.

«Енергетична блокада» своїми руками

Від самого початку акції її лідери говорили, що слідом за товарною блокадою йтиме енергетична. Більше того, народний депутат України Мустафа Джемілєв повідомляв, що постачання електроенергії до Криму будуть припинені ще в жовтні, проте цього так і не відбулось. Експерти в галузі електроенергетики неодноразово відзначали, що якщо Україна знеструмить півострів, то Росія у відповідь неминуче «вимкне світло» у східних областях країни.

Проте нещодавно ситуація змінилась. Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин оголосив, що Україна більше не залежить від російських енергопостачань, оскільки в країні зменшилось споживання електрики і був запущений додатковий енергоблок Рівненської АЕС.

У відповідь на цю заяву лідери «Громадянської блокади» Криму вкотре зажадали припинити подавати півострову електроенергію. В іншому випадку Ленур Іслямов пригрозив зняти свою охорону з енергетичних об'єктів на «кордоні», що, за його словами, дозволить якимсь активістам пошкодити їх.

«Ми ж тут все-таки охороняємо територію. Ми на цій території стоїмо, ми цю територію об'їжджаємо. У нас тут нагляд є. Тому ми, природно, не будемо перешкоджати, ми знімемо нагляд, ми підемо від усіх цих стовпів убік. І, природно, залишимо цю можливість будь-яким активістам, які заїжджають з Криму або звідкись ще, це зробити», – сказав Іслямов на прес-конференції.

Після початку блокади електроопори на адмінкордоні ушкоджувались регулярно. Перший раз це сталось 6 жовтня, другий – 20 жовтня. У відповідь українська міліція порушила кримінальні провадження за статтею «Умисне пошкодження об'єктів електроенергетики».

Причому в нещодавньому інтерв'ю для Крим.Реалії начальник УМВС Херсонської області Артур Меріков сказав, що згідно з однієї з основних версій слідства, підрив могли вчинити особи, які хотіли дискредитувати блокаду.

«Це особи, які хочуть дискредитувати акцію. Це одна з версій. Також особи, які мають бойовий досвід і досвід поводження з вибуховими пристроями, адже під час останнього мінування опори нашому вибухотехніку довелось дуже попітніти, щоб розмінувати. Це не звичайний обиватель зробив», – сказав Меріков.

Також він повідомив, що від містян, які перетинають адміністративний кордон, до міліції надійшло 60 скарг на дії учасників блокади. Правозахисники також неодноразово говорили, що учасники добровольчих батальйонів не уповноважені зупиняти та оглядати легкові автомобілі. Однак, за версією МВС, учасники акції не порушують законодавство України, і ніхто з них не був притягнутий до відповідальності.