Фактично це прецедент: ще ніколи за півтора роки збройного протистояння на Донбасі і в Криму українські та російські військові не ходили один до одного «в гості». Причому через кордон, лінію фронту чи розмежування, як у цьому випадку з берега технічної дамби Сиваша. Тобто не свідомо здаватись, зі зброєю, набоями, секретними планами і картами, а саме навпаки – добросусідськими, «хлібосольними» намірами.
Це якщо геть повірити зізнанням трьох бійців 79-ї окремої аеромобільної бригади з Миколаєва на відео, що записала і розповсюдила після їхнього затримання минулої суботи, 5 вересня, прес-служба прикордонного управління ФСБ Росії по Криму. А також абстрагуватись від їхньої завідомо однозначної інтерпретації інциденту, а саме – виставляння українських військовослужбовців такими собі недолугими, недалекими, анекдотичними «салоїдами». Власне кажучи, в окреслених «правилах» інформаційної війни і великодержавного шовінізму.
За великим рахунком, трапилось те, що мало місце ще в минулому тисячолітті, на діючих фронтах під час Першої і Другої світових воєн. І не тільки. Інша справа, що є все ж таки справжньою мотивацією нинішнього «братання» – пошук «дембельських» пригод на тлі марудної служби під південним сонцем чи, скажімо, певна доза оковитої для більшої «миротворчості», невиправдана легковажність, що могла запросто обернутись трагедією для її ініціаторів, такий собі живий, людський, інтерес до російських колег (можливо, навіть земляків) у «тільниках» по той бік Сивашу. Не виключаю, що все разом узяте. Обставини і перебіг позиційної «холодної» війни на адміністративному кордоні Херсонської області і Криму, перетвореній ще торік у типовий «укріпрайон», мимоволі підштовхують до подібних роздумів. Враховуючи, що з обох боків задіяні переважно українці. У тому числі, в складі артилерійських і зенітних розрахунків, танкових екіпажів так званого самодостатнього угрупування російських військ на півострові, зокрема флотського Сімферопольського 8-го артполку і Перевальненської 126-ї бригади берегової оборони. Тих самих, які проводили на перешийку рекогносцирування, а потім «заривали» штатну бойову техніку у землю гарматами до материкової України ледве не одразу після «приєднання» до Росії.
«Владі» Криму в інциденті з десантниками мариться диверсія: мовляв, а якщо це зухвале проникнення саме заради цього? «Слідству ще належить розібратися, це був випадковий перетин кордону чи маскування для зустрічі з агентурою, або закладка диверсійного тайника. Мені слабо віриться, щоб одразу трьох охопило бажання незаконно перетнути кордон, – прокоментував РИА Новости тутешній віце-прем’єр Руслан Бальбек …українська сторона може перекидати диверсійні групи в найбільш незвичайний спосіб», у тому числі й під виглядом п'яного солдата в сімейних трусах». Інколи так буває – на світосприйнятті людей можуть відбитись різні фобії і комплекси, відтак вони стають не зовсім адекватними.
Їм забезпечено триразове харчування, є кондиціонер, спальні місця, чиста постільна білизна, також десантникам повернуті їхні кавун і сало, спиртне – знищено»ФСБ
На службову перевірку покладаються і в Генштабі України, як заявив, зокрема в эфірі телеканалу «112 Україна» його спікер і, між іншим, корінний кримчанин Владислав Селезньов. За його словами, паралельно тривають переговори з представниками Росії щодо повернення десантників на материкову Україну. Поки ж їх утримують, схоже, в прикордонній комендатурі росіян. «Вони будуть передані українській стороні. Те, що вони порушили кордон (українська сторона, звісно, його як державний не визнає – КР), це адміністративне порушення. Питання буде розв'язане найближчим часом, але це не п’ятихвилинна справа, – заявили у прикордонуправлінні ФСБ. – Їм забезпечено триразове харчування, є кондиціонер, спальні місця, чиста постільна білизна, також десантникам повернуті їхні кавун і сало, спиртне – знищено».
Ясна річ, не омине в подальшому батальйон і бригаду, де служать мобілізовані горе-бійці, класичний «розбір польоті». Надто персонально тих посадовців, які у коментарях вітчизняним телеканалам наполягали чомусь виключно на викраденні підлеглих. Хтозна чому – через незнання обстановки чи тому, що так було потрібно, в світлі початкової офіційної версії.
Втім, за «братання», як стверджують історики, солдатів і їхніх командирів, наприклад, під час Першої світової війни не карали, але й не заохочували. Відомо також, що вождь комуністів-більшовиків Ульянов-Ленін братання на фронті всіляко вітав, принаймні, у своїх двох десятках статтях. Але з єдиною стратегічною метою – щоб зрештою перетворити імперіалістичну війну на війну громадянську. А от улюбленець сьогоднішніх росіян, «маршал перемоги» Георгій Жуков, якому нещодавно, в День знань 1 вересня, урочисто в присутності «самооборони», відкрили бюст на території Сімферопольської школи №29, за братання наказував розстрілювати. Ось такий лихий історичний контекст.
Максим Романів, кримський оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
