Київ – У Нью-Йорку тривають дебати на 70-й сесії Генеральної Асамблеї ООН за участю світових лідерів. Однією з ключових тем обговорення цього року стала політична криза в Україні. Щодо цього вже висловилися президенти Росії та США. Кореспондент Крим.Реалії з'ясував думку кримських політиків, громадських активістів та експертів про виступи Барака Обами, Володимира Путіна та Петра Порошенка.
Першими з трибуни Генасамблеї ООН виголосили свої промови президенти Бразилії та США. Американський лідер Барак Обама окремо торкнувся теми україно-російського конфлікту і анексії Криму зокрема. Він підкреслив, що його країна не може залишатися осторонь, коли грубо порушуються суверенітет і територіальна цілість України.
Ми не можемо залишатися осторонь, коли грубо порушується суверенітет і територіальна цілісність держави. Якщо такі дії не матимуть наслідків, то це може трапитися з будь-якою іншою державою, представленою тутБарак Обама
«Розглянемо анексію Криму Росією та подальшу агресію на сході України. Америка має не так багато економічних інтересів в Україні. Ми визнаємо глибоку і складну історію між Росією та Україною. Але ми не можемо залишатися осторонь, коли грубо порушується суверенітет і територіальна цілісність держави. Якщо такі дії не матимуть наслідків, то це може трапитися з будь-якою іншою державою, представленою тут», – сказав Обама, звертаючись до делегатів.
Він підкреслив, що санкції є відповіддю країн Заходу на військову агресію Росії, а не бажанням повернутися у часи «холодної війни».
Російський президент Володимир Путін на відміну від американського колеги у своєму виступі не торкався подій у Криму. Якщо не рахувати того, що на початку промови згадав про Ялтинську конференцію 1945 року, яка, як сказав російський лідер, відбувалася в «нашій країні».
«Ялтинська система була дійсно вистраждана, оплачена життями десятків мільйонів людей, двома світовими війнами, які прокотилися планетою в двадцятому столітті. Будемо об'єктивні, вона допомогла людству пройти через бурхливі, часом драматичні події останніх десятиліть, вберегла світ від масштабних потрясінь», – зазначив Путін.
Торкнувся він і теми збройного конфлікту на сході України. Російський президент сказав, що в 2014 році зовнішні сили скористалися невдоволенням українців своєю владою і спровокували збройний переворот. Його підсумком, за словами Путіна, стала громадянська війна.
«Ми переконані: припинити кровопролиття, знайти вихід з глухого кута можна тільки при повному, сумлінному виконанні мінських угод від 12 лютого поточного року. Погрозами, силою зброї цілісність України не забезпечити, а потрібно це зробити. Потрібне реальне врахування інтересів і прав людей на Донбасі, повага до їх вибору», – сказав Путін.
На Генасамблеї ООН виступив і український президент Петро Порошенко. З трибуни він розкритикував агресію Росії відносно до України і закликав міжнародних партнерів допомогти відновити економічну і соціальну інфраструктуру, зруйновану з вини Кремля.
«В результаті зрадницької російської анексії українського Криму та агресії на Донбасі тисячі людей були вбиті. Була зруйнована критично важлива інфраструктура. Україна втратила близько 1/5 свого економічного потенціалу», – сказав Порошенко.
Джелял: Світ засудив Росію
До саміту багато кримчан непокоїлися через те, що у західних країн вже немає принципової позиції щодо України і вони готові домовлятися з Путіним. Проте європейські лідери і навіть глава КНР Сі Цзиньпін виступили із засудженням тієї позиції, яку зайняла Росія. Так прокоментував проміжні результати Генасамблеї ООН перший заступник Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял.
«Путін міркував в термінах часів «холодної війни». Схоже, що вся його промова зводилася до того, що чому США можна, а мені не можна? Чим ми гірші, чому їм дозволено, а нам ні? У той час, як інші країни більше говорили про принципи міжнародної взаємодії, про те, що не можна допускати деякі речі», – сказав Джелял.
За словами заступника голови Меджлісу, дуже важливим є те, що і Порошенко, і Обама у своїх виступах говорили про Крим. Як вважає Джелял, це демонструє, що світ розуміє: збройний конфлікт в Україні розпочався з Криму, і там він і має закінчитися.
Народний депутат України попередніх скликань, голова кримського відділення партії «Батьківщина» Андрій Сенченко, коментуючи виступи світових лідерів на Генасамблеї ООН, зазначив, що доля України зараз вирішується не під час підкилимних домовленостей, а у публічних дебатах на дипломатичних зустрічах.
