Москва проти Страсбурга. Росія заочно відмовилася виконувати рішення ЄСПЛ щодо Криму?

Київ – Конституційний суд Російської Федерації дозволив не виконувати рішення Європейського суду з прав людини у разі, якщо вони суперечать основоположним конституційним принципам. Експерти вважають, що таким чином офіційна Москва знайшла виправдання для того, щоб серед інших не виконувати рішення ЄСПЛ, в яких оскаржується «приєднання» Криму. Проте влада України готує ще одну заяву до Європейського суду про порушення прав людини на півострові.

Постанова Конституційного суду про те, що рішення ЄСПЛ мають виконуватися з урахуванням верховенства конституції Російської Федерації, була видана 14 липня. Приводом для цього стала заява 93 депутатів Держдуми, які вимагали переглянути норми законодавства, відповідно до яких рішення Страсбурзького суду є підставою для перегляду чинних судових рішень.

Російські депутати стверджували, що ці положення суперечать конституції, оскільки зобов'язують суди виконувати рішення ЄСПЛ, навіть якщо вони не відповідають основному закону країни. На думку парламентаріїв, ця ситуація породжує колізію, з якою не може впоратися правозастосовувач.

Як приклад подібної колізії автори заяви вказують на рішення у справі ЮКОСа, за яким Росія зобов'язана виплатити акціонерам компанії Михайла Ходорковського 1,9 мільярда євро компенсації.

Дві процедури

У відповідь на цю заяву депутатів Конституційний суд постановив, що Європейська конвенція про захист прав людини і засновані на ній правові позиції ЄСПЛ не можуть скасовувати пріоритет конституції Російської Федерації.

«В основі Конституції Російської Федерації та Європейської Конвенції про захист прав людини й основних свобод лежать загальні базові цінності. Виходячи з цього, в переважній більшості випадків колізії між двома документами не виникають зовсім. Однак подібний конфлікт можливий, якщо ЄСПЛ дасть трактування Конвенції, яке суперечить Конституції РФ. У такій ситуації, в силу верховенства Основного Закону, Росія буде змушена відмовитися від буквального виконання постанови Страсбурзького суду», – вирішили в Конституційному суді.

Російські судді не тільки задекларували, що в суперечливих ситуаціях рішення ЄСПЛ не виконуватимуться, але й прописали дві конкретні процедури того, яким саме чином буде забезпечуватися «верховенство Конституції при виконанні рішень Страсбурзького суду».

Перший механізм полягає в тому, що Конституційний суд може перевірити конституційні законодавчі норми, в яких ЄСПЛ виявив вади. Відповідний запит зобов'язаний направити суд, який переглядає справу на підставі рішення європейської юстиції.

Згідно з другою процедурою, запросити перевірку може президент або уряд, якщо вони вважатимуть, що виконання рішення Страсбурзького суду неможливе без порушення конституції. Якщо Конституційний суд дійде висновку про несумісність із конституцією винесеного в Страсбурзі рішення, воно не підлягає виконанню.

При цьому у відомстві зазначили, що Держдума може створити інші правові механізми, які забезпечуватимуть «верховенство конституції при виконанні постанов ЄСПЛ».

Щасливої дороги до тоталітаризму

Українська влада розкритикувала спроби Росії зняти з себе відповідальність за виконання рішень Європейського суду з прав людини. Урядовий уповноважений України у справах ЄСПЛ Борис Бабін нагадав, що Російська Федерація підписала Віденську конвенцію 1969 року і, згідно з цим документом, зобов'язана виконувати Конвенцію з прав людини та рішення ЄСПЛ незалежно від того, що написано в конституції цієї країни.

«Це загальне правило, яке ставить фундаментальне питання – чи належить взагалі ця держава до цивілізованих націй у контексті Статуту Міжнародного суду ООН, чи ж вона і далі не має наміру виконувати міжнародні угоди. Це вибір Росії. Якщо вона йде цим шляхом, що я можу сказати? Щасливої дороги», – сказав Бабін.

На його думку, Росія робить подібні заяви через те, що проти неї подана низка позовів від держави Україна, а також від фізичних та юридичних осіб з цієї країни. Цією постановою Москва має намір отримати формальний привід відмовлятися, зокрема й від виконання рішень ЄСПЛ, що стосуються збитків, завданих «приєднанням» Криму.

