Київ – Рада Федерації Росії порекомендувала прокуратурі перевірити Кримську польову місію з прав людини на відповідність закону «про небажані організації». Це може привести до того, що єдиній правозахисній організації, яка системно стежить за дотриманням прав кримчан, заборонять працювати на території Російської Федерації.
Заступник голови Кримської польової місії, російський правозахисник Дмитро Макаров у інтерв'ю для Крим.Реалії розповів, які проблеми можуть виникнути у його колег через цю ситуацією, і наскільки ймовірно, що КПМ опиниться поза законом.
– Дмитро, що означає рішення Ради Федерації про внесення Кримської польової місії до так званого «патріотичного стоп-листа»?
– Сталось те, що Рада Федерацій склала цей список, назвала його «патріотичним стоп-листом», і надіслала це як свою рекомендацію до прокуратури. Тому що саме вона, за законом про так звані «небажані організації», уповноважена на внесення таких ось організацій до якогось список. Потрапляння до цього списка, який рішенням генпрокуратури поповнюється, означає фактичну заборону на діяльність цієї організації на території Росії, а також відповідальність за всіх тих, хто з нею співпрацює. Причому закон термін «співпраця» тлумачить досить широко, і під «співпрацю» може підпадати обмін певними повідомленнями. Це, наприклад, розміщення інформації про цю організацію. Це наслідки, які виникнуть, якщо прокуратура таки прислухається до сенату. Поки цього не сталося.
– А наскільки ймовірно, що це відбудеться?
– Імовірність цього досить висока. І негативні наслідки вже зараз відчутні, тому що очевидно, що рекомендація від сенаторів – це не просто рекомендація. Це явна вказівка на те, хто тут вороги народу. Зрозуміло, що можна очікувати найрізноманітніших негативних дій, не тільки в правовому полі. Вже очевидно, що будуть всілякі публікації в ЗМІ та інші негативні моменти.
– Чому на ваш погляд Кримська польова місія потрапила до цього «стоп-листа»?
– Чесно кажучи, мені це здається дуже дивним. Зрозуміло, що в Росії зараз іде боротьба з усілякими ворогами народу. Але чому саме Кримська польова місія потрапила до цього списку, чесно кажучи, мені до кінця не зрозуміло. Вона там явно вибивається із загального ряду. Це єдина неформальна організація в цьому списку: не фонд, не організація в звичайному розумінні цього слова. Це неформальне об'єднання правозахисників із різних країн, яке з березня 2014 року веде моніторинг ситуації з правами людини на території Криму. Причому, на мій погляд, це єдина правозахисна організація в цьому списку. Чесно кажучи, ми явно вибиваємось із загального ряду. І які причини цього – абсолютно незрозуміло. Зараз ми намагаємось говорити про те, що сам закон абсолютно жахливий, абсолютно неправовий, сама ця практика порочна. Але відносно Кримської польової місії це тим більше абсолютно непридатне.
– Але враховуючи, що ваша організація – неформальна, то ви ж можете просто змінити назву. Чи можна таким чином буде обійти заборону?
– Можна. Зрозуміло, що на цьому правозахисна робота в Криму не буде зупинятися. Зрозуміло, що за будь-яких розкладів ми будемо свою діяльність продовжувати. Просто дуже неприємно те, що незважаючи на наші зважені та вивірені оцінки, зараз нагнітається абсолютно незрозуміла істерія навколо цього всього. При тому, що ніколи не було ніяких офіційних повідомлень про те, що ми робимо щось неправильне з точки зору тих самих сенаторів чи правоохоронних структур.
– Зараз рішення Ради Федерації вже якось вплинуло на вашу роботу?
– Останні два дні займаємося тим, що даємо численні коментарі пресі. Кращу рекламу нашої діяльності придумати було складно. Зараз ми розглядаємо різні сценарії. Природно, це вплинуло вже зараз. Конкретні кроки вже залежатимуть від того, чи прислухається до цієї рекомендації прокуратура чи переможуть доводи розуму.
– Уявімо, що мін'юст все-таки вніс Кримську польову місію до реєстру «небажаних» організацій. Чим це загрожуватиме представникам вашого об'єднання?
– Правові наслідки в законі досить жорстко прописані. Це означає заборону на діяльність у Російській Федерації, зокрема й заборону банкам мати справу з такими організаціями. Але нас це не стосується, тому що в нас немає ні рахунку, ні юрособи. Але для інших організацій, це, звісно, істотна річ. Найжахливіше – це відповідальність. Спочатку адміністративна, а за повторне порушення – вже кримінальна. Причому вона поширюється на співпрацю з цією організацією, яка перебуває в такому списку.
Це вже дуже серйозно, тому що Кримська польова місія за родом своєї діяльності постійно контактує з людьми і в Криму безпосередньо, і там, де ми постійно перебуваємо – у Росії, Україні, інших країнах. Ми з купою народу взаємодіємо, низка людей нас підтримує. І наслідки можуть бути не тільки для нас – тих, хто все це створював і здійснює, а і для тих, хто з нами взаємодіє, поширює нашу інформацію. Це жахливі наслідки.
– Ви зазвичай відстоюєте права інших людей, а чи плануєте у сформованій ситуації відстоювати свої власні права? Ви будете боротися за те, щоб не потрапити до реєстру «небажаних» організацій?
– Звісно, ми будемо говорити і про абсурдність цих дій. Правозахисним організаціям не місце в цьому списку. Та і взагалі, ідея цих списків абсолютно порочна і неправова. Будемо це робити у різні способи: від захисту в суді до публічних висловлювань.
Уже зараз на нашу підтримку висловлюються дуже багато поважних людей, і досить багато представників неурядових структур розглядають можливість реакції. Інше питання – наскільки це вплине на владу Росії, яка не завжди схильна прислухатися. Будемо сподіватись, що здоровий глузд візьме гору.