Київ – На місцевих виборах, які відбудуться в Україні 25 жовтня, кримчани голосувати не будуть. На півострові, само собою, голосування не буде, а на материку вимушеним переселенцям без постійної реєстрації за межами Криму відмовлено в праві вибирати представників місцевих громад. Однак при цьому деякі кримчани все-таки вирішили висунути свої кандидатури на майбутніх виборах. Кореспондент Крим.Реалії нарахував сімох вихідців із півострова, які балотуються в мери і депутати в різних регіонах України.
На виборах до Одеської обласної ради вирішив спробувати свої сили кримчанин Арсен Жумаділов, який раніше очолював офіс Уповноваженого президента України у справах кримськотатарського народу, а зараз є головою Біляївського району Одещини.
«Я балотуюся в окрузі №14. Це Біляївський район, сім сільрад, включно з українським Придністров'ям. Я йду від партії «Блок Петра Порошенка», будучи членом команди Міхеїла Саакашвілі», – повідомив він Крим.Реалії.
У разі своєї перемоги на виборах Жумаділов не збирається залишати пост районного голови, оскільки, згідно з українським законодавством, депутатську діяльність можна поєднувати з роботою у виконавчій владі.
«Депутатський мандат мене посилить, тому що мені буде легше працювати на рівні області з питаннями, що пов'язані з моїм районом. Це стосується фінансових питань, участі у програмах, проектах, пілотах», – сказав Жумаділов.
Другим завданням його потрапляння в депутатський корпус Одещини, за словами глави Біляївського району, є створення сприятливого фону в обласній раді для діяльності губернатора Михеїла Саакашвілі.
Бізнесмен і учасники АТО
До Херсонської обласної ради балотується екс-депутат міськради Севастополя Василь Зеленчук. В одному з округів його висунула Радикальна партія Олега Ляшка.
«Мені імпонує радикальна позиція Ляшка. Я бачу, що сьогодні в країні ніхто нічого не робить, окрім базікання», – обґрунтував кандидат свій вибір політичної сили.
За словами Зеленчука, він вирішив балотуватися саме в Херсонській області, оскільки більше 15 років на її території працюють сільськогосподарські підприємства, які йому належать.
Тут мій другий дім, я тут знаю дуже багато людей. Тут близько 400-500 осіб працюють на моїх підприємствахВасиль Зеленчук
«Тут мій другий дім, я тут знаю дуже багато людей. Тут близько 400-500 осіб працюють на моїх підприємствах. Я будую тут дві церкви, я допомагаю школам, дитячим садам, сільським радам, людям», – сказав він.
Крім Зеленчука, від Радикальної партії до Херсонської облради балотується ще один севастополець. Це Валерій Волохов – професійний військовий, який близько року служив у зоні АТО.
За мандат депутата Львівської обласної ради бореться севастополець Тимур Баротов, який також за родом діяльності є військовим. Його кандидатуру в 13 окрузі на Львівщині висунув Народний Рух України. У коментарі для Крим.Реалії він сказав, що в разі перемоги захищатиме в обласній раді інтереси переселенців.
«Я сюди вивіз родину. І проблемами переселенців, і проблемами АТО хтось має займатися. Це напрямок, в якому я буду працювати», – сказав Баротов.
Націоналіст-арештант і вчений
До міської ради міста Рівне балотується учасник кримського євромайдану Євген Новицький, який виїхав із Криму після подій березня 2014 року. Він пішов на вибори від молодої право-ліберальної партії «Сила людей». У коментарі для Крим.Реалії Євген пояснив своє рішення піти в депутати тим, що відчуває себе частиною місцевої громади і хоче бути її представником в міськраді.
Я живу в Рівному, я дихаю повітрям в Рівному, я працюю в Рівному, я сплачую податки в Рівному, я працюю на це місто. Я вважаю себе більш ніж членом місцевої громадиЄвген Новицький
«Я живу в Рівному, я дихаю повітрям в Рівному, я працюю в Рівному, я сплачую податки в Рівному, я працюю на це місто. Я вважаю себе більш ніж членом місцевої громади», – сказав він.
У Закарпатті балотуються двоє кримчан, які представляють партію «Свобода». Колишній голова кримського відділення цієї політсили Олександр Болтян висунув свою кандидатуру на пост мера міста Перечин, а екс-нардеп від «Свободи» євпаторієць Едуард Леонов є одним із претендентів на крісло міського голови Ужгорода.
Особисто займатись передвиборною агітацією Леонов зараз не може. Він є одним із підозрюваних у справі про вибух гранати біля стін Верховної Ради України, в результаті якого загинули троє нацгвардійців і близько 150 людей були поранені. Печерський районний суд ухвалив рішення утримувати його під домашнім арештом до 30 жовтня на період слідства.
Сам Леонов своєї провини не визнає і вважає санкцію суду політичним замовленням проти нього особисто і партії «Свобода».
Серед кандидатів до міської ради Києва також не обійшлося без кримчан. Українська республіканська партія висунула в одному з округів Ігоря Кирющенка – працівника Національної академії наук, який до весни 2014 року очолював севастопольське відділення УРП. У його агітаційних листівках сказано, що кримські події змусили його зайнятись політикою на материковій частині України.
Чому мало кримчан-кандидатів?
Після того як Росія взяла півострів під військовий і адміністративний контроль, на материк виїхала велика кількість громадських працівників і політиків. Однак, як видно з вищевикладеного, з них тільки одиниці вирішили балотуватися на місцевих виборах. Кримчани не хочуть висувати свої кандидатури з різних причин. Наприклад, один із лідерів кримського євромайдану Андрій Щекун для себе вирішив, що якщо він продовжує займатись кримським питанням, то йому нічого робити в місцевих радах материкової України.
«Якщо ти береш участь у місцевих виборах, значить ти інтегруєшся в співтовариство, яке хочеш представляти. Тоді ти Кримом вже не можеш займатися, там є інші виклики, інші проблеми, якщо ти представляєш інтереси цих виборців. А я не маю права їх обманювати, якщо буду займатися Кримом, використовуючи їх довіру», – сказав активіст.
Політтехнолог, автор проекту Free Crimea Тарас Березовець вважає, що кримські активісти та політики більш активні на загальнонаціональному рівні, а у місцевих виборах практично ніхто з них не бачить сенсу брати участь.
«Напевно, для якихось людей це невеликий рівень. А інші вважають, що сьогодні бути депутатом досить соромно, краще бути громадським активістом, ніж політиком місцевого рівня», – пояснив експерт.
За спостереженнями Березовця, самі партії неохоче беруть до своїх списків переселенців із Криму та східної України, що виявилося на минулих парламентських виборах. Експерт вважає, що це також може бути причиною того, що так мало вихідців із півострова зараз висунули свої кандидатури.
