Київ – На початку березня 2014 року два учасники Майдану з міста Рівного Іван Бондарець і Валерій Ващук вирушили до Криму допомагати проукраїнському руху. Після приїзду до Сімферополя вони зателефонували рідним і сказали, що їх затримала міліція. Після цього вони не виходили на зв'язок, і що з ними сталось – досі невідомо. Крим.Реалії, продовжуючи серію публікацій «Без сліду і слідства», в яких розповідають про людей, зниклих на півострові, спробували з'ясувати, за яких обставин зникли два українці.
Бондарець і Ващук були учасниками 40-ї сотні самооборони Майдану. 6 березня вони зателефонували своїм родичам і повідомили, що їдуть до Криму. Наступного дня Іван Бондарець телефоном розповів своїй матері Людмилі Олександрівні, що рано вранці їх затримали міліціонери. Він телефонував їй з нового номера, оскільки стару сім-карту йому зламали при затриманні.
«Він сказав, що їх випустили. Це було о 9 годині. Я питаю: що ви, де ви? Він сказав, що його має зустріти координатор. Я його особливо не розпитувала і не надавала цьому значення. Я знала, що прийду з роботи, звільнюсь і перетелефоную», – розповіла Людмила Олександрівна кореспонденту Крим.Реалії.
Однак, коли вона зателефонувала йому, прийшовши з роботи, телефон Івана був вимкнений. І за минулі півтора роки вона більше жодного разу не чула голос свого сина.
Аналогічна розмова вранці 7 березня відбулась між товаришем Івана Валерієм Ващуком і його сестрою Світланою. Він також повідомив їй про затримання на вокзалі, а також про те, що вони мають зустрітися з якимсь координатором. У розмові з сестрою Валерій теж сказав, що вони вийшли на перон з розгорнутим українським прапором у руках.
«Він сказав, що вони підуть і куплять собі поїсти і покурити, і він мене набере пізніше. Він мене не набирає. Близько дев'ятої я йому сама почала телефонувати, але відтоді він був постійно поза зоною. Але близько 11-ти прийшла смс про те, що він у мережі. Це мої здогади, але я думаю, що він тихенько хотів увімкнути телефон, і я його відразу набрала, але він знову був не в мережі. І відтоді ні слуху ні духу», – сказала Світлана.
«Вирушив до Криму протистояти несправедливості»
Сестра Валерія розповіла, що її брат був прихильником вступу України в ЄС і намагався активно брати участь у Майдані. Він був на головній площі української столиці і в ніч з 29 на 30 листопада, коли протестувальників жорстоко розігнали бійці спецпідрозділу «Беркут».
«Його «беркутівці» зловили, а він просто розстібнув курточку. Він втік, а курточка у них залишилась. З вона так і не знайшлась, хоча там були і телефон, і документи», – розповіла Світлана.
За весь час протестів на Майдані Валерій приїжджав додому всього один раз, коли застудився. Так і не долікувавшись, він вирушив назад у Київ і в підсумку заробив запалення легенів. Ващук повернувся до Рівного відразу після розстрілів учасників Майдану на вулиці Інститутській.
«Усіх цих хлопців якраз ховали. Він лежав на ліжку і плакав. Казав, що не може тут бути і поїхав назад до Києва. Сказав, що за тиждень сто відсотків повернеться додому, що буде на 8 березня», – сказала сестра Валерія.
Однак за тиждень російські військові почали захоплювати адміністративні будівлі в Криму, тож Ващук вирішив відкоригувати свої плани. Він вирушив на півострів, щоб надавати допомогу проукраїнському руху.
Його товариш Іван Бондарець, з яким він поїхав до Криму, не був настільки активним учасником Майдану. Ще на початку березня він був у себе вдома в Рівному. Сотник 40-ї сотні самооборони Роман Семчишин повідомив, що Іван став брати участь у протестах за тиждень до повалення Януковича.
«Він прийшов до нас, бо був знайомим Валерія, і ставлення до нього було як до людини, яку привів Валерій. А Валерій був дуже активним хлопцем, енергія з нього так і перла. Він непосидючий, непростий в управлінні, але вписався в команду. Він смілива людина, рішуча, солідарна і компанійська», – розповів сотник.
