Київ – Основними екологічними проблемами Криму наразі є дефіцит прісної води, згубне для природи буріння свердловин і численні стихійні звалища побутових відходів. Про це повідомляють експерти проекту Free Crimea. На думку екологів, відповідальність за вирішення цих проблем лежить не тільки на Російській Федерації, а й на українській владі. Експерти вважають, що першочерговими кроками Києва для збереження кримської природи мають стати відтворення природоохоронної прокуратури Криму на материку і подача дніпровської води на півострів.
«За інформацією на 2014 рік 269 стихійних сміттєзвалищ знаходиться в Криму, з яких тільки 23 – це офіційні звалища. Обсяги сміття на них досягають 53 мільйонів кубометрів», – повідомив на прес-конференції в Києві експерт проекту «Free Crimea» Роман Остапчук.
За його словами, ще однією гострою екологічною проблемою, яка нависла над Кримом, є плани російської влади розрити кар'єр для видобутку щебеню біля підніжжя Карадага.
Карадаг – це заповідна територія на Кримському півострові, і будь-які роботи з розробки природних копалин там забороненіРоман Остапчук
«Як ми знаємо, Карадаг – це заповідна територія на Кримському півострові, і будь-які роботи з розробки природних копалин там заборонені», – зазначив експерт.
Втім, швидше за все, занепокоєння Остапчука з приводу долі Карадазького заповідника не виправдані, оскільки нещодавно фактичний голова Криму Сергій Аксьонов оголосив про неприпустимість розробки кар'єру.
«Виходячи з тих доповідей, які ви сьогодні оприлюднили, вважаю розробку кар'єру неприпустимою. Питання з Карадагським заповідником закриваємо назавжди. Кар'єру там не буде», – запевнив російський голова Криму.
Куди більш гострою екологічною проблемою, яка в цей момент далека від свого вирішення, зараз є буріння артезіанських свердловин для використання прісної води. Як відомо, у березні 2014 року українська влада припинила подачу дніпровської води Північно-Кримським каналом, в наслідок чого на півострові значно постраждало сільське господарство. Влада півострова в якості альтернативи запропонувала бурити свердловини, в той час як екологи стверджують, що це матиме масштабні негативні наслідки для природи.
Артезіанські води, що знаходяться в Криму скоро стануть непридатнимиРоман Остапчук
«У 2014 році у зв'язку з тим, що почалося несанкціоноване буріння свердловин солоність води збільшилася в 2,5 рази, а за 2015 рік солоність збільшилася наполовину. Це приведе до того, що артезіанські води, що знаходяться в Криму скоро стануть непридатними», – зазначив експерт Роман Остапчук.
Кримські екологи вже неодноразово говорили про те, що буріння свердловин приведе до масштабного засолення земель і знищення рослинності, однак російська влада півострова вважає ці заяви безпідставними.
Внутрішньо переміщені чаплі
Виконавчий директор Українського товариства охорони птахів Олег Дудкін, який брав участь в реалізації проектів з відновлення прісних джерел води на Керченському півострові, стверджує що запаси прісної води під землею в Криму є обмеженими.
Почалося збільшення степу у зв'язку зі зменшенням кількості прісної води, у зв'язку зі зниженням атмосферних опадівОлег Дудкін
«Зараз триває інтенсивне використання джерел води, які довгий час вважалися недоторканними. Це дуже погано для екології півострова в цілому. З іншого боку почалося збільшення степу у зв'язку зі зменшенням кількості прісної води, у зв'язку зі зниженням атмосферних опадів», – зазначив Дудкін.
За його словами, ситуацію погіршують глобальні процеси, які відбуваються в природі і позначаються зокрема й на екологічній ситуації в Криму.
«За прогнозами вчених, які займаються змінами клімату на нашій планеті, через 30-50 років те, що в Криму сьогодні вважається степом, стане напівпустелею. А напівпустелі на півострові Тарханкут будуть абсолютно мертвими і порожніми», – наголосив еколог.
Як стверджує Дудкін, через дефіцит прісної води страждає не тільки рослинність, а й тварини. Зокрема, після того, як припинилася подача води з Північно-Кримського каналу чаплі та інші види мігрували з Криму в більш північні регіони України.
