Київ – Представники правозахисних організацій вимагають від Кабінету міністрів України скасувати порядок в'їзду до Криму, ухвалений два місяці тому. За їхніми словами, зараз доступ на півострів значно ускладнений для неповнолітніх громадян України та іноземців. Правозахисники мають намір оскаржити ухвалений Кабінетом міністрів порядок у суді, але сподіваються, що цей документ переглянуть ще до того, як суд винесе рішення.
Постанову під назвою «Порядок в'їзду на окуповану територію України та виїзду з неї» Кабінет міністрів України ухвалив 4 червня. Відповідно до неї, громадяни України можуть перетинати «кордон» із Кримом, надавши внутрішній або закордонний паспорт. А іноземці, щоб потрапити на півострів, мають отримати спеціальний дозвіл у будь-якому відділенні Державної міграційної служби України.
Причому умови для отримання такого спецдозволу досить суворі. У затвердженому порядку міститься сім підстав для видачі цього документа іноземцям. Це проживання в Криму близьких родичів або членів родини, розміщення поховань родичів на півострові, смерть родичів або членів сім'ї, наявність права власності або нерухомості. Також на отримання спецдозволу можуть претендувати іноземці, які їдуть на півострів для «здійснення дипломатичних або консульських функцій» або з метою «участі у забезпеченні захисту національних інтересів України з метою мирного врегулювання конфлікту, звільнення окупованої території або з питань гуманітарної політики».
Інші підстави для в'їзду іноземців до Криму в постанові Кабміну не передбачені. У зв'язку з цим спеціальний дозвіл на перетин адміністративного кордону не можуть отримати численні категорії людей, яким потрібно в'їхати на півострів. Так, наприклад, за словами жителя Молдови Олега, він збирався відвідати з родиною Крим, де в нього живуть батьки і сестра, проте українські чиновники відмовили у видачі спецдозволу його дружині.
«Я народився і виріс у Криму, але є громадянином Молдови. У Криму живуть мої батьки і сестра. Я зіткнувся з тим, що моїй дружині категорично відмовили в отриманні дозволу на в'їзд до Криму, мотивуючи це тим, що мої батьки для неї родичами не є», – розповів Олег на прес-конференції в Києві.
За його словами, значні незручності у нього викликало також те, що спеціальний дозвіл потрібно отримувати в органах міграційної служби, розташованих в Україні, а не в посольстві, яке розташоване на території його країни.
Інформаційна ізоляція
Після того, як Кабмін затвердив порядок в'їзду на півострів, на його територію не можуть легально потрапити іноземні журналісти і правозахисники, а також російські адвокати, які до цього захищали інтереси кримчан у політичних справах. За словами голови Центру інформації з прав людини Тетяни Печончик, в ухваленому положенні не передбачена видача їм спецдозволів.
Поза правовим полем залишилась велика категорія іноземців, які можуть і хочуть допомагати українським громадянам у КримуТетяна Печончик
«Поза правовим полем залишилась велика категорія іноземців, які можуть і хочуть допомагати українським громадянам у Криму. Які, незважаючи на ризики і складнощі, готові їздити туди, висвітлювати зсередини ті проблеми, які існують у Криму. Чи готові в кримських судах захищати інтереси українських громадян, яких там переслідують. Готові збирати і поширювати інформацію про порушення прав людини», – сказала Печончик.
За її словами, у зв'язку з введеними обмеженнями в липні Кримська польова місія була змушена скасувати діяльність у Криму своїх спостерігачів, які на місці збирали інформацію про порушення прав громадян. Також вона повідомила, що 13 липня у в'їзді на півострів відмовили групі журналістів одного з телеканалів Азербайджану.
«Україна, яка сама не може бути присутньою там і захищати права людини, мала би сприяти тому, щоб це робили інші. Однак вона фактично обрубала всі канали. Крим виявляється в інформаційній ізоляції, тому що зараз показувати Крим зсередини і транслювати це на весь світ можуть лише російські телеканали», – зазначила правозахисниця.
Радник міністра інформаційної політики України Сергій Костинський повідомив, що його відомство стурбоване тим, що іноземні журналісти не можуть легально в'їхати на територію АРК.
«Ті, хто свідомо порушує закони України, мають можливість висвітлювати ситуацію в Криму. А ті, хто підтримує Україну, фактично її (можливості – КР) не мають через відсутність зрозумілого порядку перетину адміністративного кордону з півостровом. Тому завдання № 1 – розробити виразну процедуру», – сказав Костинський.
Заєць: Порушено право на свободу пересування
Доступ до Криму з території материкової України обмежений не лише для іноземців, але і для громадян України. Зокрема особам, які не досягли 16 років, стало значно складніше в'їжджати на півострів і виїжджати з його території на материк. Відповідно до затвердженого порядку, для перетину адміністративного кордону дітям недостатньо мати при собі свідоцтво про народження. Відомості про дитину мають бути також внесені до закордонного паспорту батьків. За інформацією Державної прикордонної служби України, за минулий час більше 900 неповнолітніх громадян не змогли в'їхати на півострів або виїхати з його території. Їм відмовили в перетині «кордону», бо їхні батьки не мали з собою необхідних документів.
Фактично Крим став «закордоном» для українців із дітьми, які тепер зобов'язані мати закордонний паспорт для поїздки на Кримський півострівОльга Скрипник
На думку голови Центру громадянської освіти «Альменда» Ольги Скрипник, подібні обмеження для неповнолітніх громадян України є необґрунтованими.
«Фактично Крим став «закордоном» для українців із дітьми, які тепер зобов'язані мати закордонний паспорт для поїздки на Кримський півострів. Це абсурдно, адже Україна всюди наполягає, що Крим є її невід'ємною частиною. Спеціальний порядок в'їзду на окуповану територію взагалі не мав би торкатись українських громадян», – сказала Скрипник.
Правозахисники вважають, що Кабмін, ухваливши цей порядок в'їзду до Криму, перевищив свої повноваження і необґрунтовано порушив право на свободу пересування. Юрист Регіонального центру прав людини Сергій Заєць подав до Окружного адміністративного суду Києва позов із вимогою скасувати цю постанову уряду.
«Свобода пересування є одним з прав людини, гарантованим четвертим протоколом Європейської конвенції. І будь-яка реєстрація, вимога дозволу, обмеження терміну перебування на певній території є втручанням у це право», – зазначила юрист.
За словами юриста, втручання в свободу пересування може бути обґрунтованим, якщо воно передбачене законом, має законну мету і є необхідним. Як вважає Заєць, існуючі обмеження на в'їзд до Криму не відповідають цим критеріям. Правозахисник говорить, що в разі його програшу в національних судах він має намір оскаржувати постанову Кабміну в Європейському суді з прав людини, і якщо ЄСПЛ задовольнить його вимоги, то Україні доведеться виплачувати компенсацію. Учасники правозахисних організацій закликають уряд не доводити до цього і переглянути ухвалені правила перетину «кордону» з Кримом.
Позиція самого Кабінету міністрів з цього питання невідома. За два місяці, що минули з дня ухвалення постанови, члени уряду ніяк не коментували цю тему. В свою чергу, в Державній прикордонній службі України раніше говорили, що затверджені правила їх влаштовують.
Чи обґрунтована критика правозахисників, найближчим часом буде вирішувати Окружний адміністративний суд Києва. Перше засідання у цій справі відбудеться вже 4 серпня.