Але, за словами Бориса Бабіна, позови проти Росії, що, зокрема стосуються анексії півострова, виконуватимуться, незалежно від того, що влада цієї країни ухвалить всередині своєї держави.

«Все одно ці позови будуть виконуватися, як за межами Росії так і на території держави-агресора. Та й можливі в майбутньому держави-правонаступниці нинішньої Російської Федерації будуть змушені їх виконати в повному обсязі», – переконаний урядовий уповноважений.

Крок до виходу з Ради Європи

Відмова від виконання рішень ЄСПЛ з часом приведе до конфлікту між Російською Федерацією та Радою Європи. Таку думку висловила у коментарі для Крим.Реалії голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

«Відбувається підготовка російської громадської думки до можливого виходу або навіть виключення Російської Федерації з Ради Європи», – вважає правозахисниця.

За прогнозами Матвійчук, Росія відмовиться виконувати рішення, яке винесе ЄСПЛ за заявою України про анексію Криму.

«Результат буде таким же, як і у справі Ходорковського. Російська Федерація може назвати такі рішення політизованими і несправедливими, і, посилаючись вже на затверджене рішення Конституційного суду, сказати, що вони суперечать конституції Російської Федерації», – сказала Матвійчук.

Голова фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко також вважає, що невиконання рішень Страсбурзького суду з часом призведе до виключення Російської Федерації з Ради Європи.

«Але в будь-якому випадку, це не повинно нікого розслабляти, і не повинно бути демотивуючим фактором. Необхідно використовувати всі можливості національних судів і муждународних судів, поки вони є», – сказав Яременко.

Новий позов України проти Росії

Незважаючи на заяву Росії про фактичну відмову виконувати незручні для неї рішення Європейського суду, Міністерство юстиції України готує ще одну заяву до ЄСПЛ з приводу порушення прав юридичних і фізичних осіб у Криму та на Донбасі. На сайті відомства на початку липня були викладені анкети для збору інформації від осіб, які постраждали внаслідок порушення Росією їхніх прав.

«Ми будемо дуже вдячні всім фізичним та юридичним особам, чиї права були порушені державою-агресором, якщо вони заповнять відповідні анкети. На сайті є методичка щодо заповнення анкет, вона досить проста. Анкети приймаються у громадян правозахисними громадськими організаціями, органами державної влади, адміністраціями навчальних закладів, а потім передаються нам», – сказав урядовий уповноважений України у справах ЄСПЛ Борис Бабін.

За його словами, враховуючи явну можливість негативних наслідків для заявника, його родичів та майна з боку держави-агресора, був передбачений варіант анонімного анкетування, при якому людина, заповнюючи бланк, не дає своїх контактних даних. А те, що дані, вказані в анкеті, дійсно отримані від потерпілої особи, підтверджує громадська організація або державний орган, в які звернувся заявник.

Як повідомив Борис Бабін, підготовлювана міжурядова заява націлена на припинення російської агресії, повернення незаконно забраної у резидентів України власності, відновлення порушених прав людини, на їх компенсацію і скасування створених агресором злочинних адміністративних механізмів на території Криму і Донбасу.

«Нас цікавить як матеріальна компенсація, так і припинення протиправної практики Росії в цій сфері. Саме в рамках цієї заяви ми збираємо такі анкети», – повідомив урядовий уповноважений.

За словами Бориса Бабіна, у разі якщо позовні вимоги України будуть задоволені, то на матеріальну компенсацію в контексті відшкодування завданих збитків та упущеної вигоди може претендувати, в першу чергу, держава, але не фізичні та юридичні особи, які заповнили анкети. Втім, як уточнив уповноважений, громадяни України одночасно із заповненням анкети можуть подавати індивідуальні позови до Європейського суду, що дозволить їм у майбутньому домогтися відшкодування матеріальних збитків, завданих унаслідок порушення їхніх прав Росією в Криму та на Донбасі. За його словами, органи Мін'юсту України зорієнтовані на сприяння громадянам в оформленні таких позовів і виборі кваліфікованого захисника, проте не зможуть забезпечити покриття витрат, пов'язаних із судовим процесом. Вся необхідна інформація щодо цього є на сайті Мін'юсту.