«Прісні води Дніпра, раніше доступні для півострова, опріснили Сиваш – велетенську водно-болотну територію. І упродовж трьох десятків років на цій території утворився прісноводний водно-болотний комплекс птахів. Зараз зникла прісна вода, і весь комплекс чапель мігрував в більш північні райони нашої країни», – сказав Олег Дудкін.
Сім видів чапель мігрували на територію Одеської, Херсонської, Запорізької та Миколаївської областейОлег Дудкін
Він уточнив, що до того, як припинилася подача дніпровської води на півострів, там проживали сім видів чапель, проте їх основні колонії зараз зникли. Вони мігрували на територію Одеської, Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей. Дудкін стверджує, що це значно посилило навантаження на водно-болотні угіддя цих чотирьох областей.
Збереженню тварин у Криму, за словами Дудкіна, перешкоджає не тільки посуха, а й необдумані дії нинішнього керівництва півострова. Зокрема, еколог повідомив, що влада запропонувала вивести із списку червонокнижні види птаха коростель і борсука, що, на думку Дудкіна, ставить під загрозу існування цих видів.
Відтворити природоохоронну прокуратуру
На кінець 2013 року на території АРК перебувало 197 об'єктів природно-заповідного фонду України загальною площею 200 тисяч гектарів. З них один об'єкт – «Чарівна гавань» є національним природним парком. Крім нього на півострові існує шість природних заповідників і 14 заказників національного значення.
Всі ці об'єкти зараз перебувають у підпорядкуванні місцевої влади Криму, проте 1 липня з'явилася інформація про те, що кримським заповідникам може бути присвоєний федеральний статус.
«У ході зустрічі міністра екології та природних ресурсів Республіки Крим Геннадія Нараєва з головою Республіки Крим Сергієм Аксьоновим розглянуте питання статусу заповідників, і було ухвалене рішення вийти з ініціативою про присвоєння шести державним природним заповідникам і національному природному парку федерального статусу», – повідомили в прес-службі міністерства екології та природних ресурсів Криму.
Еколог Олег Дудкін вважає, що перепідпорядкування українських заповідників російським відомствам не обіцяє нічого хорошого, оскільки, на його думку, Росія ніколи не приділяла належної уваги природоохоронній роботі.
Це переслідування екологічних, природоохоронних та громадських активістів, яке ведеться, якщо їх точка зору не відповідає точці зору урядуОлег Дудкін
«Непрямим індикатором того може служити кількість природоохоронних громадських організацій, які зареєстровані в цій країні. З іншого боку, це переслідування екологічних, природоохоронних та громадських активістів, яке ведеться, якщо їх точка зору не відповідає точці зору уряду», – сказав Дудкін.
У той же час експерти стверджують, що відповідальність за збереження кримської природи несе не тільки Росія, а й Україна, яка має не на словах, а на ділі підтверджувати, що Крим – це її територія. Так директор компанії «Berta Communications» Тарас Березовець вважає, що офіційний Київ має відтворити на материковій Україні природоохоронну прокуратуру АРК і через суди вимагати від Росії компенсації за екологічні збитки.
«Створення окремої природоохоронної прокуратури Криму сьогодні є питанням, яке має бути вирішене. Я вам гарантую, що ми це питання перед українською владою поставимо. Всі органи прокурорського нагляду мають бути відновлені поки що на материковій Україні, тому що екологічний стан не вписується в рамки спільних дій прокурорського нагляду і міністерства внутрішніх справ», – сказав Березовець.
Він вважає, що для збереження кримської екології та допомоги фермерам на півночі півострова необхідно відновити подачу воду з Північно-Кримського каналу і продавати її за ринковими цінами. На думку Березовця, нинішня водна блокада, яку застосовує українська влада, не вигідна ні політично, ні екологічно.
Цю ідею підтримують і українські екологи. За словами директора Українського товариства охорони птахів Олега Дудкіна, подача дніпровської води дозволить відновити водно-болотні угіддя Сиваш загальною площею 1 мільйон гектарів.
Коли почне гнити очерет, я вас запевняю, пахнути буде дуже далекоОлег Дудкін
«Поки ми ще не відчуваємо відсутності прісної води, не відчуваємо, що величезні масиви очеретяних заростей, сотні тисяч тонн тростини почнуть гнити. А коли почне гнити очерет, я вас запевняю, пахнути буде дуже далеко», – сказав Дудкін.
Він вважає, що дніпровська вода потрібна півострову, як економічно, так і екологічно, і влада Криму та України має домовитися про відновлення постачання.
