Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»
Днями секретар Радбезу Російської Федерації Микола Патрушев в інтерв'ю «Коммерсанту» розповів усім, що Мадлен Олбрайт, виявляється, вимагала забрати у Росії Сибір і Далекий Схід. Сама цитата звучить так: «Ми володіємо величезними багатствами. А американці вважають, що ми володіємо ними незаконно і незаслужено, тому що, на їхню думку, ми ними не користуємося так, як маємо користуватися. Ви, напевно, пам'ятаєте вислів екс-держсекретаря США Мадлен Олбрайт, що Росії не належить ні Далекий Схід, ні Сибір».
Чесно кажучи, тут навіть складно щось додати.
Тому що ніяка Мадлен Олбрайт нічого подібного не говорила. Цей фейк з'явився в 2006 році. Тоді «Російська газета», яка, до речі, є офіційним урядовим органом Російської Федерації, опублікувала інтерв'ю з якимось відставним генералом Федеральної служби охорони Борисом Ратниковим. У цьому інтерв'ю він говорив, що його колеги спіритично проникали в підсвідомість Мадлен Олбрайт, щоб з'ясувати її плани та задуми. І, мовляв, під час цих магічних сеансів, його колеги і дізналися про «Сибір», «Далекий Схід» і плани Заходу їх у Росії забрати.
І тепер – через дев'ять років – з'ясовується, що в цю малограмотну нісенітницю вірить не умовний Сергій Юрійович Бєляков, який любить розмовляти з телевізором, а генерал армії, герой Російської Федерації, секретар Ради Безпеки Микола Патрушев.
І це, насправді, велика проблема.
Була надія, що саме російське керівництво існує поза цією пропагандою
Бо раніше можна було сподіватися на те, що російські керівники цинічні, жадібні, але при цьому логічні й раціональні. Можна було заспокоювати себе тим, що російська пропаганда – та, що про фашистів, розіп'ятих немовлят і неонацистську змову – існує спеціально для одурманення електорату. Що вона призначена лише для низової мобілізації, згуртування навколо керівництва і підвищення лояльності. І при цьому була надія, що саме російське керівництво існує поза цією пропагандою. Що воно знає, як йдуть справи насправді. Що воно тверезо оцінює реальність, а пропаганда йому потрібна лише для того, щоб обробляти обивателя.
Виявляється, все зовсім не так.
Російське керівництво нічим не відрізняється від горезвісного Сергія Юрійовича Бєлякова з «Нашої Раші»
Виявляється, російське керівництво нічим не відрізняється від горезвісного Сергія Юрійовича Бєлякова з «Нашої Раші». Виявляється, воно саме дивиться програми Дмитра Кисельова – і не просто дивиться, але ще й щиро вірить усьому, що там показують. Виявляється, російські лідери не є якимись хитрими лицемірами, які хоч і брешуть самі – але при цьому тверезо дивляться на речі. Аж ніяк. «Казус Патрушева» виявив, що російська верхівка давно вже перетворилася на «загітованих агітаторів».
«Казус Патрушева» виявив, що російська верхівка давно вже перетворилася на «загітованих агітаторів»
Тепер ви можете бути впевнені – російське ТБ не годує електорат таким собі спеціально вигаданим вівсом. Воно пригощає його саме тим, що їдять і в Кремлі. Немає ніякого «іншого рівня правди» – для російських лідерів є тільки зовнішній рівень і він же єдиний. Якщо ви сподівалися, що в кулуарних бесідах вони цілком розсудливо і тверезо міркують про Україну, про Крим, Донбас і захід – забудьте. Ці люди вірять у ті фейки, які самі колись запустили.
Російське телебачення не бреше. Воно щиро вважає, що говорить правду.
І в цьому трагедія.
Павло Казарін, оглядач Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
