Київ – Кримська польова місія з прав людини (КПМ) повідомила про переформатування своєї діяльності. Єдина міжнародна організація, яка постійно присутня на півострові, продовжує свою діяльність, але фактично передала частину своїх функцій новим структурам: Кримській правозахисній групі та Польовому правозахисному центру. Це сталося після того, як від російської влади надійшли погрози внести Кримську польову місію до списку «небажаних організацій» – тобто, по суті, оголосити її незаконною.
Кримська польова місія була створена в момент вторгнення російських військ на територію Криму – 5 березня 2014 року. До її складу увійшли правозахисники з Росії та України і Криму. Відтоді спостерігачі КПМ постійно були присутні на півострові, збирали інформацію про всі порушення прав людини, створювали на її основі звіти та інформували світову громадськість про ситуацію на півострові.
Нещодавно Кримська польова місія повідомила про переформатування своєї роботи, оскільки організація зіткнулася з перешкодами як з російської, так і з української сторони. За інформацією правозахисників, найбільшу загрозу для їхньої подальшої діяльності становить внесення КПМ до так званого «патріотичного стоп-листа». Це перелік організацій, які, на думку Ради Федерації Росії, мають стати «небажаними» на території Росії. У випадку, якщо російська Генпрокуратура прислухається до побажань сенату й оголосить Кримську польову місію «небажаною організацією», це загрожує кримінальним переслідуванням як членам КПМ, так і всім, хто з ними співпрацює.
Не тільки аналізувати, але й допомагати
Поки що російські прокурори не пішли на цей крок, але, за словами голови Кримської польової місії з прав людини Андрія Юрова, членам його організації стало вже складніше займатися своєю діяльністю.
«Для того, щоб перешкодити ефективно і повноцінно працювати, вже досить внесення в «патріотичний стоп-лист». Це політичний документ, не правовий, але зрозуміло, що він є сигналом для чиновників усіх рівнів. Зокрема й через це Кримська польова місія буде переформатувати роботу», – повідомив Юров.
За його словами, правозахисники з КПМ вже давно збиралися працювати не як один бренд, який піддає небезпеці себе та інших людей, а як багато різних ініціатив та структур.
«Як відомо, правозахисників багато ніколи не буває. Тому, мені здається, прийшов час декільком командам всерйоз зайнятися ситуацією в Криму, тому що з найважливішими фундаментальними правами ситуація якось сильно поки не покращується, м'яко кажучи», – підкреслив голова Кримської польової місії.
КПМ тепер не буде випускати щомісячні звіти про ситуацію на півострові, цю роботу, швидше за все, візьме на себе нова ініціатива – Кримська правозахисна група
За його словами, КПМ тепер не буде випускати щомісячні звіти про ситуацію на півострові, цю роботу, швидше за все, візьме на себе нова ініціатива – Кримська правозахисна група. А одну з провідних ролей у роботі на півострові буде мати «Ініціативна група з прав людини в Криму» – коаліція правозахисників, що об’єднує більше 20 організацій з України, Росії та інших країн. Юров повідомив, що учасники цього об'єднання будуть не тільки збирати інформацію, а й надавати безпосередню правову допомогу людям, які живуть на спірній території.
«Працюватиму також Польовий правозахисний центр – це структура, яка буде постійно присутня в Криму. Вона також буде міжнародною і базуватиметься на українських і російських правозахисниках. Вона більше орієнтуватиметься не на інформаційно-аналітичну роботу, а на прямий контакт і допомогу групам журналістів і правозахисників, які залишилися та продовжують там працювати», – сказав Юров.
Україна обіцяє не заважати
Кримська польова місія за час своєї роботи зіткнулася не тільки з тиском з боку Росії, але й з перешкодами, створеними українською владою. Про це в коментарі для Крим.Реалії розповіла заступник голови КПМ, правозахисниця з Криму Ольга Скрипник. За її словами, в липні Кабмін України ухвалив порядок в'їзду-виїзду на півострів, який виключає можливість потрапляння до Криму іноземних правозахисників. З цієї причини з липня до Криму не можуть потрапити спостерігачі з Кримської польової місії, а також російські адвокати, які співпрацюють з цією організацією.
«Наших представників, які мають бути в Криму, цей порядок не влаштовує, якщо ми говоримо про експертів, які заїжджають з Росії. І це певна загроза для адвокатів, адже їм треба екстрено приїжджати. І, дійсно, цей порядок поки не передбачає в'їзд адвокатів», – сказала Скрипник.
Однак українська влада обіцяє виправитися і передбачити в положенні про в'їзд до Криму право на перетин адмінкордону для іноземних правозахисників, журналістів і адвокатів. Як повідомив у коментарі для Крим.Реалії заступник міністра юстиції України Сергій Пєтухов, відповідні зміни до постанови Кабміну вже розглядалися на засіданні уряду 16 вересня. Найближчим часом, за його словами, їх має завірити своїм підписом прем'єр Арсеній Яценюк.
«Що стосується саме правозахисних місій і журналістів, ми розширили перелік категорій іноземних осіб, які мають право звертатися за спецперепустками. Тепер, крім осіб, у яких є особисті причини для перебування в Криму, у нас передбачені підстави для незалежних правозахисних місій, представників міжнародних недержавних організацій, а також незалежних журналістів», – повідомив заступник міністра.
Пєтухов не зміг сказати, коли саме ці зміни будуть підписані прем'єром і набудуть чинності. Якщо вони дійсно будуть затверджені урядом, спостерігачі від Кримської польової місії і новостворених правозахисних структур, нарешті, отримають легальну можливість потрапити до Криму і займатися там своєю діяльністю.