«Тому мене більше цікавить, коли, нарешті, буде поставлена крапка в так званому «мінському процесі», який завів врегулювання на Донбасі в глухий кут. Мета цього процесу – заморожування конфлікту за схемою Придністров'я, причому з важкими економічними наслідками для України. А аналізувати ці розмови з трибуни... Вони, чесно кажучи, не ведуть до прямих результатів», – сказав Сенченко.
На його думку, дуже до речі припала «товарна» блокада Кримського півострова, завдяки якій тема Криму повернулася в політичний порядок денний, зокрема й на нинішніх дебатах в ООН. Як вважає Сенченко, це показує, що українське суспільство має спиратися на свої сили і вимагати від країн-партнерів виконувати взяті на себе гарантії щодо забезпечення територіальної цілісності України.
Шувайников: запрошую Обаму в Крим
А представники російської влади півострова, коментуючи виступу на саміті в Нью-Йорку, очікувано підтримали Путіна і засудили Порошенка і Обаму. Наприклад, депутат Держради Криму Сергій Шувайников охарактеризував промову українського президента як набір стандартних звинувачень на адресу Росії, який показує небажання розібратися в тому, що відбувається у власній державі.
«А позиція Росії була і залишається незмінною. Путін її висловив. Єдиний шлях – це дотримання мінських угод і контроль з боку міжнародного співтовариства для того, щоб не страждали люди. Бо війна завжди приводить до жертв серед мирного населення», – сказав Шувайников.
Слова Обами про анексію Криму депутат Держради назвав свідченням того, що президента США неправильно інформують про ситуацію на півострові. Шувайников вважає, що американському лідерові слід самостійно відвідати Крим, щоб персонально оцінити стан справ у республіці.
«Я б запросив Барака Обаму відвідати Крим з особистим візитом. І він би подивився, як живуть люди на «окупованій» території. Нехай він пройдеться, як зробив колишній італійський лідер, який побував у нас в Криму. Ласка, зустрінемо, нехай поспілкується у нас з людьми», – сказав Шувайников.
А кримські громадські активісти, які вимушено покинули півострів навесні 2014 року, навпаки, задоволені тим, як Барак Обама оцінив дії Росії стосовно Криму. На думку голови Кримського центру ділового та культурного співробітництва «Український дім» Андрія Щекуна, увага американського лідера до питання Криму демонструє, що тема України як і раніше залишається однією з найбільш обговорюваних на міжнародній арені.
«Позиція президента України, який виступив чітко і рішуче, дозволяє нам залишатися на тих же позиціях у питанні Криму. Якихось знаменних фактів на асамблеї не відбулося. Але вона закріпила факт, що ніхто не змириться з думкою Путіна і його спробою нав'язати свою позицію», – сказав громадський активіст.
Березовець: Путін розгубився
Кримський історик, співробітник Українського інституту національної пам'яті Сергій Громенко звернув увагу на те, що слова Володимира Путіна на саміті в Нью-Йорку кардинальним чином розходяться з його діями. За його словами, російський лідер закликав весь світ дотримуватися правил, сформульованих на Ялтинській конференції, проте сам грубо порушив їх, анексувавши Крим.
«Мирний розпад держави на кілька частин можливий, мирне об'єднання – менш можливе, але тим не менш. А ось насильницький переділ кордонів виключений в принципі повністю. У Європі цього правила дотримувалися аж до 2014 року. Цього року сама ж Росія вперше порушила домовленості, яких всі дотримувалися останні 70 років», – сказав історик.
На думку Громенка, Путін, закликаючи весь світ виконувати Ялтинські домовленості, продемонстрував особливу форму лицемірства, доступну тільки правителям держав.
А політтехнологу, автору проекту Free Crimea Тарасу Березовцю здалося, що російський президент під час читання своєї промови розгубився і не міг відірвати очей від листка.
«Справа в тому, що Путін не звик виступати в аудиторіях за межами Росії. Він звик, що його переривають оваціями після кожного пасажу. Було таке враження, що він зупинявся і чекав – ну де ж, де ж оплески? Але зал мовчав. Через це він розгубився і навіть перестав дивитися в зал, його очі від тексту не відривалися», – сказав Березовець.
Політтехнолог охарактеризував промову Путіна як слабку і припустив, що він писав її не з допомогою спічрайтера, а самостійно. На думку Березовця, у своєму виступі російський лідер виклав власні думки, і саме так він бачить співвідношення сил у сучасному світі.