Ващук вирішив вирушити до Криму саме тому, що був дуже ініціативним і прагнув протистояти несправедливостіРоман Семчишин
Семчишин вважає, що Ващук вирішив вирушити до Криму саме тому, що був дуже ініціативним і прагнув протистояти несправедливості. За словами сотника, Валерій та Іван планували зупинитись у Криму у свого товариша, а гроші на квитки їм дав випадковий знайомий, який також був учасником Майдану.
Семчишину невідомо, за яких обставин пропали Ващук і Бондарець і хто є тим загадковим «координатором», на зустріч із яким вони збирались до свого зникнення. Сотник знає тільки те, що до Криму його товариші вирушили у військовій формі, про всяк випадок вони везли з собою бронежилети.
Справа за статтею «Умисне вбивство»
Нещодавно Рівненський міський суд офіційно визнав Івана Бондарця зниклим без вісті. Адвокат Борис Савчук, який допомагав родині Івана писати позовну заяву, пояснив, що це було зроблено для того, щоб дружина активіста могла отримувати виплати від держави.
«Суд визнав його безвісти зниклим. Ми виходили з того, що він був відсутній більше року, і з цієї причини законодавство України дозволяє визнати його безвісти зниклим. Це дає його родичам певні доплати», – пояснив адвокат.
Мати Бондарця працює в дитячому садку, а дружина донедавна була безробітною. Вона отримувала трохи більше тисячі гривень соцвиплат, і на ці гроші їй доводилось жити самій і забезпечувати маленьку доньку. Зараз їй вдалось підшукати роботу на місцевому ринку.
Без основного годувальника залишилась і мати Валерія Ващука. Також у нього залишилася цивільна дружина з дитиною, проте вона за час його відсутності вийшла заміж. Близьким Ващука так і не вдалось дізнатись жодної інформації про обставини зникнення хлопців.
Вони звернулись із заявами в міліцію ще в квітні минулого року, і слідчі УМВС Херсонської області порушили кримінальне провадження за статтею 115 Кримінального кодексу України «Умисне вбивство».
Сьогодні місцеперебування обох чоловіків не відоме. Зараз не можна встановити, живі вони чи ніІнна Березовська
«Була проведена серія слідчих дій. Однак сьогодні місцеперебування обох чоловіків не відоме. Зараз не можна встановити, живі вони чи ні. Ми не можемо цього стверджувати. Є така процедура: у разі безвісти зниклих людей відразу відкривається виробництво за 115-ю», – повідомила у коментарі для Крим.Реалії прес-секретар УМВС Рівненської області Інна Березовська.
При цьому вона не уточнила, які саме слідчі дії проводились рівненськими міліціонерами.
Кримська «самооборона» під підозрою
Російські силовики жодного разу не згадували про Валерія Ващука та Івана Бондарця, і жодних повідомлень про те, що вони оголошені в розшук, від них не надходило. Прес-секретар МВС Росії у Криму Ольга Кондрашова відмовилась коментувати тему зникнення активістів і запропонувала кореспонденту Крим.Реалії написати інформаційний запит.
Правозахисники припускають, що Ващука і Бондарця могли викрасти представники кримської «самооборони». За словами активістки ініціативи «Євромайдан-SOS» Марії Томак, на це вказує те, що в березні дуже багато громадських активістів і учасників проукраїнського руху потрапляли в полон до цього парамілітарного формування.
Людей викрадали на кордоні між Кримом і материковою Україною. У цьому брали активну участь працівники колишнього спецпідрозділу «Беркут»Марія Томак
«Нам відомо про досить велику кількість таких випадків, і, як правило, вони не ставали публічними і дуже резонансними. Людей викрадали на кордоні між Кримом і материковою Україною. У цьому брали активну участь працівники колишнього спецпідрозділу «Беркут», – сказала Томак у коментарі для Крим.Реалії.
За її словами, у випадку якщо Ващук і Бондарець вийшли на перон в Сімферополі з розгорнутим українським прапором, вони мали небагато шансів на те, що їх не затримають.
«Коли йдеться про такий термін зникнення людей, у мене, на жаль, великі сумніви щодо того, що вони живі», – зазначила активістка.
Марія Томак вважає, що українські правоохоронні органи мають докласти максимум зусиль для того, щоб розслідувати їхнє зникнення. Активістка висловила надію на те, що громадськість і сім'ї зниклих одного разу дізнаються, що ж все-таки сталося з Іваном та Валерієм.
